чим сильніша емоційна збудженість, тим....).
22
Авторитет – ставлення заснованих на довірі. Дослідження проведені в різних країнах засвідчили, що авторитет керівника і педагога залежить на сам перед від високих моральних якостей: доброзичливість, справедливість, чесність.
Референтність – це ставлення засноване на визнанні компетентності, в одній або в багатьох сферах. Найоптимальнішим для впливу на інших є поєднання авторитету з референтністю.
23
Авторитарність – ставлення засноване на страху.
Наслідування – це свідоме і не свідоме відтворення, повторення, імітація дій, стилю поведінки, способу висловлювань, зовнішніх атрибутів життєдіяльності інших людей. Тард вважав, наслідування універсальним механізмом людського життя. Дійсно тільки окремі представники людства – генії і то лиш у дуже короткі проміжки свого життя роблять щось таке, чого до них не робив ніхто. Усі інші живуть наслідуючи оточуючих, що правда кожен з нас робить те саме по іншому, у відповідності з своїм індивідуумом, особистостями. З’ясовано що прагнення, бажання наслідувати їх виклик. авторитетні і авторитарні індивідууми та групи.
В умовах авторитарних відносин останні вельми інтенсивні.
Зрозуміло що найбільш оптимальним з погляду гуманістич. пс. є наслідування авторитетних і референтних лідерів і педагогів. Емоційне зараження це переважно не усвідомлений процес емоц. станів людини до інших. Основними каналами емоц. зараж. є міміка, пантоміміка, інтонації голосу і тембр голосу. Емоційні стани, процеси поділяються на два види: позитивно забарвлений і негативно забарвлений. Це визначення ґрунтується на самопочуванні суб’єкта, приємно чи не приємно йому, добре чи погано, як самопочув.. Отже, все те, що приносить людині позитивно забарвлені емоції згідно з принципом задоволення є бажаним для неї вона тяжіє до нього. Отже, якщо в процесі спілкування суб’єкт заражує інших позитивними емоціями, то несвідомо і свідомо ці інші налаштовуються до нього позитивно, толерантно, інформація досягає своєї мети, є ефективною за умови адекватного сприймання її, тими кому вона адресована (реципієнтам), від індуктора до реципіста), тобто, якщо останній правильно розуміє її, це забезпечують механізми взаєморозуміння.
24
Ідентифікація – ототожнення – це здатність розуміти логіку думок, вчинків, поведінки, дій інших людей, мисленнєво проникати в хід їх думок, мисленнєво прогнозувати висновки до яких вони можуть дійти, знаходити на цій основі аргументи які б могли вплинути на їх свідомість. Це здатність поставити себе на місце іншого як суб’єкта мислення, пізнання, поводження.
Емпатія _це здатність розуміти емоційні стани, реакції, переживання співбесідників, і враховувати їх в процесі спілкування на вищому рівні, здатність співчувати, співпереживати з іншим, тобто відгукуватись відповідними, адекватними емоційними реакціями на їхні переживання. В реальному житті ідентифікація нерозривно пов’язана з емпатією.
Рефлексія – це здатність (образ) бачити себе очима іншого, розуміти і почувати як інші оточуючі сприймають тебе: висловлювання, рухи, міміку, вчинки, поведінку, тощо.
29
Взаємовідносини між особистістю і суспільством, своєрідно відображені у так званих вольових концепціях,(рольна якому писали слова для давньогрецьких акторів. Як актор грає на сцені свою роль, так кожна людина виконує обов’язки, визначені для неї суспільством). Ролі діляться на формальні і не формальні. Основними поняттями цих концепцій є статус, позиція, роль, рольові сподівання. Різні дослідники по різному тлумачать ці поняття, вкладають у них різний зміст. Те що одні називають статусом інші називають роллю, але сутності – феномени залишаються ті самі. Статусом можна назвати: місце в суспільній стратеорікації (структурі) визначене формально чи не формально у виглядів приписів, статутів, вимог, інструкцій, тощо. В них суспільство виявляє свої сподівання до особистостей, як носіїв певних статусів.
Позиція – це відношення ставлення особистості до свого статусу від чого значною мірою, а не рідко і вирішальним чином залежать особливості реалізації цього статусу. Якщо особистість позитивно ставиться до якогось свого статусу, прагне до нього, високо його цінує, то вона досягає значних успіхів в процесі реалізації цього статусу навіть за відсутності у неї ґрунтовних знань, розв. умінь помітних здібностей у відповідній сфері діяльності, якщо ж статус нав’язаний їй ззовні не поціновується нею належним чином, тощо, то виникають всілякі негативні тенденції в процесі реалізації.
Роль динамічна характеристика, являє собою, особливості процесу реалізації особистістю свого статусу, в залежності від об’єктивних і суб’єктивних чинників цього процесу.
25
Особливої гостроти, суперечності, антагонізму – це непримиренна суперечність, в умовах тоталітарних режимів, деспотичного правління. Тоталітарними називаються режими засновані на авторитаризмі. Правляча верхівка з метою збереження своєї влади, беззастережно жорстоко карає будь-який непослух, не викон. своїх. імперат. не дотрим. своїх табу, не те що в діях, а й в висловлюваннях (кара смерті, остракізм (вигнання)), різноманітні непомірно-жорстокі санкції. В масовій свідомості таке поводження спричиняє страх, як сталий і константний (тривалий) стан.
26
Страх псих. контур деспотизму, страх породжує конформізм (з лат. пристосовництво). Конформізм ділиться на 2 види: свідомий і не свідомий. Свідомий конформізм – це носій такої реакції усвідомлює, розуміє своє негативне ставлення до авторитарної сили, своє неприйняття того, що вона робить, критично осмислює її позицію та діяльність, в душі не приймає її, але він не виявляє цього на зовні, приховує це, тому що боїться санкцій які його за це чекають. Він удає, що поділяє позицію авторитарної сили, погоджується з нею, тощо. Це боягузлива позиція, але вона вимагає специфічної сміливості – не боятися признатися самому собі у своєму боягузтві. У більшості людей спрацьовує психічний захист, вони бояться авторитарної сили, свого неприйняття її і бояться признатися собі в цьому, щоб не впасти у власних очах. Цей внутрішній конфлікт долається витісненням у несвідоме, всього того, що свідомість висуває проти авторитарної сили, разом з цим витісняється і усвідомлення своєї нікчемності.
Натомість