Існують різні концепції, що описують способи, моделі та стилі спілкування. Різноманіття підходів певною мірою сприяє більш глибокому вивченню й аналізу основного процесу і допомагає кожному спиратися на ту концепцію, яка йому найбільше зрозуміла і відповідає його уявленням про себе та про інших. Проте важко розібратись у великій кількості підходів, ураховуючи, що опи-сано далеко не всі, до того ж, звичайно, заважає відмінність у тер-мінах, які вживаються для характеристики одних і тих самих явищ. Об'єднати розмаїття термінів і відповідних їм феноменів можна, увівши поняття "стратегія та тактика спілкування". Це дасть змогу описати процес інтегровано і сприятиме систематизації інформації. Варто зауважити, що деякі вчені вживали термін "стратегія спілку-вання", однак переважно в математичному контексті (відповідно до теорії гри). У працях з менеджменту й маркетингу це поняття oxoплює не лише спілкування, а й усю систему стратегій, які використовуються в організації (підприємстві, фірмі тощо). Наприклад, у мар-кетингу розрізняють стратегії, зорієнтовані на збут товару, і кліентцентровані стратегії. Сьогодні в основі підготовки керую-чих американськими банками лежить саме навчання їх стратегіям і тактикам.
Існують різні визначення поняття "стратегія". У нашому розумін-ні — це загальна схема дій. Американські автори вважають, що це загальний план досягнення мети. Описуючи та конструюючи в житті стратегії спілкування, доцільно Орієнтуватися на обидва визначення. До того ж треба ще враховувати, чи досягаєть-ся мета під час спілкування одним суб'єктом чи обома (мотивацій-ний компонент стратегій).
Коли двоє суб'єктів прагнуть виконати разом певну роботу, обмінятися думками, почуттями, оцінками, дійти згоди, вони, спілку-ктчись, прямують до досягнення спільної мети. Якщо ж кожен або один із суб'єктів хоче задовольнити лише свої інтереси, він ста-вить перед собою індивідуальну мету. Інколи люди, що спілкують-ся, можуть і не ставити перед собою певної мети (фактичне спілку-вання).
Види стратегій спілкування:
А — гуманістично-діалогічна, спрямована на досягнення спільної мети;
В — гуманістично-монологічна, спрямована на досягнення спільної мети;
С — гуманістично-діалогічна, спрямована на досягнення індивідуаль-ної мети;
D — гуманістично-монологічна, спрямована на досягнення індивіду-альної мети;
Е — маніпулятивно-діалогічна, спрямована на досягнення спільної мети;
F — маніпулятивно-діалогічна, спрямована на досягнення індивіду-альної мети;
К — маніпулятивію-монологічна, спрямована на досягнення спільної мети;
L — маніпулятивію-монологічна, спрямована на досягнення індивіду-альної мети
Для повної характеристики стратегій до мотиваційного компо-нента необхідно додати ще змістовний. Річ у тім, що спільна або індивідуальна мета може відповідати гуманістичним або маніпулятивним (егоїстичним, навіть жорстоким) установкам спілкування. У першому випадку — це найчастіше готовність, що реалізується у спілкуванні через акти співробітництва, співучасті, взаємодопомоги, взаєморозуміння та взаємоповаги. У другому випадку — це спрямо-ваність на дії, в яких проглядають корисливі, егоїстичні інтереси од-ного або обох суб'єктів. Саме ці установки кожного з них і при-зводять до маніпулювання та порушення етики спілкування.
Для характеристики стратегій важливими є не лише мета та ко-мунікативні установки, а й характер конструювання спілкування. Його стратегічним параметром є певне співвідношення між діалогом і монологом. Якщо під час взаємодії суб'єкти по черзі обмінюються інформацією, думками, жестами, почуттями, то вони дотримуються діалога. Якщо досить довго говорить один або ж, говорячи, кожен думає лише про себе, то відбувається монолог чи два монологи. Сприймаючи монолог одного із суб'єктів, інший може вести з ним внутрішній діалог. Діалогічний підхід до спілкування (краще в кон-тексті зовнішнього діалогу) є оптимальним з погляду організації комунікації й має великий розвиваючий, творчий потенціал.
Схематично основні види стратегії спілкування з урахуванням описаних компонентів зображено на рис.
Ці стратегії лілового спілкування можна пояснити на прикладах.
Так, перед створенням фірми Микола 3. і Ганна П. самостійно розпоряджалися своїми коштами. Тепер вони мають вести фінан-сові справи разом. Для цього необхідно прийняти єдине рішення, яке б задовольнило обох партнерів. Але Микола 3. заявляє: "Я — старший, через це я буду розпоряджатися грошима". Це стратегія К.
Економіст М. побачила на столі у начальника відділу новий штат-ний розклад. У ньому вона не знайшла своєї посади. У неї вихопи-лось: "Ах, так?! Як же він міг так повестися зі мною? Я не допущу цього". Це стратегія L — маніпулятивно-монологічна, мета її індиві-дуальна.
А ось приклад стратегії А — гуманістично-діалогічної. Мета її спільна. Керівник організації говорить: "Наступного року випуска-тимемо іншу продукцію, більш складну. Що ми для цього мусимо зараз зробити?" Підлеглі внесли такі пропозиції: розробити доку-ментацію, визначитись з ресурсами, знайти покупців і т. ін. "Давайте конкретно розподілимо, хто за що відповідатиме," — попросив ке-рівник. Начальники служб почали формулювати свої завдання.
Стратегії спілкування, наведені на рис. 1 і у прикладах, є так званими чистими. У житті найчастіше бувають їхні комбіновані ва-ріанти.
Система послідовних дій, що сприяють реалізації стратегії, досяг-ненню мети, називається тактикою. Одну й ту саму стратегію спілку-вання можна втілити в різних тактиках. Побудова стратегії або її добір залежить від особливостей суб'єктів, які це здійснюють, їх си-стеми цінностей, інтересів і обов'язково від комунікативних устано-вок. Побудова і добір тактик базуються насамперед на знаннях про ситуацію та особливості конкретних співрозмовників. Загалом, на роз-будову тактики як системи дій при спілкуванні звичайно впливає стратегія, якщо вона є усвідомленою. Саме вона визначає характер дій, які застосовують суб'єкти, передаючи певну інформацію і впли-ваючи один на одного.
Отже, спосіб і стратегія спілкування — два споріднених феноме-ни, що розкривають операційний аспект взаємодії людей. Вони є важ-ливим інструментом досягнення мети.
Реферат
на тему:
“Стратегії та тактики спілкування”