позначатися на характері і рівні волевиявлень учня, зайнятого цим видом діяльності.
Особливо важливі мотиви (прагнення, спонуки), не пов'язані з наявною життєвою ситуацією, з теперішнім моментом («тут і зараз»), що мають відношення до майбутнього молодого челове-
49
но і включаючі внаслідок цього механізми фантазії, уяви, передбачення. «Становлення вольової дії - це включення його в ширший мотиваційний контекст» (У. А. Іван-ников) 1.
Іншими словами, спонукають до стійких, довготривалих і енергійних вольових дій ті мотиви, які сполучаються з глибоко закладеними внутрішніми прагненнями, вабленнями і інтересами індивіда, його стратегічними життєвими планами і перспективами - особливо якщо вони усвідомлені і прийняті цим індивідом як керівництво до діяльності. «Вольова дія завжди опосередкована більш менш складною роботою свідомості - усвідомленням спонук до дії як мотивів і його результату (результату діяльності. - Р. Ц.) як цілі. Вольова дія, виходячи із спонук, прямує на усвідомлену цель»2.
Трудність для педагога полягає у тому, що знаходять себе ці стратегічні мотиваційні орієнтири («усвідомлені цілі») лише на певній онтогенетичній стадії на тому або іншому етапі вікової і психічної еволюції індивіда. Але саме тоді і виникають міцні підстави для формування вольових якостей і властивостей вчаться.