Вивчення мотивів передбачає проникнення в їх ієрархію, де одні із них виконують стимулюючу функцію – це ведучі смислоутворюючі мотиви. Будь-яка діяльність полімотивована. В кожній конкретній діяльності складається певна ієрархічна структура.

Самі по собі знання, які учень отримує в школі, можуть бути для нього лише засобом для досягнення інших цілей (отримати атестат, уникнути покарання, заслужити похвалу тощо). В цьому випадку дитину спонукає не цікавість, допитливість, прагнення до оволодіння конкретними уміннями, захоплення процесом засвоєння знань, а те, що буде отримано в результаті навчання. Виділяють декілька типів мотивації, яка пов’язана з результатами навчання:

мотивація, яка умовно може бути названа негативною. Під негативною мотивацією розуміється стимули школяра, які викликані усвідомленням певних незручностей і неприємностей, які можуть виникнути, якщо він не буде навчатись (докори з боку батьків, вчителів, однокласників тощо). Така мотивація не приводить до успішних результатів;

мотивація, яка має позитивний характер, але також пов’язана з мотивами, які закладені поза самою навчальною діяльністю. Ця мотивація виступає в двох формах. [7, ст. 296]

В даному випадку така позитивна мотивація визначається вагомою для особистості соціальною спрямованістю (почуття громадянського обов’язку, перед близькими). Навчання розглядається як дорога до засвоєнню великих цінностей культури, як шлях до здійснення свого призначення в житті. Така установка в навчанні , якщо вона достатньо стійка і займає суттєве місце в особистості учня , дає йому сили для подолання труднощів, для прояву терпіння і посидючості. Це – найбільш цінна мотивація. Однак якщо в процесі навчання дана установка не буде підкріплена іншими мотивуючими факторами, то вона не забезпечить максимального ефекту, так як володіє привабливістю не діяльність, а лише те, що з нею пов’язано.

Друга форма мотивації визначається вузько особистісними мотивами: схвалення оточуючими, шлях до особистого благополуччя тощо. Крім того, може бути виділена мотивація, яка лежить в самій навчальній діяльності, наприклад мотивація, яка пов’язана безпосередньо з цілями навчання. Мотиви цієї категорії: задоволення допитливості, набуття певних знань, розширення кругозору. Мотивація може бути закладена в самому процесі навчальної діяльності (подолання перешкод, інтелектуальна активність, реалізація своїх здібностей).

Прийнято розділяти дві великі групи навчальних мотивів:

пізнавальні - пов’язані зі змістом навчальної діяльності і процесами її виконання;

соціальні - пов’язані з різноманітними взаємодіями школяра з іншими людьми.

Пізнавальні мотиви включають наступні:

1) широкі пізнавальні мотиви, які пов’язані в орієнтації школярів на оволодіння новими знаннями. Прояв цих мотивів в навчальному процесі: реальне успішне виконання навчальних завдань; позитивна реакція на підвищення вчителем тяжкості завдання, звернення до вчителя за додатковими знаннями, готовність до їх прийняття; позитивне відношення до необов’язковим завданням; звернення до навчальних завдань в вільних необов’язкових умовах, наприклад на перерві. Широкі пізнавальні мотиви розрізняються за рівнями. Це може бути інтерес до нових фактів, явищ, або інтерес до закономірностей в навчальному матеріалі, до теоретичним принципам тощо.

2) навчально-пізнавальні мотиви, які полягають в орієнтації школярів на засвоєння способів здобування знань. Їх прояв на уроці: самостійне звернення школяра до пошуку способів роботи, рішення, до їх порівняння; повернення до аналізу способу рішення задачі після отримання правильного результату; характер питань до вчителя і питання, які відносяться до пошуку способів і теоретичному змісту курсу; інтерес при переході до нової дії, до введення нового поняття; інтерес до аналізу власних помилок; самоконтроль в ході роботи як умова уваги і зосередженості;

3) мотиви самоосвіти, які полягають в спрямованості школярів на самостійне вдосконалення способів здобування знань. Їх прояв на уроці : звернення до вчителя з питаннями про способи раціональної організації навчальної праці і прийомах самоосвіти, участь в обговоренні цих способів; всі реальні дії школярів по здійсненню самоосвіти (читання допоміжної літератури, відвідання гуртків, складання плану самоосвіти тощо).

Соціальні мотиви включають наступні:

1) широкі соціальні мотиви, які полягають в прагненні отримати знання на основі усвідомлення соціальної необхідності, зобов’язаності, відповідальності, щоб бути корисним суспільству, сім’ї, підготуватись до дорослого життя. Прояв цих мотивів в навчальному процесі: вчинки, які свідчать про розуміння школярем загальної значимості навчання, про готовність поступитися особистими інтересами заради суспільних;

2) вузькі соціальні, так звані позитивні мотиви, які полягають в прагненні зайняти певну позицію, місце в відношеннях з оточуючими, отримати їх схвалення, заслужити в них авторитет. Прояв: прагнення до взаємодії і контактам з ровесниками, звернення до товариша в ході навчання, намір вияснити відношення товариша до своєї роботи; ініціатива і безкорисливість при допомозі товаришу; кількість і характер спроб передати товаришу нові знання і способи роботи; відгук на прохання товариша про допомогу; прийняття і внесення пропозицій про участь в колективній роботі.

Різновидністю таких мотивів вважається мотивація благополуччя, яка проявляється в прагненні отримати тільки схвалення з боку вчителів, батьків і товаришів;

3) соціальні мотиви, які звуться мотивами соціальної співпраці, які полягають в бажанні спілкуватися і взаємодіяти з іншими людьми, прагненні усвідомлювати, аналізувати способи, форми своєї співпраці і взаємовідношень з вчителем і товаришами по класу, вдосконалювати їх. Прояв: прагнення усвідомлювати способи колективної роботи і вдосконалити їх, інтерес до обговорення різних способів фронтальної і групової роботи в класі; прагнення до пошуку найбільш оптимальних варіантів, інтерес до переключенню з індивідуальної роботи на колективну і навпаки. [7, ст. 298-299]

Мотиви названих видів і рівнів можуть проходити в своєму становленні наступні етапи: актуалізація звичних мотивів, постановка на основі