– r=0.74 при p>0.001. Одержано також математичне підтвердження ще одного зв’язку: присутність у житті суб’єкта під час його підліткового періоду „старшого друга” (зовнішньої системи оцінювання) є однією з умов усвідомлення суб’єктом екзистенціальних переживань. Відтак, по-перше, суб’єкт стає здатним оцінювати (усвідомлювати) зміни, які з ним відбуваються у зв’язку із дорослішанням, одночасно з їх виникненням, тобто розуміти причини і наслідки цих змін стосовно перебігу всього життя. По-друге, при наявності зовнішньої системи оцінювання відбувається зниження внутрішньої напруги (внутрішньої конфліктності) суб’єкта від нерозуміння самого себе. Це сприяє прийняттю суб’єктом свого способу існування, свого життя, своєї екзистенції. Однак треба зауважити, що остаточно внутрішня напруга може зніматися лише задоволенням тієї потреби, якою вона була викликана (адже її задоволення залежить від соціальних та життєвих обставин).
3. Додатково з’ясовано, що між несприятливою сімейною ситуацією розвитку (конфлікти в родині) та зовнішньою системою оцінювання існує значущий негативний зв’язок (r=-0.39 при p>0.001), який свідчить, що в житті їх існування побудоване за принципом взаємного виключення.
4. Загалом тому, що лише п’ята частина респондентів мала можливість одержувати знання й підтримку від конкретної людини, яка відіграла в їхньому житті роль зовнішньої системи оцінювання (інтерпретації) їх внутрішніх переживань, маємо недостатньо вихідних змінних для математичного опрацювання (для цього необхідно набрати великий масив даних). Однак це ще раз підтверджує, що сучасні умови життя не сприяють виникненню гармонійної взаємодії підлітків з дорослими.
Зроблені нами висновки свідчать, що проблема потребує подальших досліджень (перспектива). Для цього необхідно, по-перше, розширити дослідницький віковий коридор, в основному – у бік дитинства, а не юності (це сприятиме новому, ширшому вивченню вже нагромаджених наукових даних), та, по-друге, розробити адекватну для кожної вікової когорти емпіричну програму дослідження екзистенціальних переживань.
Таким чином, крім безпосередньо практичного застосування наших напрацювань у майбутньому, маємо досить різноманітний спектр теоретико-емпіричної роботи, достовірність результатів якої, безумовно, буде перевірена тільки практикою.
Література:
1. Абрамова Г. С. Возрастная психология. – Екатеринбург: Деловая книга, 1999. - 621с.
2. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. – М.: Мысль, 1991.
3. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
4. Бреусенко О. А. Динаміка ціннісно-смислової сфери особистості в умовах екзистенціальної кризи: Автореф. дис… канд. психол. наук. – К., 2000. – 20 с.
5. Василюк Ф. Е. Психология переживания. – М., МГУ, 1984. – 200 с.
6. Выготский Л. С. Педология подростка: Собр. соч-й в 6 т. – М.: Педагогика, 1984. - Т. 4. - С. 5 – 242.
7. Долгов К. М. От Кьеркегора до Камю: Очерки европейской философско-этической мысли ХХ в. – М.: Искусство, 1990.
8. Зиглер Д., Хьелл Л. Теории личности. – СПб.: Питер, 1998. – 608 с.
9. Маслоу А. Психология бытия. – М.–К.: Рефл-бук – Ваклер, 1997.
10. Наш проблемный подросток: понять и договориться / Под ред. Л. А. Регуш.– СПб.: Союз, 2001. – 191 с.
11. Психологія життєвих криз / Відп. ред. Т. М. Титаренко. – К.: Агропромвидав України, 1998. – 348 с.
12. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. – СПб.: Питер, 2000. – 624 с.
13. Роджерс К.-Р. Взгляд на психотерапию. Становления человека. – М.: Прогресс, Универс, 1994.
14. Титаренко Т. М. Жизненный мир личности: этапы становления // Философская и социологическая мысль, 1991. - №1.
15. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.
16. Хамітов Н. В., Гармаш Л. Н., Крилова С. А. Історія філософії. Проблема людини та її меж. – К.: Наукова думка, 2000.
17. Эриксон Э. Детство и общество. – СПб.: Речь, 2000. – 416 с.
18. Ялом И. Экзистенциальная психотерапия. – М.: Класс, 1999. – 576 с.
19. Лановенко Ю. Типологія адаптаційного подолання кризи підліткового віку // Соціальна психологія. - 2004. - № 6 (8). - C.137-145
20. www.politik.org.ua