контактах.
Переломні етапи життя: розлучення, народження дітей, початок і закінчення навчання, перехід на нову роботу та ін.
Особистісна дисгармонія: внутрішньособистісні конфлікти, кризи невідповідності реального і бажаного Я, кризи розвитку особистості.
Незадоволеність матеріальним забезпеченням.
Невизначеність або конкретна загроза.
Соціальні і соціально-психологічні чинники (безробіття, соціальна незахищеність та ін.) [3, 62].
Повсякденний стрес складається з дій безлічі стресорів малої сили, звичайних неприємностей у трудовому, навчальному, побутовому і сімейному житті молодої людини. Наслідки цього впливу молодь часто недооцінює. Однак усе більше поширення одержує уявлення про те, що маса дрібних неприємностей шкідливіша для здоров’я, ніж рідкі сильні струси.
Крім того, причини стресової напруги можуть бути обумовлені наступним:
Набагато частіше вам доводиться робити не те, що хотілося б, а те, що потрібно, що входить у ваші обов’язки.
Вам постійно бракує часу – не встигаєте нічого зробити.
Вас щось або хтось підганяє, ви постійно кудись поспішаєте.
Вам починає здаватися, що всі оточуючі знаходяться в стані якогось внутрішнього напруження.
Вам майже нічого не подобається.
Удома, в сім’ї, у вас постійні конфлікти.
Постійно відчуваєте незадоволення життям.
У вас з’явився комплекс неповноцінності.
Вам не має з ким поговорити про свої проблеми, та й немає особливого бажання.
Ви не почуваєте поваги до себе ні вдома, ні на роботі[3, 62].
Будь-яка подія, факт або повідомлення може викликати стрес, тобто стати стресором. Стресорами можуть бути найрізноманітніші чинники: мікроби і віруси, різні отрути, висока або низька температура навколишнього середовища, травма і т.д.
Отже, саме виникнення і переживання стресу залежить не стільки від об’єктивних, скільки від суб’єктивних чинників, від особливостей самої людини: оцінки ситуації, зіставлення своїх сил і здібностей з тим, що від нього потрібний і т.д.
Розділ ІІ. Дослідження основних чинників, які впливають на виникнення стресових станів у молоді.
2.1 Психологічна діагностика адаптивних здібностей до стресу.
Стрес – це стан перевантаження нервової системи, унаслідок чого відбувається порушення регуляційних процесів [12, 166]. Дезорганізація поведінки в стресовому стані пояснюється тим, що сильні збудження кори головного мозку порушують орієнтацію, а отже самоконтроль та панування над собою. З’являються незаплановані дії, імпульсивні реакції, більш чи менш непідвладні людині. Така дезорганізація може набрати вигляду спричиненого страхом гальмування діяльності, або ж форми гніву, що виявляється в агресивних діях.
Тому особливо важливим для молодої людини є здатність пристосовуватися до стресових ситуацій. У зв’язку з цим, ми провели дослідження на діагностику адаптивних здібностей до стресу. Дана робота проводиться в руслі теоретико-експериментального дослідження адаптивних здібностей молодої людини в умовах травматичного стресу. Концептуальною основою опитувальника адаптивності до стресу (АС) є дослідження адаптивності як полісистемної властивості інтегральної індивідуальності, як здібності, що включає в себе підсистеми індивідних, особистісних і суб’єктивних властивостей, які забезпечують ефективне соціальне та професійне функціонування в умовах травматичного стресу з мінімальними витратами індивідуальних психофізіологічних ресурсів та збереження психічного та соматичного здоров’я (Додаток А).
Відповідно до сучасних досліджень якісний склад здібностей до адаптації в умовах травматичного стресу включає 8 складових:
управління психофізіологічними станами, сильними емоціями;
управління сном і сновидіннями;
конструктивне й адаптивне мислення;
самоорганізація часу власного життя;
уміння встановлювати і розвивати позитивні підтримуючі міжособистісні стосунки, надавати й приймати емоційну підтримку;
упевненість та асертивна поведінка;
регуляція мимовільних фізіологічних функцій, розвиненість фізичних якостей та уміння досягати та підтримувати оптимального фізичного стану;
оптимізм та почуття гумору.
Відповідно опитувальник АС має 8 шкал і одна шкала “Неправди”:
1. Шкала “Оп” – шкала оптимістичності.
2. Шкала “СП” – шкала соціальної підтримки.
3. Шкала “АМ” – шкала адаптивного мислення.
4. Шкала “СС” – шкала сну і сновидінь.
5. Шкала “Вп” – шкала впевненості у собі.
6. Шкала “УПФС” – шкала управління психофізіологічним станом.
7. Шкала “СР” – шкала соматичної регуляції.
8. Шкала “СЧЖ” – шкала самоорганізації часу життя.
Однією з основних завдань цього дослідження є створення діагностичного інструментарію для оцінки адаптивних здібностей до стресу. Наявність такого інструмента дозволяє прогнозувати стан здоров’я молоді та професійну успішність в умовах професійних і життєвих стресорів, намічати шляхи розвитку чи корекції адаптивності в стресових умовах.
Тестування проводилося у формі групового обстеження з використанням тексту опитувальника і спеціального бланка для відповідей досліджуваних. Результати були занесені до Таблиці 1.
Таблиця 1.
Визначення адаптивних здібностей до стресу студентської молоді.
№ | Прізвище, ім’я | Шкала
« Оп » | Шкала
« СП » | Шкала
« АМ » | Шкала
« СС » | Шкала
« Вп » | Шкала
«УПФС» | Шкала
« СР » | Шкала
«СЧЖ» | « АС » | Фрус-трація
1 | Студент 1 |
11 | 8 | 12 | 14 | 10 | 8 | 15 | 11 | 89 | 1,55
2 | Студент 2 |
5 | 8 | 10 | 9 | 6 | 4 | 7 | 5 | 54 | 1,45
3 | Студент 3 |
13 | 8 | 16 | 15 | 16 | 13 | 15 | 8 | 104 | 1,7
4 | Студент 4 |
12 | 11 | 12 | 14 | 9 | 10 | 13 | 8 | 89 | 1,65
5 | Студент 5 |
13 | 11 | 11 | 14 | 11 | 12 | 14 | 9 | 95 | 1,4
6 | Студент 6 |
7 | 8 | 6 | 11 | 5 | 5 | 6 | 7 | 55 | 1,55
7 | Студент 7 |
7 | 7 | 10 | 10 | 5 | 7 | 8 | 10 | 64 | 2
8 | Студент 8 |
2 | 5 | 5 | 5 | 1 |