Як почувається дитина, яка виявила в собі ці комплекси? Дитина, яка усвідомить в собі такого роду тенденції, має жахнутися самої себе, злякатися ??? кари, яких вона має зазнати за це. Дитина не може свідомо приховувати це, вдавати що цього немає, усвідомивши, що це єдиний для неї ефективний спосіб зберегти прихильність сім’ї і позитивне ставлення з боку суспільства. Такий спосіб ??? ??? неприйнятних для суспільства потягів, бажань, думок, почуттів з суспільними принципами і нормами називається ??? (свідченням) конформізму (пристосування). Отож захисні механізми психіки дитини витісняють (виганяють) інцестуальні потяги з свідомої сфери психіки в несвідому. Захисні механізми забезпечують нейтралізацію, послаблення, пом’якшення тих впливів, які можуть спричинити деструктивні зміни в психіці суб’єкта. Вочевидь, що таки утворенням є інцестуальний комплекс.

19

Ці комплекси неможливо знищити, тому що вони випливають з якихось незбагненних глибин глибин людської природи, вони ??? (органічно, невід’ємно) притаманні людській природі, відтак вони опиняються у невідомому і перебувають там до цілковитого зникнення зазначеним вище шляхом, або є ще якийсь час перебувають там. Вони ??? вийти з несвідомого і якось реалізуватись керуючись принципом задоволення, але „суспільний сторож” представлений Super-ego стереже їх там. Найбільше шансів вони мають вирватись вони мають у віці, коли Super-ego „дрімає”. Такий вихід реалізується у сновидіннях, за Фрейдом, насамперед здійснення потаємних бажань, при тому здійсненого у символічній завуальованій формі.

І несвідомо витісняються не лише дитячі комплекси, а усе те, що є неприйнятним для суб’єкта у його власній психіці. Чи воно стосується речей, які засуджуються і караються суспільством, найближчим оточенням, чи власного ідеального я (людина створює собі певний образ самої себе і все що загрожує серйозною руйнацією цього образу вона може витіснити у несвідоме, щоб позбутися загрози деформації власного я, а разом з тим душевного комфорту).

Id (воно) – є тими невідомими структурами, які утворюються витісненням зі свідомості потягами, бажаннями, думками, тим від чого рятують психіку суб’єкта її захисні механізми.

Super-ego (над я) – це суспільство, культура, представлена в психіці людини як моральні принципи і норми, релігійні ідеї, ідеологічні концепти, тощо. Super-ego тяжіє до того, щоб видав себе за природжено-людське, генетично, природно і стане в людині, мовляв „Я” – справжня людина.

Ego – це самосвідомість, те що люд. про саму себе знає, що вона хоче для себе, чого не хоче. Цей образ виражає суть взаємин між особистістю і суспільством, між індивідом і соціумом, тобто суспільство пропонує, диктує своїм ??? певні норми, принципи поведінки і життєдіяльності, ідеї, духовні цінності, ідеали. За дотримання того, що пропонуються відповідність йому соціум, суспільство схвалюють, винагороджують, підтримують особистість. Стосовно осіб, які порушують правила і закони суспільного життя суспільство застосовує санкції. У психіці індивіда, особистості, суспільне представлене у Super-ego.

20

Суспільна природа особистості

Рівень (знання, вміння, навички), те що особистість знає, вміє, до чого в неї вироблені вироблені навички, ми вивчати не будемо, це вивчається іншими галузями пс. науки.

Розглянемо соц. природу на рівні свідомості, що репрезентує унікальність, неповторність, доцільність життєдіяльності особистості, що є у ній вершинним утворенням на вершинні її психіки. Знання, вміння, навички формуються в процесі навчання, а спрямованість – в процесі виховання. Виховання є і цілеспрямованим спеціально організованим процесом і стихійним спонтанним, невимушеним, що реалізується посередництвом спілкування, забезпечують його механ. взаємовпливу і взаєморозуміння.

Соціальна психологія – вивчає усі ті феномени, які виникли і функціонують в процесі безпосереднього спілкування між людьми.

Ключовим механізмом взаємовпливу є „інтеракція” – термін невдалий, означає взаємодія, що не відповідає механізму. Цей механізм двоєдиний, складається з двох нерозривних частин. Стосовно першої половинки Карл Маркс сказав так: ”Оскільки людина народжується без дзеркала в руках і не „фіхтеанським” філософом, Я єсть Я”, то вона дивиться на іншу людину як в дзеркало, і тільки поставившись до люд. Павла як до людини, людина Петро поставить до себе як до людини, тобто уявлення про те, що таке людина складається у кожного з нас на основі вражень про тих людей, з якими ми спілкуємося, які нас оточують. Людина є те що вона бачить у інших людях.

Відомий радянський вчений Рубін штейн „Моє буття, як суб’єкта для мене самого зумовлене, має своєю безпосередньою передумовою, моїм буттям як суб’єкта для іншого. Отже справа не тільки в тому, що моє ставлення до себе зумовлене ставленням до мене іншого”. Людина є те що вона бачить у інших людях і як люди ставляться до неї. На цьому побудована потужна життєва система.

21

???. інтеракція реалізується посередництвом механізмів взаємовпливу, взаєморозумінь, переконування, навіювання (сугестія) наслідування і емоційне заражування, ідентифікація, ???(емпотія), рефлексія.

Переконування – цілеспрямований вербальний (словесний) вплив однієї людини на іншу, або на групу людей, розрахований на критичне раціонально, мислиннєво зважене, осмислене сприйм. інформації. Тому опилює до логіки наукових істин, емпіричного досвіду, до фактів, до неупередженості думки.

Навіювання розраховане на некритичне сприйм. інформації, „на віру”, тому опилює до авторитетів (Бога, вождя) і до емоцій. Здатність до критичного сприйм. інформ. ситуації перебуває у зворотно-пропорційній протилежності з емоц. збудженістю (грубо кажучи