Діяльність загальноосвітніх навчально-виховних закладів не завжди створює оптимальні умови для розвитку особистості. І тут можуть бути негативні фактори впливу на вихованців, які ускладнюють взаємини між дитиною і батьками, товаришами, інколи разом з іншими чинниками (негативний вплив сім’ї, засобів масової інформації, стихійної вулиці) руйнують особистість.

До педагогічно занедбаних вихованців має бути особлива увага з боку педагогів, психологів, батьків всіх, хто постійно спілкується з такими дітьми.

„Перевиховання, - як наголошує дослідник М. М. Фіцула, - це спеціальний вид педагогічної діяльності, спрямований на подолання недоліків їх особистості, розвиток наявних у неї позитивних якостей і формування на цій основі нових, суспільно-значимих корисних рис і властивостей” [6, с. 19].

Перевиховання – процес дуже складний, тривалий, багатогранний. Воно має виконувати певні функції: відновлюючу, компенсаційну, виправну, стимулюючу.

Перевиховання ґрунтується на загальних принципах виховання. Але в роботі з педагогічно занедбаними дітьми, варто акцентувати увагу на тих, які випливають із соціально-психологічних особливостей цих дітей. Це такі принципи:

Зв’язок перевиховання з цікавою продуктивною працею;

Організація дитячого колективу, який здійснював би позитивний вплав на вихованця.

Опора на позитивні якості й позитивний соціальний досвід важковиховуваних дітей.

Органічне поєднання поваги до дитини з прийнятою системою вимог.

Єдність і систематичність впливів на дитину.

Індивідуальний підхід.

Гуманне ставлення до важковиховуваних у процесі перевиховання , виходячи з педагогічного постулату: ці діти „важкі”, бо їм важко подолати ті чи інші соціальні труднощі; з другого боку, значні відхилення важковиховуваних від моральних норм поведінки – своєрідне моральне захворювання, а тому і ставлення до таких дітей повинно бути адекватне.

Об’єктивне ставлення до важковиховуваних дітей.

Педагогічний вплив на важковиховуваних дітей здійснювати в не афективному стані.

Випереджаюче виховання позитивних якостей у важковиховуваних дітей [4, с. 335].

Якщо дотримуватись цих принципів перевиховання, можливо вдасться зменшити відсоток бродяжництва дітей на Україні.

Література.

Гадасина А. Д. Плоды запретов. – М.: Просвещение, 1991 – 160 с.

Гребенников И. В. Основы семейной жизни. М.: Просвещение, 1991 – 158 с.

Ковалек. Плихология современной семьи. – М.: 1990.

Кузьменский, Омеляненко. Педагогіка. – К.: 2003. – 408 с.

Справочник. Семья. – К.: Издат. политической литературы Укр., 1990 – 256 с.

Фіцула М. М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. – Т.: 1993. – 111 с.