Питання для самоконтролю по темі 3.

1. У чому проявляються індивідуально-психологічні особливості особистості?

2. Що таке темперамент в теорії Гіппократа - Галена?

3. У чому сутність вчення І.Павлова про фізіологічні основи темпераментів?

4. Характеристика чотирьох основних типів темпераменту за І.Павловим.

5. Від чого залежить тип темпераменту людини? Яким змінам він піддається протягом життя?

6. Темпераментні особливості спілкування.

7. Як визначити тип темпераменту?

8. Що таке характер?

9. Від чого залежить характер особистості?

10. Характер особистості як система її відносин із світом.

11. Що таке здібності? Яка їх природа?

12. Загальні і спеціальні здібності.

13. Що таке задатки?

14. Талант і геніальність як найвищі рівні розвитку здібностей.

15. Умови розвитку здібностей.

Тема 4.

Загальні закономірності становлення та розвитку особистості.

Особистість – є предметом дослідження багатьох наук. Для психології і педагогіки поняття “особистість” є одним з центральних. Що ж таке особистість? Особистість є певним модусом існування людини, певною якістю, станом або проявом. Зміст понять “людина” і “особистість” співпадають не у повному об’ємі. “Людина” - найбільш загальне поняття, вид біологічної класифікації; “індивід”, “особа” – один представник виду; “особистість” – людина у її соціальних зв’язках і відношенях. Особистість – це сутність людини, те основне, головне, що відрізняє її від усіх інших біологічних видів і зближує з іншими людьми.
Особистість – це соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Вона виявляється і формується в процесі свідомої діяльності і спілкування. У процесі розвитку особистості людина оволодіває засобами людської діяльності та спілкування, мовою, в неї формуються вищі психічні функції, свідомість та само – свідомість, вона стає суб’єктом активного цілеспрямованого пізнання і перетворення навколишнього соціального та природного середовища. В неї з’являється здатність до самовдосконалення, самотворення власної особистості в процесі самопізнання, самовиховання та самоосвіти.
Особистість характеризується якісними та кількісними проявами психічних особливостей, які утворюють її індивідуальність. Індивідуальність – це поєднання психологічних особливостей людини, що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. Індивідуальність проявляється у здібностях людини, в домінуючих потребах, інтересах, схильностях, у рисах характеру, в почутті власної гідності, у світобаченні, системі знань, умінь, навичок, у рівні розвитку інтелектуальних, творчих процесів, в індивідуальному стилі діяльності та поведінки, в типі темпераменту, в характеристиках емоційної та вольової сфер тощо.
У підходах до дослідження проблеми становлення та розвитку особистості існують значні відмінності. Наприклад, соціологія досліджує особистість як суб’єкт історичного соціально-економічного процесу, його продукт, результат соціалізації індивіда. Ця наукова дисципліна досліджує особистість з боку її деіндивідуалізованих, деперсоніфікованих властивостей, у якості певного соціального типу, основні риси якого є продуктом приналежності до певного місця у соціальній структурі і детерміновані цим положенням.
Педагогіка розглядає особистість як суб’єкт і об’єкт навчання і виховання, підкреслює безмежні можливості людини у самопізнанні та пізнанні світу, у розвитку творчих сил та здібностей.
Філософія прагне знайти відповіді на вічні питання сенсу людського буття, місця і ролі людини у природі, у глобальних процесах історичного, соціального, економічного характеру тощо.
У сучасній психологіі проблема особистості виходить далеко за межі теоретичних міркувань і викликає інтерес у практиків, які працюють у різних галузях психологічноі допомоги і консультування.
Розібратись у основних питаннях психології особистості необхідно кожній сучасній людині, яка прагне вести активний суспільний спосіб життя і досягти значних індивідуальних успіхів.
У психології поняття “особистість” вживається у двох основних значеннях. По-перше, це – будь-яка людина, яка має свідомість. За словами К. Платонова “це конкретна людина або суб’єкт перетворення світу на основі його пізнання, переживання, ставлення до нього”. По-друге, особистістю слід називати лише ту людину, яка досягла певного (високого) рівня розвитку. Цей рівень характеризується тим, що в процесі сомопізнання людина починає сприймати і переживати саму себе як єдине ціле, окреме від інших людей, яке виражається поняттям “Я ”. Такий рівень характеризується наявністю у людини власних поглядів, моральних вимог і оцінок, які роблять її відносно стійкою і незалежною від чужих її власним переконанням впливів середовища.
Необхідна характеристика особистості – її активність. На цьому рівні розвитку людина здатна керувати своєю діяльністю, поведінкою, відповідати за себе і певним чином за свій психічний розвиток. З цієї точки зору навіть серйозні життєві проблеми не можуть істотно змінити особистість, її глибинні життєві установки.
Отже, особистість характеризується активністю, певною стабільністю, відповідальністю, цілісністю і у той же час динамізмом, здатністю до саморозвитку. Особистість, що вивчається у психологічному аспекті – відкрита, динамічна і пластична система. Стабільність і стійкість поєднуються з гнучкістю, збагаченням сфери її потенцій, з багатими компенсаторними можливостями.
Формою існування особистості є її розвиток. Наведемо приклад: відомий вчений, демократ, гуманіст Андрій Сахаров сказав про себе: “ Я не народився для громадської діяльності... Доля моя виявилась незвичайною: вона поставила мене в умови, коли я відчув велику відповідальність перед суспільством – це участь у роботі над ядерною зброєю, у створенні термоядерної зброї. Потім я відчув себе відповідальним за більш