Психофізичне тренування – це метод самовпливу на організм при допомозі змінного м’язового тонусу, регульованого дихання, образного уявлення нормального функціонування органів, словесного підкріплення з метою підвищення психофічного потенціалу, виховання уваги, волі розвитку пам’яті, формування володіння собою і адекватної реакції на подразники.

Для придбання найпростіших навиків психічної саморегуляції і встановлення психоемоційної рівноваги, по нашим даним 8 – 12 раз в місяць займатися по запропонованій системі психофізичного тренування. Навіть короткий курс поможе отримати бадьорість духу і хотіння займатися фізичною культурою. Згідно спостережень кандидата медичних наук Н.П.Норбут, групові заняття психофізичними тренуваннями дають позитивні результати. Займаючіся оволодівають основними навиками самообладання і регуляції функцій організму. Ефект збільшується, якщо психофізичне тренування співставляється з прийомом мінеральних ванн і циркулярного душа.

Роль психофізичного тренування особливо велика в умовах різкого зменшення рухової активності. В зв’язку з недостатком рухів організм людини відчуває на собі вплив дисгармонії нервових і фізичних функцій.

Встановлено, що переживання і довготривалі психотравмуючі стани, особливо на фоні відхилень в стані здоров’я (хвороба, перевстановлення, стресові стани), провокують порушення діяльності вегетативної нервової системи, залоз внутрішньої секреції і внутрішніх органів. Все це викликає загострення і ускладнення хронічних захворювань, особливо серцево судинної системи, а також зміни в м’язах і з’єднуючої тканини.

Тренування емоційної стійкості та адематної реакції на різні життєйські ситуації посилює опірність організму стресовим діям і сприяє загальному оздоровленню. Емоційна діяльність тісно взаємопов’язана з функцією кори головного мозку. Цей зв’язок діє і закріплюється під впливом психофізичного тренування. Таке тренування дає можливість займаючомуся не тільки на деякий час позбавитись від надмірної нервово-фізичної напруги, але й створює необхідні передбачення для пасивного віддиху для відновлення нервових процесів.

Основні принципи психофізичного тренування.

Важливою умовою при оволодінні психофізичним тренуванням являється вміння регулювати процеси дихання, м’язевий тонус і стан психіки. Спеціальні дихальні вправи не тільки підвищують стійкість організму до кисневої недостатності, але й сприяє врівноваженню нервових процесів і що важливо підвищує ефективність ідеомоторних актів.

Від ступеня м’язевої напруги, як відомо, залежить потреба організму в кисні, а під тиском розслаблення м’язів (релаксації) знижується потік імпульсів, ідучи від рецепторів м’язів, зв’язок і суглобів в центральну нервову систему. М’язева релаксація, використана в багатьох варіантах, підвищує рівень протікання нервових процесів. Перехід від напруження до релаксації і знову до напруження м’язів сприяє гімнастиці нервових центрів в частковості вегетативної нервової системи.

Правильне застосування дихальних вправ і оптимальних короткочасних затримок дихання після видиху, а інколи і на висоті входу підвищує стійкість організму до кисневої недостатності, що добре впливає на ферментні системи, кровопостачання серця і мозку. Пропонована система вправ допомагає регулювати артеріальний тиск, розширювати кровоносні судини і сітку капілярів, покращувати забезпечення організму киснем, урівноважувати нервові процеси.

Психофізичне тренування сприяє також усунення лишніх, неконтрольованих рухів. Спеціальні вправи знімають спазми, нав’язливі стани, думки і таке інше. Зміна напруги і розслаблення м’язів в поєднанні з спеціальними дихальними вправами здійснює регулюючий вплив на гладку мускулатуру внутрішніх органів і судинної системи.

Велике значення в психологічному тренуванні, має зниження больового синдрому, що досягається застосуванням самомасажу, створюваного натискуванням пальцями на біологічно – активні точки. Ці точки сприяють вторинним змінам в з’єднувальних і м’язевих показниках, викликані тими чи іншими захворюваннями. Самомасаж активних точок, як вібрація, викликана звукоруховими вправами, сприяє нормалізації місцевого харчування тканин.

Необхідно підкреслити, що поєднання вибраної м’язевої активності і усного впевнення про психофізичне тренування більш ефективне, чим ізольоване словесне самовнушання. Психічний тонус, тісно зв’язіний з м’язевим тонусом. Між м’язевою активністю і психічним тонусом існує виявлена взаємозалежність. Було встановлено, що дихальні і рухові реакції розслаблюють стан тривоги. Особливо на цьому спрямована цілеспрямованість застосування психофізичного тренування при комплексному лікуванні і профілактиці неврозів.

Ведучим принципом тут являється цілісність тілесного і психічного . психіка керує рухами, а ціле направленість спеціальних вправ впливаючи на центральну нервову систему, виховують навпаки необхідні для стійкої поведінки в незвичайних, екстремальних повсякденних умовах. Іменно такий психологічний підхід підвищує ефективність фізичного виховання і лікувальної фізкультури, а також автотренінгу.

Багаторічний досвід показує, що психофізична дія занять на людину, особливо при функціональних розладах нервової системи і неврозах, незрівнянно збільшується в тих випадках, коли лікувальна фізкультура свідомо і цілеспрямовано застосовується з самонавіюванням.

Відомо, що в психофізичному тренуванні суттєва роль відводиться психіці, тобто свідомості і емоціям. Пригадаємо, що свідомість – це вища, властива тільки людині форма відображення об’єктивної реальності. Як вища регулювальна функція нервової системи свідомість стимулює біоритми мозку і стриміння людини до гармонійного розвитку.

Значення активної свідомості.

В фізичній культурі і медицині цілеспрямована свідомість розуміється як фактор сприяючий мобілізації захисних сил організму, як здорової так і нездорової людини. Свідомими діями людина може передбачити розвиток патологічного вогнища збудження, називаючи домінантною.

Особливо на основі активної свідомості застосовується так зване автогенне тренування, любий вид психотерапії тим результативніше, чим краще сам займаючийся усвідомлює принцип механізму виздоровлення чи збереження здоров’я.

Ц.П.Павлов оцінюючи фізичні вправи як потужний лікувальний фактор, віддавав велике значення слову. Людина так само реагує на слово, як організм реагує, наприклад, на теплові, хімічні і інші подразники.

А.А. Ухтомський розробив одну із фундаментальних теорій фізіології-вчення прог домінантну. Не до оцінюючи цю теорію відмітимо два інших моменти:

домінуючий нервовий центр підсилює своє збудження по сторонніми імпульсами як і в нормальних так і в патологічних умовах;

по мірі розвитку збудження в ньому він заторможує інші процеси.

Принцип домінанта – загальний принцип діяльності центральної нервової