Реферат

на тему:

,,Психологія особистості”

1. Поняття про особистість

У

процесі спільної діяльності та спілкування н соні культурному середовищі людина набуває оспГІлиІІ якості, яку позначають терміном "особистість ".

У гуманістичних, філософських та психологічних концепціях ІІтПистість — це людина як цінність, заради якої здійснюється роз- ' ниток суспільства.

Особистість — одна з семи іпостасей людини. Інші — це люди-ни як індивід, людина як організм, людина як індивідуальність, лю-ти Іа як "Я", людина-роль, людина як фізичне тіло, підвладне всім мконам механіки. Ці характеристики розкривають поняття "люди-ни" з різних боків і не є тотожними. Вони утворюють єдине ціле, і Ініцпочас кожна має свої особливості.

Людина з'являється на світ повноправним членом суспільства і нід народження, на відміну від тварин, яких іменують особинами, ІІН'Іикається індивідом, тобто одиничним представником роду люд-Ііікоіо, виду Ното заріеш (людина розумна), продуктом тривалого |ІІ> Іиитку і носієм індивідуально-своєрідних рис.

Кожна людина як одинична природна істота — це індивід; але та-кі характеристика, звичайно, неповна, оскільки не дає уявлення про Іимньну людину, якою вона є в сім'ї та в суспільстві, яка відчуває і миглить, до чогось прагне. Живучи в суспільстві, кожна людина на-пуішс особливої "надчутливої" якості, котру називають особистістю. Людину як індивіда характеризують її вік, професія, статева на-*

и'іііість, зовнішність, освіта, звички, захоплення. Як особистість її |мпі иядають у системі взаємин, що складаються в неї з іншими 'ІишІ.ми: яке місце посідає серед ровесників, чи має авторитет, праг-не пуги лідером або воліє лишатися в тіні, що являють собою гру-пи, членом яких вона є, тощо. Отже, особистість невіддільна від ІІн н'ми соціальних зв'язків, у які вона включилася.

Однак хоч особистість кваліфікують як соціальну якість ІмІІІІІІіда, те, що людина одержує від природи, не "випаровується". Природні властивості соціалізуються в її особистості. Так, психо-*

ннічііс дослідження карликів показало, що, крім маленького зрос-ім притаманні й інші спільні риси: оптимізм, безпосередність, угиість сором'язливості. Учені дійшли висновку, що ці особли-п сформувались під впливом ставлення до них інших людей як іійсхожих на себе і становлять зворотну реакцію карликів на та-гиплення. Ці якості не сформувалися б, якби карлики жили у І Му суспільстві, "країні ліліпутів".

Особистістю є соціалізований індивід, котрий утілює найсут-тєвіші соціальна значущі властивості. Особистістю є людина, яка Мис1 спою життєву позицію, що утвердилася внаслідок тривалої і кроіііткої свідомої праці; їй притаманні свобода волі, здатність

до вибору, відповідальність. Така людина не просто вирізняється завдяки тому враженню, яке справляє на інших, вона свідомо виділяє себе з навколишнього світу. Глибина і багатство особис тості зумовлені її зв'язками зі світом, з іншими людьми, уявлеп ням про себе, про своє "Я". Особистість кожної людини має сукупність рис і особливостей, яка властива лише їй і характеризує її індивідуальність. Індивіду альтсть — це поєднання психічних особливостей людини, що утворіо ють її своєрідність, відмінність від інших людей.

Індивідуальність людини виявляється в рисах темпераменту, ха-рактеру, звичках, інтересах, особливостях сприймання, пам'яті, мислення, фантазії, у здібностях тощо. Особистість людини неї Іон* торна у своїй індивідуальності. На земній кулі немає двох людей І однаковим поєднанням психічних особливостей. ІндивідуалІ.ин кожна людина, але індивідуальність одних виявляється яскраио, інших — малопомітно.

Індивідуальність може заявити про себе в інтелектуальній, емоційній, вольовій сфері чи одразу в усіх сферах психічної діялі, ності. Оригінальність інтелекту, наприклад, розкривається у :щмі ності бачити те, чого не помічають інші, в особливостях засиогІІІнІ інформації, тобто в умінні ставити і вирішувати проблеми Своєрідність почуттів полягає в надмірному розвитку одного І мни (наприклад, інтелектуального чи морального), у силі волі, надімн чайній мужності або витримці. Оригінальність може виявитіюі \ своєрідному поєднанні властивостей конкретної людини, яке млин особливого колориту її поведінці та діям. Прикладом є кожиІІІІ > нас, такий несхожий на інших. Навіть однояйцеві близнюки, ммнм уважно придивитися, відрізняються характерами, почуттями, смим ми, способами реагування.

Поняття "особистість" та "індивідуальність" не тотожні, ІИі тісно взаємопов'язані. Багато особливостей людини (пам'ять, мив-лення, звички тощо) є якостями її індивідуальності, а не харнкгі» .ристиками особистості, оскільки вони не важливі для тих грум, члв«

НОМ ЯКИХ Є ІНДИВІД. ОсобИСТІСНІ ЛИШе ІНДИВІДуаЛЬНІ ЯКОСТІ, ІІІІА'ЖІІ

в системі міжособистісних стосунків групи, в якій перебунаг кін* ретна людина. Наприклад, сміливість і рішучість як риси ІІІІІниІіІ альності юнака не були характеристиками його особистості тим доки він не виявив їх, захищаючи дівчину від хуліганів.

Природа особистості, її структура та зростання розглядаю межах різних психологічних підходів.

2.Структура особистості

Існують різні підходи до розгляду структури особис-тості. Наводимо деякі з них.

Згідно з концепцією персонолізації А. В. Петровського, в струк турі особистості можна вирізнити три складові:

1) внутрішньоіндивідну (інтеріндивідну) підсистему, яка прсд . ставлена темпераментом, характером, здібностями людини, всімл характеристиками її індивідуальності;

2) інтеріндивідну підсистему, яка виявляється у спілкуванні І іншими людьми і в якій особистісне виступає як вияв групомнх взаємовідносин, а групове — в конкретній формі виявів особистості;

3) надіндивідну (метаіндивідну) підсистему, в якій особистії-11. виноситься як за межі органічного тіла індивіда, так і поза зв'я ІмІ "тут і тепер" з іншими індивідами. Цей вимір особистості вичнл чається "внесками", що їх робить особистість в інших людей.

Діяльність кожного індивіда та його участь у спільній діяльної-11
зумовлює зміни в інших особистостях. Таким чином, особистії11 й
ніби набуває другого життя в інших людях. Зафіксувавши зміни, мін