почуття незадоволеності, страхи, психічна травматизація. Всі ці чинники призводять до виникнення стресів.
Без стресу жити неможливо і навіть шкідливо. Значно важче спробувати вирішити таку проблему, як жити в умовах стресу. Проте стрессори бувають різними: стрессор-друг, що приносить велику користь нашому здоров’ю, стимулюючи творчу діяльність та стрессор-ворог, що завдає страшних ударів по життєво важливих органах.
У своїй курсовій роботі ми розкрили зміст стресових станів молоді, що характеризуються станом надмірної та довготривалої психічної напруги, яка виникає у людини, коли її нервова система отримує емоційне перевантаження. Стрес є одним із видів афектів. Стресові стани, а особливо коли вони є частими, негативно впливають не тільки на психіку людини, а й на організм.
Також ми дослідили основні причини виникнення стресових станів у молоді, зокрема такі, як:
вплив навколишнього середовища;
надмірне навантаження;
фізіологічні чинники (хвороба, розлад, травма та ін.);
інформаційні (надмірний обсяг інформації, яку потрібно запам’ятати, переробити);
емоційні чинники (смерть близьких людей, втрата місця навчанн, роботи, стрімкі зміни умов життя та ін.);
виробничі (значні зміни в навчанні, на роботі, труднощі та конфлікти) тощо.
Ми визначили основні способи подолання стресових станів молоді, серед яких можна виокремити наступні:
позитивне мислення;
повне вирішення конфлікту, усунення розбіжностей, примирення;
зняття емоційної напруги;
активізація почуття гумору;
релаксація;
регуляція дихання та ін.
Також ми дослідили значущість взаємозв’язків ступені незадоволеності соціальним досягненням в основних аспектах життєдіяльності та здібностей людини успішно адаптовуватися в умовах травматичного стресу. У результаті проведення дослідження ми виявили значущі позитивні статистичні зв’язки між рівнем фрустрованості та адаптивністю до стресу.
Гіпотеза, висунута нами, є підтверджена дослідженням. Справді, схильність молоді до стресу обумовлена соціально – психологічними чинниками, які виникають у результаті різних труднощів у житті молодої людини.
У результаті проведеного дослідження ми виявили психічні чинники, які впливають на адаптованість молоді до стресу, зокрема уміння встановлювати і розвивати позитивні підтримуючі міжособистісні стосунки, надавати й приймати емоційну підтримку; оптимізм та почуття гумору; самоорганізація часу власного життя; управління сном і сновидінням; конструктивне й адаптивне мислення та інші. Ми визначили, що на схильність молодих людей до стресу впливають такі чинники, як нездатність адекватно сприймати навколишню дійсність, невміння досягати та підтримувати оптимального фізичного стану, управляти сильними емоціями й імпульсами; підвищена конфліктність тощо.
Список використаної літератури
Василюк Ф.Е. Психология переживания. – М., 1984. – 286 с.
Венгер Л.А., Мухина В.С. Психология. – Москва: Просвещение. – 1988. – 340 с.
Калошин В.Ф. Як долати стрес у педагогічній діяльності // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. - №8. – 75 с.
Кижаев-Смик Л.А. Психология стресса. – Москва: Наука, 1983. – 386 с.
Коган Б.М. Стресс и адаптация. – Москва: Знание, 1980. – 405 с.
Майерс Д. Социальная психология. – 7-е изд. – СПб.: Питер, 2005. – 794 с.: ил. – (Серия “Мастера психологии)
Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2005. – 583 с.: ил. – (Серия “Учебник нового века”)
Орбан-Лембрик Л.Е. Вплив кризових і стабільних періодів життя людини на процес її соціалізації у суспільстві // Психологія і суспільство. - №2. – 2003. – 104 с.
Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн.1: Соціальна психологія особистості і спілкування. – К.: Либідь, 2004. – 576 с.
Общая психология. Учебник для студентов педагогических институтов / Под ред. А.В. Петровского. – Москва: Просвещение, 1986. – 460 с.
Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – К. – 1995. – 314 с.
Психологія. З викладом основ психології релігії / під ред о. Юзефа Макселона. Пер. з пол. Т.Чорновіл. – Львів: “Свічадо”, 1998. – 320 с.
Психология человека от рождения до смерти / под ред. А.А.Реана. – СП.: прайм – ЕВРОЗНАК, М. – 2001. – 656 с.
Рогоа Е.І. Емоції і воля. – М., 2000. – 240 с.
Розов В.І. Психологічна діагностика адаптивних здібностей до стресу // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. - № 11. – 68 с.
Стрес життя: Збірка Л.М. Попова, І.У.Сколів (Як протистояти стресу. Г.Сельє. Стрес без хвороб). – СПБ, 1999. – 384 с.
Судаков К.В. Системние механизми емоционального стресса. – Москва. – 1981. – 287с.
Тригранян Р.А. Стресс и его значение для организма. – М.: Наука, 1988. – 176 с.
Шарай В.Б. Функциональное состояние студентов в зависимости от форм организации екзаменационного процесса. – М. – 1979. – 290 с.
http: // azps. ru / tests / indevps. htm / Психологические тести “Методика диагностики уровня социальной фрустрированности Л.И.Вассермана (в модификация В.В.Бойко)
Додаток А.
ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА АДАПТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ
ДО СТРЕСУ
В.І. Розов,
кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри психології Національної академії Служби безпеки України.
Опитувальник АС призначений для діагностики здібностей успішної адаптації в умовах стресу. Він вклю-чає коротку інструкцію і 143 пункти. Опитувальник містить 9 шкал, одна з яких шкала неправди. Шкала не-правди включає 15 пунктів, а субшкали, які об'єктивують складові адаптивних здібностей до стресу, по 16 пунктів на кожну. Досліджуваному пропонується наступна інструкція: "Опитувальник містить ряд тверджень, що стосуються вашої поведінки, станів, темпераменту й ха-рактеру. Можливі два варіанти відповідей: "Так" (+) чи "Ні" (—). Залишати твердження без відповіді і відповідати інакше, ніж "Так" чи "Ні", не можна. Не роздумуйте довго, важлива ваша перша реакція, тому що тут не може бути правильних і неправильних відповідей. Опитувальник не призначений для перевірки ваших знань і розумових здібностей".
Шкали опитувальника.
1. Шкала неправди "Н": (15 пунктів).
2. Шкала оптимістичності "Оп": (16 пунктів).
3. Шкала соціальної підтримки "СП": (16 пунктів).
4. Шкала адаптивного мислення "AM": (16 пунктів).
5.