нерідко стають порушниками дисципліни, важче засвоюють соціальні норми, легше здійснюють правопорушення, призвичаюються до наркотиків і алкоголю.
Спеціалісти, які вивчають нервово-психічне здоров'я дітей, стверджують, що конфлікти в сім'ї мають вирішальне значення у випадках психопатичних порушень поведінки і різних типів акцентуації характеру.
Одним із наслідків деструктивних конфліктів у сім'ї стає розлучення батьків. У більшості випадків розлучення викликає: специфічні наслідки. Так, хлопчики з неповних сімей важче засвоюють чоловічі ролі, в них спостерігається підвищена агресивність, хибні уявлення про мужність. Дівчатка в неповних сім'ях також мають труднощі в соціалізації, тому що у них формуються хибні уявлення про життя.
Конфлікти ведуть і до суттєвих психосоматичних наслідків: гіпертонії, серцевих захворювань, виразки шлунка, ракових захворювань. Існує проблема конфліктів і на підприємствах та в організаціях. Внаслідок виникнення деструктивного конфлікту знижується якість рішень. Для прийняття якісних рішень потрібний обмін інформацією, у той час як в процесі конфлікту порушується зворотний зв'язок. Під час конфлікту працівники перестають думати про інтереси справи, таким чином завдаючи їй шкоди.
Конфлікт призводить до зниження уваги співробітників один до одного. Робота виконується непродуктивно. Наслідком конфлікту може стати саботаж, який виявляється як у відкритих, так і в закритих формах. Для першого випадку характерні відверті вчинки, у другому - все має більш завуальовану форму "випадкових" помилок або "забутькуватості".
Помічено, що в умовах конфлікту знижується трудовий ентузіазм, підвищується патологічна увага до інших співробітників та керівництва.
Напруження - реальний фактор виникнення усіляких хвороб у людини. Таким чином, ще однією платою за деструктивний конфлікт стає здоров'я людей. Деструктивні конфлікти дорого обходяться як самим учасникам, так і організаціям. Це змушує шукати найбільш оптимальних варіантів вирішення конфліктних ситуацій.
Зміни у нашому бурхливому житті відбуваються постійно і від них нікуди не втечеш. Усім нам необхідно вміти пристосовуватись до змін, гнучко реагувати на них.
Конфлікти генерують почуття дискомфорту, який руйнує психіку.
Джерела конфліктів
Надзвичайно важливою для майбутніх спеціалістів є проблема виявлення джерела конфлікту. Для цього треба:
І. Знати потенційно можливі причини виникнення напруги. Ними можуть бути як зовнішні, так і внутрішні проблеми.
До зовнішніх належать:
1. Деякі несприятливі обставини та умови.
2. форми поведінки людей.
3. Недостатнє спілкування і розуміння.
4. Відмінності у планах, інтересах і оцінках.
5. Протистояння або групова опозиція.
6. Неправильні уявлення про чиїсь дії.
7. Відсутність співчуття.
8. Упередженість.
9. Недовіра.
10. Дезінформація.
Серед внутрішньоособистісних проблем виділяють:
І. Роздратованість.
2. Деморалізація страхом, або самонавіювання.
3. Переконаність у нездатності щось зробити.
4. Порушення внутрішньоособистісної рівноваги.
5. Конфлікт у сфері раціонального, емоційно-чуттєвого та вольового.
II. Другим кроком буде необхідність виявити приховані перешкоди.
III. А наступним - корекція самої проблеми шляхом відповідної реакції. Можливими виходами є: налагодити , спілкування; знайти компроміс; зайняти оборонну позицію; змінити стратегію і тактику.
Слід пам'ятати також, що практично усі переміни викликають стрес - мале чи велике напруження, що стосується окремо взятої людини, групи чи організації.
Стрес та його вплив на здоров'я людини
Стрес - стан людини, що виникає у відповідь на різноманітні екстремальні фактори.
Види стресів:
- фізіологічний;
- психологічний;
- інформаційний;
- емоційний.
Причинами стресів бувають погрози, образи, небезпеки тощо, форми стресів - імпульсивна, гальмівна, генералізована, - призводять до змін у протіканні психічних процесів, до емоційних зрушень та трансформаційної мотиваційної структури діяльності, до порушень моторної і мовленевої поведінки. Вплив стресу на організацію буває як мобілізуючий, так і дезорганізуючий. Вплив стресу на людину: некерованість поведінки, нервовий розлад. Е.Кублер, яка займалася вивченням стресів та їх наслідків, твердить, що людина після того, як якась життєва переміна порушила стабільність її життя, проходить п'ять стадій:
І. Шок - людина починає заперечувати правильність свого рішення.
II. Гнів - вона, можливо, розгнівається, почне сперечатися, доводити, що у вас немає жодних підстав для подібного звинувачення, твердження, рішення.
III. Пошук, або перехід до згоди - потім людина почне просити, дати їй можливість, проявити себе. Оскільки такі спроби переважно є невдалими, то це може приз вести людину до депресії.
IV. Депресія - мені вже все одно.
V. Прийняття зміни — (актуалізація) - внутрішня) згода прийняти ваше рішення.
Цю схему повинні; запам'ятати усі менеджери оскільки вони повинні враховувати морально-психологічні травми і наслідки всіх змін. Тому ніколи не применшуйте знамення будь-якої переміни!
Керівникам слід диференційовано підходити до людей, враховувати їх психічний стан:
а) не втручайтеся в емоційні, непродуктивні суперечки коли працівник розгніваний;
б) не намагайтеся зняти гнів;
в) ваша реакція повинна бути пасивною або підтримуючою;
г) допомагайте людям.
Незалежно від лінії поведінки менеджера, людина мусить пройти всі стадії. Різним людям потрібен різний час для проходження стадій, тому слід вичекати. Менеджер повинен підготувати людей до будь-яких змін.
Сигналом про те, що стрес накопичується, є нераціональна поведінка на роботі (грубість, нервовий зрив - сльози, тремтіння пальців, замкнутість, безпричинний сміх та ін).
Дію стресу на людину можна порівняти із напруженням, яке виникає у матеріалах в природі. Якщо матеріал розтягнути, то за порогом точок пружності виникнуть ознаки деформації: звуження центральної частини, надрив або розрив. У людини подібно розрегульовується поведінка, виникає нервовий розлад у формі депресії, інфаркту, звужується сприйняття, зменшується чутливість, гальмуються реакції. Дуже часто маленькі неприємності накопичуються і переходять у стрес, значніший за силою.
Увага: короткочасні потрясіння можуть бути небезпечнішими.
Американські психологи Т.Холмс і М.Мсауд склали перелік найбільш розповсюджених стресових ситуацій і таблицю оцінок у балах від 10 до 100. Якщо у сумі рівень напруженості досягає 300 б., то люди серйозно захворюють. Наслідки стресів: інфаркт, інсульт, депресія, амнезія. Рекомендації медиків такі: забезпечувати організм вітамінами групи В, які