У кінцевому рахунку всеоїчнии аналіз поли злочину прокурором повинен бути спрямований на те, щоб довести: подія злочину мала місце й в його вчиненні винен підсудний. І навіть очевидність справи і визнання провини підсудним не знімає з нього обов'язку доведення обвинувачення. Внутрішнє переконання прокурора в обгрунтованості і законності обвинувачення повинно формуватися на основі доказів всіх обставин справи.

Якщо матеріали судового слідства не підтверджують обвинувачення^ пред'явленого підсудному, прокурор зобов'язаний відмовитися від обвинувачення. Це дуже складний психологічний крок з його боку: важко переступити через бар'єр, який виник, тому що він сам підтверджує обвинувальний висновок. Цим, очевидно, зокрема, і пояснюється майже повна відсутність відмов прокурорів від обвинувачення в судовій практиці. ___^_^__ __ М.І. Єникеєв

Для досягнення успіху в своїй діяльності прокурор повинен мати певні якості. Розглянемо їх, виходячи з особливостей професіограми прокурора.

* Пізнавальна (пошукова) діяльність прокурора вимагає розвитку всіх процесів. Оскільки прокурорська діяльність відноситься до категорії складної інтелектуально-практичної діяльності, остільки вона припускає наявність у прокурора таких якостей його психіки як спостережливість, допитливість, стійкість уваги, уміння сконцентрувати його на важливій для даного тимчасового періоду діяльності і т.д. Цього вимагають, з одного боку, жорсткі рамки закону, що регламентує діяльність державного обвинувача, з іншого боку, - характер розглядуваних кримінальних справ (убивства, бандитизм і ін.), а також соціальна атмосфера, у якій відбувається його діяльність.

Пізнавальна (пошукова) діяльність прокурора має особливе значення при веденні допитів у залі судового засідання членів злочинної групи. Тут у всій повноті виявляються його спостережливість, добре орієнтування в ситуації та ін.

* Комунікативна сторона - одна з найважливіших професійних сторін у діяльності прокурора. Спілкування займає в роботі державного обвинувача одне з головних місць і пов'язане з встановленням істини по кримінальній справі. У ході судового розгляду прокурор вступає в спілкування із суддями, адвокатами, експертами, підсудними, потерпшими, свідками і до кожного повинен знайти відповідний підхід, особливу манеру поведінки. У зв'язку з цим варто особливо підкреслити необхідність оволодіння прокурором мистецтвом промови.

Слово - одне з найбільших знарядь людини. Безсиле саме по собі - воно стає могутнім, коли сказане вміло, щиро і вчасно. Воно здатне захоплювати собою того, хто говорить, і осліпити його навколишнім блиском. Тому моральний обов'язок судового оратора - поводитися обережно і помірковано з цією зброєю і робити своє слово лише слугою глибокого переконання, не піддаючись спокусі гарної форми... Обвину вальна промова прокурора, її майстерність є теж одним із критеріїв його професійної підготовки.

А. Ф. Коні

Судова практика показує, що завдяки високому розвитку комунікативних навичок і умінь прокурор у ході діалогу з підсудним викликає його на відвертість, формує в нього прагнення очиститися від брехні і дати правдиві покази. У створенні такого психічного стану підсудного виявляються майстерність постановки питань, ведення діалогу, звертання до емоційної сфери підсудного та ін.

Ця історія трапилася в маленькому місті Бєлореченьску Краснодарського краю. Три школярки ні за що убили матір однієї з них. Лена Д., Світлана М. і Світлана А. вчилися добре, жоден шкільний захід не обходився без них. Лена Д. росла в сім "і одна, мама ходила за нею, як курка за непутящим курчам. Зайва опіка 16-річній школярці набридла: почалися скандали через постійне слідкування, обвинувачення і повчання матері своєї дочки і її подруг. Після чергової такої сварки дівчатка обговорили план убивства, а наступного дня учинили звіряче вбивство: на березі ріки Лена хлюпнула в обличчя матері кислотою, потім «дияволиці» затягнули жінку в яр, спорудили вогнище і вилили на неї бензин...

Панянки-вбивці подбали про алібі, але зробили це достатньо невміло, тому слідство швидко вийшло на них...

Лена Д. заперечувала свою причетність до убивства, плуталася в показах, на окремі питання не давала відповідей. Прокурор, старанно вивчивши її життя і психічні особливості, розповів на суді про те, що Лена - не рідна дочка Ольги Олександрівни, що загибла жінка удочерила її зовсім маленькою, 2-х річною дівчинкою, саме тому так піклувалася про неї. Після цих слів Лена Д. визнала себе винною і дала правдиві покази

* Сутність конструктивної (реконструктивної) сторони діяльності прокурора полягає в аналізі і синтезі тієї інформації, що зібрана в справі в ході попереднього і судового слідства з погляду створення концепції державного обвинувачення. Необхідно зробити пояснення:

Коли прокурор знайомиться з матеріалами попереднього розслідуван-ня, то його розумова діяльність спрямована насамперед на реконструк-цію події злочину (відтворення події, що мала місце в минулому, по зібра-ним слідчим доказам); встановлення істини в справі, планування її судової перспективи є конструктивною стороною діяльності прокурора.

Конструктивна сторона прокурорської діяльності вимагає від прокурора доброї оперативної і довготривалої пам'яті, схильності до аналітичного мислення й уяви, таких якостей його розуму, як*

глибина (здатність проникнути в сутність фактів, передбачати результати вчинків і явищ), * широта (можливість охопити одночасно велике коло питань і фактів), * швидкість (уміння швидко оцінювати обстановку і приймати грамотні рішення),*

критичність (здатність зважувати факти, відшукувати помилки й ін.), * гнучкість (здібність до аналізу явищ із різноманітних точок зору, варіювання засобів дій і т.д.).

* Організаторські здібності в роботі з людьми і вольові якості є значимими для організаційної сторони діяльності прокурора. Що стосується організаторських здібностей у роботі з людьми, то вони виявляються в процесі консультацій із різноманітними спеціалістами, наприклад, із криміналістами, психологами, педагогами, медиками й ін. Організаційні здібності виражаються й у навичках організації своєї роботи: умінні вчасно вивчити матеріали попереднього