* Засвідчу вальна сторона діяльності прокурора пов'язана з використанням промови в письмовій формі при оформленні передбачених законом постанов. Уміння передати в письмовій формі свою думку для нього так само важливо, як уміння виражати її вголос.

У ході судового розгляду прокурор вступає в полеміку з різними учасниками судового процесу (полеміка з адвокатом, допит підсудного або потерпшого і т.п.). В усіх випадках успіх спілкування забезпечується досягненням психологічного контакту з учасником полеміки, здатністю не припустити конфронтації в спілкуванні з ним. Оскільки державному* обвинувачу в подібних випадках доводиться переборювати протидію осіб, зацікавлених у тому або іншому закінченні справи^ ;* то йому важливо дотримувати ,спокій, коректний тон," шанобливе ставлення до будь-якого опонента.

Як би не був переконаний прокурор у своїй правоті, якими 6И необгрунтованими не здавалися йому заперечення підсудного« або захисника, він не повинен показувати своє обурення ?г

роздратування. Якщо, приміром, державний обвинувач не згоден із позицією адвоката-захисника, він повинен довести необґрунтованість його тверджень, спираючись на факти і норми закону.

*Отже, прокурор, виступаючи в суді по кримінальній справі, обвинува-чує від імені держави, що вимагає від нього виняткової скрупульозності і аналізу доказів, бездоганно зроблених висновків і високої мовної майстер-1 ності. Розглянуті сторони прокурорської діяльності в його обвинувальній промові виступають у комплексі, але кожна вирішує при цьому свої за-дачі. І чим більш гармонійна професійна структура особистості прокуро-ра, тим вище рівень компетентності, навичок і умінь, професіоналізму в цілому в його діяльності за підтримкою державного обвинувачення. і

§2. Психологічні особливості діяльності адвоката(захисника)

Діяльність захисника в кримінальному судочинстві спрямована на спростування обвинувачення (підозри), на пошук обставин, які виправдовують або пом'якшують провину. Відповідно до кримінально-процесуального законодавства України участь захисника при провадженні дізнання, попереднього слідства і в розгляді кримінальних справ у суді є обов'язковою, крім випадків відмови підозрюваного, обвинуваченого і підсудного від захисника у встановленому законом порядку.

у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину до вісімнадцяти років;

у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі та інші) не можуть самі реалізувати своє право на захист;

у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство;

коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає смертну кару;

при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру.

Захист з кримінальних справ - один із найскладніших і важливіших інститутів захисту прав і інтересів громадян. Він вимагає окрім професіоналізму високої принциповості, самовіддачі, мужності, а часом і сміливості.

Процес проходив у Московському обласному суді. Марко Йосипович Кочан захищав неповнолітнього, обвинувачуваного у вчиненні навмисного вбивства, і той визнавав свою провину. Але досвідчений адвокат, побачивши підлітка, вивчивши його особистісні особливості в справі й у бесідах із ним, із його батьками, друзями, знайомими, зрозумів, що дитина не винна. Довести це було дуже складно. Головне в цій конкретній ситуації - ціна принципового захисту була дуже високою. Справа в тому, що якщо його підзахисний не вбивав, що відповідало дійсності, то ставало ясно - вбивство вчинив син генерал-лейтенанта міліції. Кинути відкритий виклик владі в роки брежнєвського застою означало поставити на карту власну свободу. І проте адвокат зважився на захист і виграв процес.

Серед структурних компонентів діяльності по здійсненню правосуддя (пізнавальний, комунікативний, конструктивний, організаторський, засвідчувальний і виховний) для роботи адвоката властиві всі перераховані, крім засвідчувальної діяльності. Розглянемо психологічні особливості кожного з зазначених компонентів захисної діяльності.

Захист інтересів обвинувачуваного вимагає вивчення безлічі різноманітних фактів і обставин, що відносяться до розглядуваної кримінальної справи. Адвокату доводиться аналізувати наявні в справі докази, пізнавати інформацію й інтерпретувати її з погляду і можливості використання для виправдання підзахисного або пом'якшення його провини. ї ?

* Пізнавальний компонент діяльності адвоката спрямований на і вирішення складного завдання - встановлення істини з метокЗІ-' виправдання особи, що притягається до відповідальності, або пом'якшення її покарання. Його успішне вирішення потребує | пошуку необхідних доказів, з'ясовування тих обставин справи, що; | можуть представити обвинувачуваного з позитивної сторони! | Уміння знаходити серед величезної кількості фактів такі, що! І спростовують обвинувачення або дають можливість пом'якшиті^ { відповідальність, передбачає глибину розуму, спостережливість! | проникливість, самостійність і гнучкість мислення, міцну пам'ять] І У пізнавальному компоненті діяльності адвоката виявляються! | також його активність і критичність, в основі якої лежить строга й| | об'єктивна оцінка наявних фактів. {І

Ь Комунікативний компонент у діяльності адвоката дозволяє! | глибше вивчити психологічні причини вчинення злочину, дати! | більш повну характеристику особистості обвинувачуваного,-1

правильно будувати взаємовідносини з іншими учасниками кримінального процесу, уникнути деструктивних конфліктних ситуацій. Уміння спілкуватися з людьми в роботі адвоката означає:

ь* уміння будувати взаємовідносини з підзахисним;

ь+уміння підтримувати ділові відносини з прокурором, слідчим, суддею та

іншими учасниками судового процесу; ь* уміння встановлювати психологічний контакт із зазначеними особами (у

першу чергу з підзахисним);

ь+уміння надавати підзахисному психологічну допомогу; ь+ уміння вибирати визначену стратегію поведінки в конструктивному

конфлікті з прокурором, виходячи з реальної обстановки.

?Комунікативність як якість особистості адвоката допомагає йому пра-вильно сприймати й оцінювати людей, успішно налагоджувати стосун-* ки