(1886-1941), В.Келер (1887-1967).
Когнітивна психологія – виникла у 60-х рр. ХХ ст. (Ж.Піаже (1896-1980), Дж. Келлі (1905-1967) та ін.) утверджує ідею про вирішальну роль знань у психічному розвитку людини. Зосереджує свою увагу на вивченні когнітивних (пізнавальних) процесів.
Гуманістична психологія (А.Маслоу (1908-1970), К.Роджерс (1902-1987), Г.Олпорт (1897-1967), Е.Еріксон (1902-1994) та ін.). Основний предмет гуманістичної психології – психічно здорова особистість. Гуманістична психологія стверджує, що людина за своєю природою є позитивною або нейтральною: агресія виникає у результаті впливу середовища. Найвищою потребою людини є потреба у самоактуалізації.
Культурно-історична концепція психічного розвитку (Л.С. Виготський (1896-1934) та ін.) розглядає механізм формування вищих психічних функцій (абстрактного мислення, логічної пам’яті, мови) у процесі засвоєння людиною культури.
Представники діяльнісного підходу у психології (О.Н. Леонтьєв, П.Я. Гальперін, Д.Б. Ельконін, Г.С. Костюк та ін.) вивчали будову і функціонування психіки у процесі діяльності (навчання, гра, спілкування, самопізнання та ін.).
Сучасна українська психологія (О.В. Киричук, В.А. Роменець) прагне об’єднати філософський, культурологічний, психологічний підходи до вивчення сутності психологічних явищ життя людини. Активно розвиваються такі прикладні галузі психології як психологічна служба у системі освіти, соціально-психологічна служба допомоги сім’ї, різні напрямки психотерапії та ін.
Основними галузями сучасної психології є загальна психологія, генетична психологія, експериментальна психологія, вікова, педагогічна, соціальна, юридична, екологічна та інші галузі психології.
До основних методів психологічного дослідження належать спостереження і експеримент. Спостереження дозволяє вивчати поведінку людини в природних умовах, без втручання у перебіг подій. Експеримент, навпаки, від початку до кінця планується і організовується дослідником; це дозволяє не лише описати психологічні факти, але й пояснити причини їх появи.
Крім основних у психології використовуються допоміжні методи – бесіда, анкета, інтерв’ю, тести, вивчення продуктів діяльності, соціометрія, шкали рейтингу та ін. На основі усіх цих методів в психології використовуються конкретні методики (тести інтелекту, особистісні опитувальники, проективні малюнки та ін.)
Надійність і достовірність результатів залежить від професійної кваліфікації дослідника та адекватності обраної методики. Неприпустимим є використання психологічних методик непрофесіоналами.
Сучасна психологія активно розробляє та застосовує засоби практичної психологічної допомоги людям різного віку у складних ситуаціях життя та діяльності. Разом з педагогікою сучасна психологія вносить значний внесок у процеси гуманізації міжособових відносин та суспільства у цілому.
Питання для самоконтролю по темі 1.
1. Що вивчає наука педагогіка?
2. Предмет педагогіки.
3. У чому полягає мистецтво виховання?
4. У чому полягає сутність педагогіки як галузі суспільної практики?
5. Чим визначається потреба у вивченні педагогіки?
6. Методи науково-педагогічних досліджень.
7. Категорії педагогіки.
8. Сутність процесу виховання.
9. Фактори ефективності виховання.
10. Загальні методи і форми виховання.
11. Основні методи. Форми і засоби навчання.
12. Що вивчає наука психологія?
13. Що таке психіка?
14. Основні форми психічного відображення.
15. Охарактеризуйте основні етапи розвитку психологічних знань.
16. Які напрямки (школи) виникли у психології у ХХ столітті?
17. Основні галузі сучасної психології.
18. Основні методи психологічного дослідження.
Тема 2.
Психолого-педагогічні закономірності онтогенезу людини.
Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму від зародження до кінця життя.
Онтогенез людини це цілісний процес становлення людини як організму, як свідомої суспільної істоти і як особистості.
Сутністю цього процесу є розвиток. Під розвитком людини розуміють ті зміни, які з часом відбуваються у будові тіла, мисленні, поведінці людини в результаті біологічних процесів в організмі і впливів навколишнього середовища.
Психічний розвиток дитини – це індивідуальна історія розвитку її відчуттів, сприймань, уявлень, думок, почуттів, прагнень та інших відображень об'єктивної дійсності, становлення "суб'єктивного світу" особистості, її свідомості. В цій історії є спільні риси з історичним розвитком людської свідомості. Дитина йде від несвідомого до свідомого стану, від незнання до все глибшого і повнішого пізнання об'єктивної дійсності, від безпосереднього, безсловесного відображення її предметів і явищ до опосередкованого, здійснюваного з допомогою мови, розкриття їх зв'язків і відношень.
Традиційно прийнято розділяти життєвий цикл на 4 великих періоди:–
пренатальний (внутріутробний)–
дитинство–
отроцтво–
зрілість (дорослість)
У свою чергу кожний з цих етапів складається з кількох стадій, які мають ряд характерних особливостей.
І. Пренатальний період
У середньому триває 266 днів і складається з трьох стадій, які відповідають різним формам розвитку від запліднення яйцеклітини до народження дитини.
а) передзародкова стадія триває 2 тижня. Вона відповідає розвитку заплідненого яйця (зіготи) під час його переміщення у матку і прикріплення в її стінку аж до утворення пупкового канатику.
б) зародкова стадія (ембріональна) – період з початку 3-го тижня після запліднення до кінця 2-го місяця розвитку. На цій стадії відбувається анатомічна і фізіологічна диференціація різних органів.
в) стадія плоду – починається з 3-го місяця розвитку і триває до пологів. У цей час відбувається розвиток органів і систем, потрібних для життя після народження. Здатність до життя у повітряному середовищі виникає на поч. 7-го місяця розвитку. Ось чому з цього часу плід нерідко називають дитиною.
ІІ. Дитинство
Включає три стадії:
а) перше дитинство - перші три роки - це період розвитку функціональної незалежності і мови
б) друге дитинство - з 3р. до 6р. - розвиток особистості дитини і когнітивних процесів.
в) третє дитинство з 8р. до 12р. - відповідає шкільному віку і включенню дитини у соціальну групу.
Початок статевого дозрівання - це кінець дитинства
ІІІ Отроцтво
а) пубертатний період - відповідає початку статевого дозрівання і триває - до 15-ти або 16-ти років. У цей час під впливом конституційних змін у підлітка формується нове уявлення про самого себе.
б) ювенальний період - з 16р.