колективі, він називається лідером 7. Схильність до управлінської діяльності (лідерства) передбачає таку структуру 3: 1) організаторська схильність; 2) комунікативна схильність; 3) схильність брати на себе відповідальність; 4) завзятість, розвинуті духовні потреби, потреби в самоактуалізації, досягненні.
Суттєвим моментом дослідження став аналіз стилю керівництва в системі освіти, який свідчить про необхідність визначення складових іміджу установи освіти і, зокрема, відділу освіти, адже манера поведінки керівника є ознакою стилю. Значущість створення позитивного іміджу відділу освіти полягає в тому, на думку Н.Л. Коломінського, що від нього значною мірою залежить ефективність впливу відділу як суб’єкта управління на заклади освіти, як об’єкти управлінської взаємодії. Імідж відділу освіти віддзеркалює враження, думки, судження учасників навчально-виховного процесу і, насамперед, керівників шкіл, дошкільних та позашкільних закладів освіти.
Складовими моделі позитивного іміджу, з точки зору підлеглих, є якість роботи відділу як організації, що надає організаційно-педагогічну допомогу закладам освіти та окремим освітянам 3:
компетентне вирішення завдань у процесі інспектування установ освіти;
соціальний захист працівників освітянських установ перед муніципальними органами;
прояв гуманності та людяності в управлінському спілкуванні з підлеглими;
надання їм допомоги в реалізації творчих задумів, розробці інноваційних ідей, технологій;
надання інформації щодо передового педагогічного досвіду, досягнень науки;
здійснення матеріального та морального заохочення керівників та педагогів підвідомчих установ освіти.
Як показує дослідження, кращі сучасні керівники закладів та установ освіти приділяють увагу питанням іміджу, оскільки їх вирішення теж працює на досягнення поставленої мети, хоч формування іміджу для них не є самоціллю.
Висновки і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Зважаючи на актуальність розвитку в нашій країні проблеми іміджу перспективним є не тільки вивчення ефекту іміджу в різних сферах діяльності, в даному випадку в галузі освіти, а й глибше дослідження власне феномену іміджу. Імідж – це явище, за допомогою якого підвищується престиж, репутація, авторитет як окремого керівника, так і цілої організації. Високий імідж товару країни чи особистості сприяє вирішенню багатьох проблем 6.
Отже, проектуючи імідж освітнього закладу ХХІ століття, педагоги орієнтуватимуться на особистість, що має набути статусу “творця”. Бо лише творець здатен професійно ставитися до життя, а саме 1:
опановувати на сучасному рівні політичні, економічні, правові, гуманітарні знання та бути здатним узагальнювати й систематизувати їх;
набувати навичок проблемного соціального мислення й соціальних дій;
вчитися компетентно вести дискусію, поважати позицію партнерів;
створювати свій життєвий проект, виробляти свій стиль життя – діяльнісно-продуктивний;
постійно прагнути до змін, які може забезпечити лише безперервна освіта, що потребує уміння навчатися впродовж життя.
Гуменюк В. Імідж гімназії ХХІ століття // Директор школи. – 2003. – №1. – С. 14.
Карамушка Л.М. психологія управління закладами середньої освіти: Монографія. – К., 2000. – 332 с.
Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті: Монографія. – К., 2000. – 286 с.
Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навч. посібник. – К., 2000. – 512 с.
Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Навч. посібник. – Івано-Франківськ, 2001. – 695 с.
Поченцов Г.Г. Имиджелогия. – К., 2000. – 768 с.
Психология менеджмента: Учебник // Под ред. проф. Г.С.Никифорова. – СПб., 2000. – 572 с.
Сингаївська І.В. Розвиток психологічної компетентності керівника сучасної освітньої установи. – // Приложение № 3 (8) к научному журналу “Персонал”, № 1 (55). – К., 2000. – С. 47-50.
Социальная психология: Учебное пособие / Под ред А. Сухова, А. Деркача. – М., 2001. – 600с.
Уткин Э.А. Сборник ситуационных задач, деловых и психологических игр, тестов по курсам “Менеджмент”, “Маркетинг”. Учебное пособие. – М., 1996. – 76с.
The paper deals with the analysis of the approaches to single out the psychological components of the leader-educationalist. Among the most important professional qualitics we emphasize professionalism and competence, dynamics and capability to affect people verbally and by actions and appearance.
Практичне розв’язання завдань, поставлених перед системою освіти України процесами державотворення, кардинальними змінами у суспільно-політичному та економічному житті суспільства вимагає належної підготовленості керівників, здатних ефективно здійснювати управління освітніми закладами в складних умовах сьогодення. Базуючись на сучасних тенденціях переорієнтації освіти на ідеї послідовної демократизації та гуманізації взаємин усіх учасників педагогічного процесу, управління в системі середньої освіти доцільно також здійснювати на гуманістичних засадах. Керівник освітнього закладу усе більшою мірою стає менеджером, усвідомлена взаємодія якого з іншими учасниками педагогічного процесу має забезпечити їхню активну та скоординовану участь у досягненні мети закладу освіти, що, у свою чергу, вимагає від нього нового соціально-психологічного іміджу.
Стаття “Соціально-психологічні складові іміджу керівника галузі освіти” висвітлює актуальні проблеми іміджу особистості керівника галузі освіти. В статті автор на підставі теоретичного аналізу наукових праць дослідників з’ясовує соціально-психологічний зміст іміджу керівника закладу освіти; виокремлює його соціально-психологічні складові; визначає напрямки їх врахування в оптимізації управлінської діяльності керівника галузі освіти.
Особистий внесок автора полягає у виокремленні і розкритті соціально-психологічних складових іміджу особистості керівника галузі освіти, а також в обгрунтуванні їх ролі та впливу на ефективність управлінського процесу.
Стаття Широкої Жанни Ігорівни “Соціально-психологічні складові іміджу керівника галузі освіти” виконана на належному науковому рівні і відповідає вимогам ВАК до наукових статей і може бути рекомендована до друку.