У даній темі розглядається актуальне питання про розвиток у сучасної людини вміння регулювати свої взаємини з оточуючими. Успішне вирішення конфліктних ситуацій потребує усвідомлення того, що таке конфлікт, знання і оволодіння ефективними способами спілкування, вміння обрати доцільний спосіб поведінки в конфліктній ситуації, опанування сучасними методами психологічної допомоги при вирішенні конфліктних ситуацій, що виникають при довготривалих взаєминах.

Проблема конфлікту цікавить багатьох людей, оскільки життя без нього не обходиться. Конфлікт виникає здебільшого тоді, коли відбувається зіткнення інтересів окремих осіб або груп людей. Ці інтереси можуть виявлятися в прагненні оволодіти одними й тими ж цінностями, простором, речами, соціальними ролями тощо. При цьому велике значення має сприйняття самою людиною ситуації (конфлікт чи ні). Завдяки

тому, що конфліктною вважають ситуацію, в якій сторони, не звертаючись до відвертих зіткнень, сварок чи бійок, виявляють схильність до суперечок, можна вважати, що конфлікт є одним із видів особливо значущих ситуацій у спілкуванні.

Спостереження виявили, що в умовах конфлікту не рахуються один з одним, не хочуть вислухати, не ведуть потрібного діалогу. Все це стає причиною подальшого загострення ситуації, коли сторони висловлюють роздратованість, неповагу одна до одної, що переростає в агресивність. Спостерігається підхід до вирішення конфлікту на особистому, а не на діловому рівні. Чим швидше поглиблюється конфліктна ситуація, тим неспроможнішими стають сторони вислухати одна одну. Відсутність взаєморозуміння підвищує несприйняття одне одного. Почуття гніву підкріплюється думкою про те, що помиляється тільки протилежна сторона.

Таким чином, конфлікт, пов'язаний з порушенням взаємодії сторін, стає причиною негативних наслідків.

Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих несумісних тенденцій у свідомості окремо взятої особи, в міжособистісних або в особистих стосунках осіб або груп, пов'язане з гострими негативними емоційними переживаннями.

Можливість виникнення конфлікту існує у всіх сферах. Конфлікти народжуються на основі розходження у поглядах, боротьби різних уявлень, думок, бажань, стилів життя, надій, інтересів, особистісних особливостей, дискусій і переговорів. Вони є ескалацією щоденного суперництва і протистояння у сфері принципових чи емоційно зумовлених зіткнень, які порушують особистий або міжособистісний спокій.

Види конфліктів

Розрізняють внутріособистісний, міжособистісний та міжгруповий конфлікти.

Внутріособистісний конфлікт - це зіткнення приблизно рівних за силою, але протилежно спрямованих мотивів, потреб, інтересів у однієї і тієї ж людини.

Прикладом внутрішньоособистісного конфлікту є мотиваційиий конфлікт: (від лат. конфлікту - зіткнення) зіткнення протилежних, несумісних одна з одною тенденцій в свідомості окремо взятого індивіда, пов'язаних із гострими емоційними переживаннями. Мотиваційний конфлікт є загостренням суперечностей приблизно рівних за силою, але протилежно спрямованих мотивів, потреб, інтересів, поглядів і т.п. у однієї і тієї ж людини. Мотиваційні конфлікти вивчав А.Лурія, спираючись на "теорію поля" К.Левіна, давши їм наступну класифікацію:

1) "наближення - наближення" - стан людини, коли треба вибрати одну з двох однаково привабливих альтернатив;

2) "наближення - віддалення" - коли одна і та ж ціль є для людини, що її вибирає, водночас привабливою і непривабливою, виникають як позитивні, так і негативні емоції; (інколи цей конфлікт називають "амбівалентним");

3) "віддалення - віддалення" - характеризується вибором одної з двох однаково непривабливих альтернатив.

4) "конфлікт ролей" - особлива соціальна ситуація, коли від одного і того ж індивіда очікуються несумісні дії.

Міжособистісний конфлікт - це ситуація взаємодії, при якій люди переслідують несумісні цілі, дотримуються несумісних цінностей і норм, але одночасно у гострій конкурентній боротьбі йдуть до однієї мети, яка може бути досягнута лише однією із конфліктуючих сторін. Серед міжособистісних конфліктів зустрічаються мотиваційні (усвідомлена несумісність інтересів) і когнітивні (несумісність знань, уявлень, переконань).

Міжгруповий конфлікт - розвивається там, де конфліктують соціальні групи, котрі переслідують несумісні цілі і своїми практичними діями перешкоджають одна одній.

Конфлікти у групах здебільшого залежать від рівня розвитку групи. Спостерігається така залежність: чим більш ' розвиненою є група, чим цивілізованіші методи вирішення конфлікту, тим швидше він стихає.

Під впливом внутрішніх або зовнішніх причин у групі порушується стан відносної рівноваги, її структура (будова) руйнується.

Соціальний конфлікт виникає, коли на різні угрупування діють наслідки різноманітних впливів (релігійних, моральних, адміністративних, економічних і т.п.) у суспільстві, де вони функціонують. Це в свою чергу веде до пошуку нової рівноваги. Життя груп є постійним чергуванням станів рівноваги та її порушення. Оскільки в групах існують сили згуртованості і сили розпаду, то груповий конфлікт за Р.Тільманом - це стан дезорганізації щодо попередньої рівноваги. Ми повинні пам'ятати, що конфлікт є генератором нових структур, а також те, що причини конфліктів не завжди криються у самій групі.

Важливо знати і наслідки конфліктів у групах:

1. Утворення підгрупи (у боротьбі за лідерство і сфери впливу).

2. Вимушене або стихійне усунення одного або декількох членів групи.

3. Вибір "козла відпущення" - агресивна розрядка напруги, спрямованої на одну людину або меншість.

4. Організаційні зміни в групі:

а) зміна групової цілі або фіксація спільної цілі;

б) зміни в плані дій, використання нових засобів для досягнення визначеної цілі;

в) реформи структур групи.

5. Поява нового або зміна керівника.

6. Зміна способу управління (від авторитарного до демократичного, і навпаки).

7. Розпад групи та її ліквідація (найрадикальніший спосіб зняття напруги).

Деструктивні конфлікти та їх наслідки

На практиці з'ясувалось, що негативні наслідки в нашому житті спричинені деструктивними конфліктами, тобто такими, що несуть руйнівну силу. Особливо страждають від цього діти. Так, за даними психологів, сімейні конфлікти призводять до значних помилок у вихованні дітей (непослідовність, неузгодженість виховних позицій дорослих членів сім'ї тощо). Внаслідок цього страждає морально-вольовий розвиток дитини, спостерігається значне відставання у навчанні, діти з таких сімей