14

Одну з конституційно-антропометричних концепцій розробив послідовник Кречмера американський біолог і психіатр Шелдон. Йшов в буквальному розумінні від яйця – в основу своєї концепції поклав особливості структури заплідненої яйцеклітини. Вода складається з 3-х шарів: енто-, мезо- і ектодерми. З ендодерми розвиваються порожнини тіла, внутрішні органи, жировий прошарок та ін., з мезодерми – кістяк, м’язи, сухожилля, з екзодерми – шкіра, нерви, ЦНС.

15

В залежності від того, який з цих шарів є більш потужним і інтенсивніше розвивається, формується певний тип конституції, якщо ендодерма – маємо ендоморфа – людину з відносно великими порожнинами і внутрішніми органами, відчутний жировий прошарок, плавні, заокруглені контури тіла, голови. Якщо мезодерма то маємо мезоморфна (Кречмер називав такий тип Атлетиком). Відносно широкі кості, плечі, масивні і потужні м’язи, квадратні обриси голови і тіла. Ектоморф – худорлявий (??? астенічний) з відносно тонким кістяком, тонкою шкірою, дрібними рисами, гнучкий.

16

Водночас Шелдон вивів три типи, як він казав, „темпераменту”, фактично йдеться про різні психологічні особистості.

Віссеротонік – реакції дещо сповільнені, руки і тонус тіла дещо розслаблений, сон глибокий і міцний. Любить поїсти, особливо домашню їжу, тяжіє до всього домашнього і сімейного, відданий спогадам дитинства, комунікабельний, доброзичливий, співчутливий, толерантний, погано витримує самотність, потребує постійного визнання і захоплення з боку оточуючих, при неприємностях потреба у співчутливому спілкуванні зростає і в стані алкогольного сп’яніння доброзичливість, комунікабельність посилюються.

Тип ??? (Соматотонік) – реакції і рухи енергійні, фізично і психологічно витривалий, полюбляє фізичні навантаження, зневажає відсутність побутового комфорту, сон нетривалий, агресивний, безцеремонний, безпардонно усуває конкурентів, при неприємностях, агресивність посилюється, в стані алкогольного сп’яніння агресивність посилюється.

Церебротононік – реакції сон неглибокий поверховий, сон дещо збуджений, поверховий, дуже рухливі очі, фізично легко стомлюється, тяжіє до розумової діяльності, в спілкуванні не реакції непередбачувані, спілкується вимушено, самітність, до алкоголю стійкий. Немає цілковитого однозначного поєднання ендо-віссеро, мезо-сомато, екто-церебро, але статистично фіксували, тяжіння до такого поєднання існує, іншими словами ендо??? переважно віссеротоніки, мезо переважно сома то і екто переважно – церебро.

13

Російський психіатр П. Б. Ганнушкін незалежно від Кречмера, паралельно вивів тип особистості який назвали епітиміком, від епілепсії, епілепсія – це одна з основних психічних захворювань, характерним симптомом є епілептичні напади, судомні конвульсивні рухи тіла з цілковитою втратою свідомості, а відтак повною втратою контролю. Але самі собою напади далеко не завжди пов’язані з психічними розладами, як такий, епілептик якого час від часу охоплюють напади можуть бути не лише цілком здоровою психічною людиною, а й вельми обдарованою, геніальною, а можуть бути і різноманітні психічні розлади різної складності, загалом вони подібні на шизофренічні. Ганнушкін написав: „Религия, жестокость и сладострастие”, в якій показав, епілепсія як хвороба корелює з фанатизмом, святенництвом, лицемірством, ханжеством, патологічно-жорстокий, ревнивий, тваринний егоїст, улесливий, підступний, патологічно ретельний, з в’язким затягаючим мисленням і мовленням, згодом з’явилась образна характеристика такого суб’єкта, з хрестом в руці, з євангелієм в руці, із каменем за пазухою, сексуально акцентований. Цей образ знайшов інтерпретацію у розробках Чезаря Ломброзо, який вбачав у ньому психологічну основу, ядерного, природженого злочинця, мовляв природжений злочинець це епілептик-дегенерат. На протилежному полюсі епілепсії за Ломброзо – геніальність, мовляв творчість генія – це продуктивний, вищий аналог епілептичного нападу.

17

Мотиваційно-динамічний підхід до особистості

Мотивація – це психологічний чинник, психічна, рушійна сила діяльності суб’єкта. В основі мотивації лежить потреба. Суб’єктивне переживання представленість у психіці, необхідності чогось для життєдіяльності організму, для соціального і духовного функціонування суб’єкта. Ніхто не може зробити що-небудь, не роблячи це разом з тим за для якоїсь із своїх потреб. Це означає, що основою, рушійним чинником будь-якої активності ідеальності вчинку, поведінки, дії лежить якась потреба. Потреби конкретизуються у мотивах –мислиннєво зважених, спрямовані на ті чи інші об’єкти, конкретизовані, предметно сповнені потреби. Мотиваційно-динамічний підхід вивчає ті чинники, які впливають на мотиваційну сферу особистості.

18

Динаміка біологічного і соціального у психіці особистості за Зиґмундом Фрейдом

Йдеться про ??? (представленість) біологічних проблем і соціальних мотивів і псих. особистості. На думку Фрейда пс. мод. складається з трьох основних функціональних блоків:

Id – воно – перший блок – несвідоме, не усвідомлювані суб’єктом процеси у його психіці.

Ego (я) – самосвідомість

Super-ego – принципи, норми, ідеї, цінності, ідеали суспільства, представлені у психіці особистості.

Всіляка жива істота за Фрейдом керується принципом задоволення, тобто вона прагне до того, що дає їй позитивно забарвлені емоційні забарвлення, що приносить їй радість, задоволення, і навпаки, намагається усунути все те, що позбавляє її задоволення, усунути те, що завдає їй неприємностей, страждань.

Як таке воно здебільшого не є приємним, тому що вимагає зусиль і жертв.

Якщо ж дотримується ???, то суспільство її хвалить і заохочує, що свідомо суспіл. задовол.

При цьому люди різною мірою корист. тими можливостями, яке дає суспільство для задоволення і несуть тягар жертв, обмежень. Це залежить насамперед від соціального статусу, від класової майнової приналежності. Отже всі люди за Фрейдом ворожі до культури (вживається у широкому розумінні як цивілізація, суспільство) тому що вона обмежує але кожен різною мірою, один більше, другий менше. Отож культура має постійно стримувати, ??? (канонізувати), спрямовувати у безпечне для себе русло (це невдоволення), таке ??? (невдоволення), цю функцію забезпечують репресивні та ідеологічні заходи (поліція, суди), громадська думка, тощо.

Ідеологічні – це засоби навчання і виховання, які формують в людині