2)неадаптивність як більшою чи меншою мірою усвідомлена відповідність між цілями і результатами діяльності, яка породжує амбівалентні почуття й оцінки, але яка не справляє психотравмуючого впливу на особистість;

3)дезадаптативність як певна дисгармонія між цілями та результатами, яка є джерелом психічної напруги ( стрес, психічний зрив, шок, паніка і таке інше). Внутрішнього дискомфорту і нестабільності перебігу психічних процесів (страх, депресія, фрустрація тощо). Висока освоєність навколишнього оточення та усталені темпи перебудови внутрішнього світу студента об'єктивується, як правило, в адекватній адаптаційній взаємодій. А значні ускладнення вузівського середовища, що відбуваються за короткий відтинок часу та якісні зміни у психічному світі першокурсника, пов'язані з особливостями юнацького віку, породжують в нього особистісну неадаптованість, а часом й дезадаптованість.

Урахування названих проявів у системі вихованої роботи з першокурсниками вищого закладу освіти дозволяє оптимізувати процес входження вчорашніх абітурієнтів у нові соціальні умови, забезпечує успішне виконання ними основних видів діяльності.

Таким чином, доходимо висновку, що із всього вищенаведеного процес адаптації можна розподілити наступним чином:

У сфері діяльності адаптація - це засвоєння нових видів діяльності, а головне - це пристосування, усвідомлення і засвоєння головного виду діяльності - творчості в системі навчання обраній спеціальності.

У сфері спілкування адаптація розглядається з боку її розширення, включення нових видів ( самостійність у виборі мети спілкування, відсутність жорсткого родинного контролю).

Врешті-решт адаптація - це визнання тих необхідних змін. Які відбуваються у самосвідомості особистості в процесі засвоєння нових видів діяльності і спілкування.

Висновок

Виходячи з найважливішої сфери становлення особистості, основний зміст процесу адаптації студентів молодших курсів, її ядро можна визначити таким чином:

1) нове відношення до професії;

2) засвоєння нових навчальних норм, оцінок, способів й прийомів самостійної роботи та інших вимог;

3) пристосування до нового типу навчального колективу, його звичаям та традиціям;

4) навчання новим видам діяльності;

5) пристосування до нових умов побуту у гуртожитку, до нових зразків "студентської" культури, нових форм використання вільного часу.

Для активної роботи по успішній адаптації студентів необхідно враховувати таке:

1) у навчальному процесі ширше використовувати творчі проблемні методи навчання і виховання, прищеплювати практичні навички, любов до майбутньої професії;

2) взяти під контроль випадки вибуття студентів із навчального закладу, аналізувати при цьому причини відсіву;

3) соціологічним і психологічним лабораторіям надавати кваліфікаційну допомогу по вивченню проблем, пов'язаних з адаптацією студентів;

4) вдосконалювати систему заохочень відмінників навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Бибрих Р.Р. Мотивационные аспекты адаптации студентов к учебному процесу в вузе / Психолого-педагогические аспекты адаптации студентов к учебному процесу в вузе. - Кишинев, 1990. -С. 70-81.

Гришанов А.К., Цуркан.В.Д. Социологические проблемы адаптации студентов младших курсов./ Психолого-педагогические аспекты адаптации студентов к учебному процесу в вузе. -Кишинев, 1990. - С. 35-49.

Левківська Г.П.,Сорочинська В.С., Штифурак В.С. Адаптація першокурсників в умовах вищого закладу освіти. -К.,2000. - 102 с.

Мороз О.Г., Падалка О.С., Юрченко В.І. Психологія і психологія вищої школи. - К., 2000. - 364 с.

ДОДАТКИ

Старший юнацький вік, або студентський (18-25 років) виділений як спеціальний об'єкт психолого-педагогічних досліджень відносно недавно. Цей вік, як і всяка інша стадія життєвого шляху має свою неповторну специфіку.

Б.Г.Ананьєв, який зробив великий внесок у вивчення студентства, звертаючи свою увагу на перетворення мотивації всієї системи ціннісних орієнтацій, з одного боку, а також інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку з професіоналізацією - з іншого, виділяє цей вік як центральний період становлення характеру та інтелекту (Ананьєв Б.Г.Человек как предмет познания. -М.,1977).

В свою чергу психолог В.Шубкін зазначає:" Вік від сімнадцяти до двадцяти п'яти, висловлюючись дещо натхненно, я назвав би доленосним періодом у житті людини. Інтенсивні пошуки покликання, вибір професії, перехід від книжних романтичних уявлень до зіткнення з реальними інститутами, професійне самовизначення, працевлаштування, любов, утворення сім'ї...Усе це пов'язане з такою гостротою емоційних переживань, з такою кількістю рішень, які потрібно прийняти в найкоротший термін і які значною мірою визначають долю людини, що в інші життєві цикли, ймовірно, ніколи не повторяться".

Додаток 1

ТЕСТ ТОМАСА

Інструкція: із запропонованих варіантів А і Б виберіть той,

який є для Вас найхарактернішим способом реагування у

складних конфліктних ситуаціях. Перевагу надавайте першій

реакції.

По кожному з 5-ти розділів опитувальника підрахувати кількість відповідей, що збігаються з ключем. Одержані кількісні оцінки порівнюються між собою для виявлення переважаючої форми соціальної поведінки опитуваного в ситуації конфлікту, тенденції його взаємостосунків у складних умовах. Це допомагає правильно будувати взаємостосунки з урахуванням того, наскільки студент схильний до суперництва чи співпраці, наскільки уникає конфліктів або намагається їх загострити. Ця методика дозволяє оцінити сутність адаптації кожного студента до спільної діяльності.

КЛЮЧ ДЛЯ ОПИТУВАЛЬНИКА

Суперництво:3а 66, 8а, 9б,10в,13б, 166,17а,22б,25а, 28а.

Співпраця: 2а, 5а, 86, Па, 14а, 19а, 20а, 216, 23а, 266,286, 306.

Компромісна, 4а, 76,106, 126, 13а, 186, 206, 22а, 24б,26а, 29а.

Уникнення:1а, 56, 7а, 9а, 13а, 156,176,196, 21а, 236, 27а, 296.

Пристосування: 16, 36, 46, 6а,11б, 15а, 16а, 18а, 24а,25б, 27б,30а

ТЕСТ

1.а Інколи я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за вирішення спірного питання

б. Замість того, щоб обговорювати те, в чому ми розходимось. я намагаюсь звернути увагу на те, в чому ми між собою згодні.

2.а. Я намагаюсь знайти компромісне рішення.

б. Я намагаюсь уладнати його (конфлікт) з урахуванням всіх інтересів іншої людини і моїх власних.

3.а. Як правило, я наполегливо намагаюсь добитися свого.

б. Інколи я поступаюсь своїми інтересами заради інтересів іншої людини.

4.а. Я намагаюсь знайти компромісне рішення.

б. Я намагаюсь не образити почуття іншої людини.

5.а. Створюючи спірну ситуацію, я завжди прагну знайти підтримку в іншого.

б. Я намагаюсь зробити