Низькі показники за шкалою оптимістичності (менше 4 с.б.) виявляють зниження рівня оптимізму, життєлюб-ства й активності, депресивне фарбування настрою, підвищену стомлюваність, астенію, апатію.

Шкала соціальної підтримки (СП)

Соціальна підтримка — це почуття причетності, прий-няття, відчуття того, що тебе люблять, почуття того, що ти потрібний сам по собі, а не тому, що ти можеш щось зробити.

Високі оцінки за шкалою (12—16 с.б.) означають, що у людини є близькі люди, з якими вона може поговорити, розділити свої проблеми, побоювання, труднощі. Соціальна підтримка у вигляді прямого інформування про небажані дії може запобігти стресу. Соціальна підтримка корисна також у постстресових станах, дозво-ляючи мобілізувати особистісні ресурси і справлятися з емоційними навантаженнями.

Низькі оцінки за шкалою (0— с.б.) свідчать про соціальну ізоляцію, слабку соціальну підтримку, са-мотність, замкнутість.

Шкала адаптивного мислення (AM)

Високі оцінки за шкалою (12—16 с.б.) свідчать про усвідомленість, самоконтроль, рефлексивність, гнучкість мислення, здатність дистанціюватись від трав-матичних подій, що призводить до усунення стресової симптоматики.

Низькі оцінки за шкалою (0—4 с.б.) є показником слабкого усвідомлення і самоконтролю над мисленнєвими процесами. Неадаптивні думки виникають автоматично і самі по собі можуть бути причиною стресових станів.

Шкала сон і сновидіння (СС)

Високі оцінки за шкалою (12—16 с.б.) свідчать про розвинуті навички оптимізації і нормалізації сну, управління, аналізу й усвідомленості сновидінь.

Низькі оцінки за шкалою (0 – 4 с.б.) є показником слабкого усвідомлення сновидінь.

Шкала впевненості у собі (Вп)

Високі оцінки за шкалою (12—16 с.б.) свідчать про віру в себе, соціальну сміливість, ініціативність, позитивну самооцінку, відповідальність, соціальну компетентність, здатність до самостверджуючої поведінки.

Низькі оцінки за шкалою (0—4 с.б.) є показником тривожності, боязкості, сором'язливості, відсутності соціальних навичок, нездатності відкрито виражати свої думки і почуття.

Шкала управління психофізіологічним станом (УПФС)

Високі оцінки за шкалою (12—16 с.б.) свідчать про са-мовладання, здатність до самовідновлення і релаксації, самоконтроль над негативними емоціями і сильними імпульсами.

Низькі оцінки за шкалою (0—4 с.б.) є показником не-здатності контролювати і регулювати свої стани, невміння розслабитися в напруженій ситуації і зняти стомлення, відсутності самоконтролю над власною емоційною сферою.

Шкала соматичної регуляції (СР)

Високі оцінки за шкалою (12—16 с.б.) свідчать про розвинуті механізми довільної і мимовільної соматичної регуляції, здатності підтримувати оптимальний фізичний стан і здоров'я, розвинуті фізичні якості.

Низькі оцінки за шкалою (0—4 с.б.) є показником слабкого фізичного здоров'я, нездатності підтримувати високу фізичну працездатність.

Шкала самоорганізації часу життя (СЧЖ)

Високі оцінки за шкалою (12—16 с.б.) свідчать про уміння раціонально розпоряджатися часом власного життя, планувати і визначати пріоритети у своїх справах, пунктуальність, здатність не гаяти час.

Низькі оцінки за шкалою (0—4 с.б.) є показником де-зорганізації часу власного життя, відсутності навичок планування і управління часом. Такі досліджувані беруть-ся за занадто багато чого і мало що з цього виконують вчасно. Це є передумовами серцевих "хвороб стресу".

Опитувальник також дозволяє обчислити сумарний індекс адаптивності до стресу. Підсумкові показники об-числюються шляхом підсумовування значень 8 основних субшкал.

АС = Оп + СП + AM + СС + Вп + УПФС - СР - СЧЖ

Максимальне значення узагальненого індексу адап-тивності до стресу складає 128 балів.

Рівень розвитку адаптивності до стресу визначається наступним чином:

96—128 с.б. — високий рівень розвитку адаптивності до стресу.

64—95 с.б. — виражений (помірний) рівень розвитку адаптивності до стресу.

32—63 с.б, — середній рівень розвитку адаптивності до стресу.

0—31 с.б. — низький рівень розвитку адаптивності, неадаптивність до стресу.

Аналіз "сирих" балів за окремими шкалами вказує на слабкі ланки або ж компенсаторні можливості в структурі адаптивності до стресу.

Проведення обстеження.

Тестування проводиться індивідуально чи у формі групового обстеження з використанням тексту опитувальника і спеціального бланка для відповідей досліджу-ваного. Процедура займає близько ЗО хвилин.

Результати обробляються за допомогою заздалегідь виготовлених "ключів" на заповнений бланк із відповідя-ми. За допомогою підсумовування підраховуються зна-чення основних шкал АС.

Додаток Б.

Методика диагностики уровня социальной фрустрированности Л.И.Вассермана (в модификации В.В.Бойко).

Ниже предлагается опросник, который фиксирует степень неудовлетворенности социальными достижениями в основных аспектах жизнедеятельности.

Прочтите каждый вопрос и укажите один наиболее подходящий ответ.

1 – полностью удовлетворен;

2 – скорее удовлетворен;

3 – затрудняюсь ответить;

4 – скорее не удовлетворен;

5 – полностью не удовлетворен.

Удовлетворены ли вы: 1 2 3 4 5

Обработка данных.

По каждому пункту определяется показатель уровня фрустрированости. Он может варьироваться от 0 до 4 баллов. Каждому варианту ответа присваиваются баллы: полностью удовлетворен – 0, скорее удовлетворен – 1, затрудняюсь ответить – 2, скорее неудовлетворен – 3, не удовлетворен полностью – 4.

Можно определить итоговый средний индекс уровня социальной фрустрированности. Для этого надо сложить показатели фрустрированности по всем пунктам и разделить сумму на число пунктов (20).

В массовых обследованиях весьма показателен процент лиц, выбравших тот или иной вариант ответа на конкретный пункт.

Интерпретация результатов.

Выводы об уровне социальной фрустрированности делаются с учетом величины балла (среднего балла) по каждому пункту. Чем больше балл, тем выше уровень социальной фрустрированности:

3,5 – 4 балла: очень высокий уровень фрустрированности;

3,0 – 3,4 балла: повышений уровень фрустрированности;

2,5 – 2,9 балла: умеренный уровень фрустрированности;

2,0 – 2,4 балла: неопределенный уровень