І Четверта криза відбувається в шкільному віці. Залежно від [кільної атмосфери, стосунків з однокласниками й учителями, ме-дін виховання в дитини розвивається смак до роботи або почуття ЗІІпювартості.

П'ята криза спостерігається в підлітковому віці, коли засвою-ііся зразки поведінки. Позитивний досвід розвиває ідентифіка-|Іо, негативний спричиняє рольову плутанину.

Шоста криза характерна для юнацького віку. Вона пов'язана з ЛІІуком близькості з коханою людиною. Відсутність досвіду може |ншести до ізоляції людини та її замкнення в собі.

Сьому кризу переживають у 40-річному віці. За умов нормального і'їііигку цей вік вирізняється високою продуктивністю діяльності, типізацією почуття збереження роду (генеративності), повагою до парості. Нерозв'язана криза зумовлює застій.

І Носімо криза припадає на час старіння, коли підбивають підсум-
|и життя. На цьому етапі особистість або досягає цілісності й прий-
ці неминуче, або завершує життя з почуттям страху перед смертю.
Інігіїто людей вважає, що не може змінитися. Переживаючи
Гріппій конфлікт, труднощі в спілкуванні, вони схильні сприй-
И себе як незмінювану особистість, а тому не тільки не прагнуть.