У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Курсова робота - Психологія
92
знайомі; впливають на них також телебачення, періодична преса, реклама, книги, фільми тощо.
Отже етап формування професійних намірів – це період активної орієнтації у світі професій та видів людської діяльності.
У сучасній масовій школі функцію профорієнтації виконують вчителі та шкільні психологи. Необхідно підкреслити роль власної оціночно-орієнтаційної діяльності учнів. Сучасні школярі відрізняються критичним мисленням і прагматичними установками; разом з тим у них досить обмежений досвід соціальної взаємодії. Усе це ускладнює процес формування професійних намірів.
Етап професійної освіти і підготовки в основному триває (враховуючи різні категорії осіб) з 16 до 22-23 рр. К. Д. Ушинський називав цей період вирішальним, коли остаточно складається фундамент ціннісних орієнтацій, вимальовується проекція головних напрямків пошуків самореалізації на інших вікових етапах. Нормальний психо-соціальний розвиток у цьому віці, на думку представника его-психології Еріка Еріксона (1902-1994) повинен призвести до досягнення інтегрованої ідентичності. Завдання, з яким зустрічаються юнаки, полягає у тому, щоб зібрати в одне ціле всі знання про самих себе (які вони сини та дочки, студенти, спортсмени, музиканти та інше) і інтегрувати ці численні образи себе в особисту ідентичність, яка є усвідомленням як минулого так і майбутнього, яке логічно випливає з нього. Нездатність юнаків та дівчат досягти особистої ідентичності призводить до того, що Еріксон називав кризою ідентичності. Криза ідентичності або рольове зміщення, найчастіше характеризується нездатністю обрати кар’єру або продовжити освіту. Чимало осіб, що страждають від специфічного для цього віку конфлікту, гостро відчувають свою безталанність та душевний розлад. Вони відчувають свою непристосованість, деперсоналізацію, відчуження та іноді кидаються у бік “негативної” ідентичності – протилежної тій, яку їм настійливо пропонують батьки і однолітки.
Експериментальне дослідження актуальних життєвих проблем київського студентства (І. Маноха) показало, що серед головних – пошук смислу власного існування, бажання особистого щастя, можливості самореалізації здібностей, професійне самовизначення.
Аналіз різних аспектів становлення особистості у юності та ранній молодості дозволяє стверджувати, що підготовка до професійного самовизначення та сам процес оволодіння професією є важливою умовою досягнення самоідентичності. Ось чому навчально-виховний процес як у старших класах школи так і вищих закладах освіти повинен сприяти молодим людям у пошуках себе у майбутній професії.
Але навіть не усі ті, хто успішно подолали вікову кризу ідентичності і свідомо обрали майбутню професію у процесі професійної освіти і навчання орієнтуються на критерії професіоналізму. У структурі мотивів учіння у них значне місце посідають інші мотиви (одержати вищу освіту, диплом про вищу освіту, виконати бажання батьків), що позначається і на характері і на змісті навчальної діяльності майбутніх фахівців. Зокрема, встановлений прямий зв’язок між ставленням до майбутньої професії та навчальною діяльністю студента. З цього випливає, що одним з основних завдань викладачів вищих закладів освіти є формування у студентів позитивного ставлення до майбутньої професії.
Ставлення до професії – це важливий психологічний чинник оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками.
Формування позитивного ставлення і стійкого інтересу до професії повинно спиратись на пізнавальну активність особи як на важливий психологічний чинник. Ігнорування або недооцінка цієї вимоги знижує ефективність навчання.
Психолого-педагогічна наука досить чітко визначає умови становлення особистості професіоналом, накреслює шляхи формування професійно важливих якостей особистості. Зокрема, відомий сучасний дослідник проблем профорієнтації Е.А.Клімов вказує на п’ять професійно-цінних якостей особистості. Це:

1. Громадянські якості.

2. Ставлення до праці і професії.

3. Інтереси, нахили до даної сфери діяльності.

4. Дієздатність – не лише фізична, а й розумова.

5. Спеціальні здібності, навички, знання, досвід.

Автор наголошує, що кожна професійно важлива якість, якщо вона розглядається ізольовано, не може бути єдиною підставою для вирішення питання про професійне самовизначення особистості.
З огляду на це, необхідною ланкою у системі профорієнтації та професійної освіти повинна бути діагностика особистості. Її завданням є вивчення і оцінка властивостей особистості з метою актуалізації прагнення до самопізнання та самовдосконалення.
На різних етапах професійного самовизначення профдіагностика виконує специфічні завдання:–

у старшому шкільному віці вона служить вивченню інтересів, нахилів, психо-фізіологічних особливостей особистості;–

психодіагностика, що проводиться з абітурієнтами дозволяє більш правильно обрати профіль навчання, майбутню спеціальність;–

у роботі із студентами вона значно актуалізує прагнення до кращого самопізнання та самовдосконалення.

На жаль у вищих закладах освіти сьогодні ще важко знайти таку важливу ланку навчально-виховного процесу як психологічна служба. У той же час у значній частині загальноосвітніх шкіл, ліцеях, коледжах, гімназіях введена посада практичного психолога, який серед інших своїх функцій виконує профдіагностичну і профорієнтаційну у тісній взаємодії з педагогічним колективом.
Досвід показує, що студентам молодших курсів вищих закладів освіти у професійному самовизначенні значною мірою допомагають заняття з основ психології та педагогіки. У змісті цього курсу на практичних заняттях доцільно провести ряд діагностико-корекційних заходів, які дозволяють актуалізувати у студентів інтерес до майбутньої професії та потребу у самопізнанні та самовдосконаленні.
Психодіагностичний компонент, як необхідний елемент системи профорієнтації, дозволяє людині отримати інформацію про свої психологічні якості і оцінити їх з точки зору їх відповідності до вимог тієї чи іншої професійної діяльності. Крім того у процесі проведення діагностичних процедур студент виступає не тільки у ролі об’єкту дослідження, але і сам є дослідником, що відповідає завданням самопізнання.
Зміст методик психодіагностики спрямований на вивчення шести основних психологічних сфер особистості:

1. Потребно-мотиваційної сфери (професійні інтереси, нахили, наміри, мотиви).

2. Характерологічних особливостей – рис характеру, які проявляються у системі провідних відношень особистості до праці, людей, себе, навколишнього світу (ініціативність, наполегливість, лідерство, готовність до співробітництва, конфліктність, контактність та ін.).

3.


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24