коледжі, училища. Цю ситуацію характеризують не тільки нові колективи, але і, найголовніше, направленість на майбутнє: на вибір образу життя, професії, референтних груп людей. Необхідність вибору диктується самою життєвою ситуацією, ініціюється батьками і спрямовується навчальним закладом. Відповідно в цей період основне значення набуває ціннісно-орієнтаційна активність. Вона пов’язується з прагненням до автономії, правом бути самим собою. Як підкреслює І.С. Кон, “сучасна психологія ставить питання конкретно про автономію дітей, які виросли, розмежовуючи поведінкову автономію (потреба і право юнака самостійно вирішувати питання, які до нього особисто відносяться), емоційну автономію (потреба і право мати власні прив’язаності, які вибираються незалежно від батьків), моральну і ціннісну автономію (потреба і право на власні погляди і фактична наявність таких)”. [11, ст. 196] Велике значення в цьому віці мають дружба, довірливі відносини. Дружба уявляє собою для юнаків та дівчат одну з важливих форм відносин, часто доповнюючись, а іноді замінюючись всією різноманітністю відносин любові. “Неформальні взаємовідносини старшокласників набувають все більшу цінність”, зазначає М.Ю. Кондратьєв, вони “відіграють роль свого роду випробного “полігону”, на якому юнаками і дівчатами відпрацьовуються, апробуються, перевіряються на вірність стратегія і тактика майбутнього “дорослого” життя”.
В цей період старшокласники починають будувати життєві плани і свідомо задумуватися над вибором професії. Цей вибір диктується не тільки орієнтацією на життєві вимоги поклику, на сферу діяльності, в якій людина може бути максимально корисна іншим, як лікар, педагог, дослідник, але й кон’юнктурою, вигідною, практичною цінністю даної професії в конкретній ситуації суспільного розвитку країни. Тільки дуже цілеспрямовані і дійсно захоплені люди 15-17 років зберігають вірність поклику на шляху подальшого професійного становлення, особистісного самовизначення, яке найбільш тісно пов’язане з типом навчального закладу.
Як відмічає Л.І.Божович, в старшому шкільному віці на основі зовсім нової, вперше виникаючої соціальної мотивації розвитку відбуваються корінні зміни в змісті і співвідношенні основних мотиваційних тенденцій. [12, ст. 195]
Перш за все це появляється в упорядкуванні, інтегруванні всієї системи потреб, які формує світогляд. Старші школярі, як і молодші, спрямовані на зовні, але не просто пізнають навколишній світ, а виробляють про нього свою точку зору, так як у них виникає потреба виробляти свої погляди на питання моралі, самим розібратися у всіх проблемах. В зв’язку з цим рішення, які приймаються і мотиви, які формуються набувають у школярів все більш соціальну спрямованість.
Під впливом світогляду виникає достатньо стійка ієрархічна система цінностей, яка впливає на погляди і переконання учнів. Останні являються досить строгим контролером виникаючих у старшокласників бажань і в той же час спонукають їх до самопізнанню, самовдосконаленню, самовизначення, в тому числі і до вибору професії. Якщо у підлітків вибір професії (скоріше декларований, ніж обгрунтований) ще в значеній степені імпульсивний, здійснюється нерідко під впливом зовнішніх обставин (суспільної моди, зовнішньої романтичності і т.д.) або являється актом наслідування старших товаришів, то в старшокласників це вибір здійснюється на основі попередньої підготовки, уважного аналізу тієї діяльності, яку вони готові вибрати в якості своєї професії, і тих, труднощів, з якими прийдеться зіткнутися.
При цьому старшокласники вже здатні зважувати зовнішні і внутрішні обставини, що дозволяє прийняти достатньо усвідомлені рішення. А це значить, що в процесі формування соціально спрямованих мотивів “внутрішній фільтр” починає грати ведучу роль. Чим більш зрілим в соціальному плані є старшокласник, тим більше його прагнень спрямовано в майбутнє, тим більше у нього формується мотиваційних установок, які пов’язані з наміченою перспективою життя. За даними В.А.Алексеєва, в 14 років тільки 17% підлітків уявляють своє майбутнє, а в 15 років вже 84% планують його. Це відноситься і до вибору професії. У соціально незрілої особистості переважають мотиви, які пов’язані з задоволенням потреб “тут і зараз”.
Старшокласник як суб’єкт навчальної діяльності в силу специфіки соціальної ситуації розвитку, в якій він знаходиться, характеризується якісно новим змістом цієї діяльності. Навчальна мотивація якісно змінюється за структурою, бо для старшокласника сама навчальна діяльність – засіб реалізації життєвих планів майбутнього. Навчання як діяльність, спрямована на засвоєння знань, характеризує небагатьох, основним внутрішнім мотивом для більшості є орієнтація на результат. [11, ст. 181]
В старшому шкільному віці широкі пізнавальні мотиви укріплюються за рахунок того, що інтерес до знань торкає закономірності навчального предмету і основи наук. Навально-пізнавальний мотив (інтерес до способів здобування знання) вдосконалюється як інтерес до методів теоретичного і творчого мислення (участь в шкільних наукових гуртках, застосування дослідницьких методів на уроці). Мотиви самоосвітньої діяльності в цьому віці пов’язуються з більш далекими цілями, життєвими перспективами вибору професії. [15, ст.47]
Складається чітко виражений інтерес до раціональної організації розумової праці, а також прагнення до аналізу індивідуального стилю своєї навчальної діяльності, визначення сильних і слабких сторін своєї навчальної роботи.
В цьому віці укріплюються широкі соціальні мотиви громадянського обов’язку, віддачі суспільству. Соціальні позиційні мотиви стають більш диференційованими і діючими за рахунок розширення ділових контактів школяра з ровесниками і вчителем. При сприятливих обставинах виховання укріпляється структура мотиваційної сфери, зростає збалансованість між окремими спонуками.
Основним мотивом навчання старшокласників є підготовка до вступу в професійний навчальний заклад. [11; 12; 15] Невипадково тому половина випускників школи мають сформований професійний план, який включає як основний, так і резервний професійний намір. Отже, головною метою для випускників школи стає отримання знань, що повинно забезпечити прийом в намічені навчальні заклади. Л.С.Виготський казав, що вибір професії – це не тільки вибір тієї чи іншої професійної діяльності, але і