Професіоналізм та компетентність займають найвищий щабель серед складових іміджу керівника. Коли говорять про управлінську діяльність як про професійну, то передбачають, що її функції виконуються спеціально підготовленими спеціалістами з управління, які можуть і вміють використовувати надбання науково-технічного процесу, наукові розробки суміжних з управлінням наук. Професіоналізм управлінської діяльності складається із сукупності соціокультурних, загальнотеоретичних, спеціальних управлінських і психологічних знань, вмінь та навичок, якими повинен володіти керівник для ефективного здійснення управлінської діяльності і корекції цієї діяльності. Професіоналізм керівника характеризується певним рівнем готовності здійснювати управлінську діяльність 5.

Стосовно професіоналізму та компетентності як головних складових іміджу менеджера у галузі освіти вважається, що керівник повинен бути компетентним у питаннях теорії та практики управління освітою та у всіх інших проблемах, що належать до мети, завдань, змісту роботи, а також людей; мати широкий науковий і культурний кругозір; знання філософії, всесвітньої історії та історії України. Мати управлінську, психологічну, педагогічну, економічну, правову компетентність 8. Необхідність володіння академічними здібностями до самоосвіти, постійного підвищення кваліфікації, професійного вдосконалення; ефективне використання всіх функцій управління в освіті 3.

Переходячи до розгляду наступного компоненту іміджу керівника, необхідно відмітити, що активність – це багатомірна категорія, яка реалізується в системі цільових установок, ціннісних відносин, ціннісних орієнтацій, що визначають мотиваційну сферу особистості, спрямованість її інтересів, вибір способів діяльності і спілкування. Формування активності полягає в прийнятті й засвоєнні цінностей особистістю 5. Від високого рівня розвитку активності залежить динамізм та вміння керівника передбачати і швидко оцінювати ситуацію, вміння розумно ризикувати. Прикладами динамізму та активності можуть послужити такі професійно важливі якості керівника як яскраво виражена здатність до стратегічного планування та прогнозування, прийняття правильних і своєчасних перспективних рішень, неабияке вміння приймати творчі та раціональні пропозиції за умов великого ступеня ризику, велика схильність до інтуїтивного передбачення та абстрактного аналізу перебігу розвитку складних процесів і критичних ситуацій тощо.

Моральна надійність керівника передбачає ряд моральних психолого-управлінських вимог до менеджера освіти, серед яких Н.Л. Коломінський [3] виділяє такі, що відображають ставлення керівника до загальнолюдських цінностей народу, суспільства України, а також ставлення до управлінської діяльності як професії, до самого себе, любов до батьківщини, намагання принести своєю роботою користь своєму народові; любов до людей, до дітей, намагання зробити їм добро, зокрема своєю діяльністю; розвинуте почуття власної гідності та поважання гідності інших людей, чесність, правдивість, принциповість, дисциплінованість, скромність. Керівник повинен володіти альтруїстичними якостями – безкорислива турбота про благо людей; гуманістичною спрямованістю та схильність до управлінської діяльності.

Вміння впливати на людей справою передбачає здатність керівника впливати на інших своїм ставленням до людей, справ, подій, здатність передавати це ставлення, “заразити” ним інших; логічна переконливість впливу словом та ділом, вміння довести логічну послідовність у мовленнєвій та практично-діяльній формах; практично-діяльна форма впливу виявляється в тому, що менеджер сам показує, як виконати справу, яку він доручає іншим, розпочинає її, включається в неї у важкі моменти, діє особистим прикладом; впевненість у своїх силах, велика віра у справу, у можливість її здійснення, оптимізм, бадьорість духу; здатність правильно та швидко обрати момент вирішального впливу, сміливість, наполегливість у важкій ситуації, здатність піти на ризик тощо. Приблизно такий перелік показників суспільної енергійності повинен переконливо впливати на оточуючих і сприяти закріпленню позитивного іміджу керівника в будь-якій галузі діяльності, зокрема в освіті.

Знання керівником технічного інструментарію риторики забезпечує вмілий вплив на підлеглих за допомогою словом, який можливий за реалізації наступних чинників 5:

До мовних психолого-управлінських вимог менеджера освіти відносять необхідність добре володіти мовою ділових паперів, усною мовою; бути красномовним – уміти переконливо виступати перед людьми, спілкуватися. Керівник в галузі освіти неодмінно повинен володіти мовними здібностями, а також такими якостями мови як змістовність, зрозумілість, виразність, дієвість мови 2. Мовленнєві якості допомагають керівнику при формулюванні управлінських рішень, здійсненні письмового та усного ділового спілкування, при проведенні різноманітних форм організації управління (нарад, педрад, зборів тощо) шляхом дискусій, “мозкових штурмів”, ділових, рольових ігор тощо; сприятимуть мовному оформленню діалогічного спілкування. Ділова мова визначає ефективне виконання всіх функцій управління, особливо в критичних умовах, стресових ситуаціях 3.

Візуальний імідж керівника складає його зовнішній вигляд, куди належить етика спілкування, естетика одягу, приваблива зовнішність та манера поведінки 4, 5, 6, 7, а також фізичні дані 3: стан здоров’я та особливості фізичного розвитку, що є основою життєдіяльності та працездатності особистості.

Важливою складовою іміджу керівника є гуманітарна освіченість. На думку Л.Е.Орбан-Лембрик, основу світоглядного кредо керівника можуть складати наступні гуманітарні цінності:

Висока культура управління керівника – це гарантія професійних знань і морально-психологічних можливостей, які, безумовно, залежать від інтелектуально-культурних здібностей особистості, що перебуває біля керма управління 5.

Поряд з описаними вище компонентами іміджу керівника, які можна вважати аналогічними в освіті, слід відзначити вплив лідерства на імідж менеджера. Якщо менеджер володіє значним впливом на співробітників і займає центральне місце в структурі відносин в