Реферат на тему:

“Память”

1. Види пам'яті

Для визначення видів людської пам'яті більшість психологів (Г. С. Костюк, А. В. Петровський, А. О. Смірнов та ін.) вирізняють такі критерії: зміст матеріалу; характер мети діяльності; час закріплення і зберігання матеріалу.

Залежно від змісту матеріалу пам'ять поділяють на рухову, емоційну, образну і словесно-логічну.

Рухова нам 'ять є однією з умов утворення різноманітних умінь та навичок, необхідних у навчальній, трудовій та інших різновидах діяльності людини. Сутність цієї пам'яті полягає в запам'ятовуванні і відтворенні людиною своїх рухів. Більш складні види пам'яті існу-ють лише завдяки руховій, яка дає людині змогу свідомо використо-вувати закріплені комбінації рухів при виробленні їх нових систем.

Емоційна пам'ять зберігає переживання і почуття, пов'язані з подіями минулого. Запам'ятовується насамперед те, що викликає емоції. Відомий режисер К. Станіславський наголошував: якщо ви, згадуючи давно пережите, здатні бліднути, червоніти — у вас с емоційна пам'ять. Цей вид пам'яті надає досвідові індивіда осо-бистісного характеру і вирізняється особливою стійкістю. Глибоко пережиті події важко забути.

В. М. Мясищев, досліджуючи стійкість емоційної пам'яті, з'ясував, що точність запам'ятовування учнями картинок, які їм показують, зя лежить від емоційного ставлення до них — позитивного, негативно го чи байдужого. За позитивного ставлення вони запам'ятали всі 50 картин, за негативного — тільки 28, а за байдужого — всього 7 кар тин. Емоційна пам'ять вирізняється тим, що майже ніколи не супро воджується ставленням до відновленого почуття як до спогадів про почуття, раніше пережите. Так, людина, налякана чи покусана в ди тинстві собакою, лякається потім під час кожної зустрічі з собакою.

Образна пам'ять виявляється в запам'ятовуванні образів, уяп лень предметів, явищ, властивостей їх. Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об'єкти для їх запам'ятовування, ця пам'ять поділяється на нюхову, зорову, тактильну тощо.

Образи, уявлення запам'ятовуваних предметів, явищ, асоцію ючись зі словами, закріплюються в них і завдяки цьому набувають відносно стійкого характеру. Мова є засобом усвідомлення люди ною її чуттєвого досвіду, який є джерелом знань про зовнішній сніт, Важливим завданням учителів є постійне збагачення образної пам'яті учнів, щоб їхні знання спирались на фактичний, наочно-образний зміст.

Особливими мнемічними образами є ейдетичні (від гр. еісюз — вигляд, образ), які зберігаються в пам'яті яскраво і чітко без жодних змін від кількох хвилин до кількох годин, а подеколи до кількох років. О. Р. Лурія описав випадок видатної ейдетичної пам'яті Ше-решевського, який відтворював практично все, що запам'ятовував. Ця пам'ять притаманна художникам, музикантам, а також дітям дошкільного і молодшого шкільного віку. Образна пам'ять — не па-сивна копія предметів і явищ дійсності, а особлива активність, спрямована на розв'язання пізнавального завдання.

Зміст словесно-логічної пам 'яті — це поняття, судження, умови-води, які відображають предмети та явища в істинних зв'язках і відносинах, у загальних властивостях. Вона є специфічно людською пам'яттю, бо нерозривно пов'язана з мисленням та мовою і є провідною у засвоєнні знань під час навчальної діяльності.

Словесно-логічна пам'ять формується в процесі психічного роз-витку людини на засадах образної. Характерними її рисами є точність відтворення і значна залежність від волі. Точність словес-ного відтворення забезпечується не лише повторенням, а й обсягом: чим коротший матеріал, тим менше помилок у його відтворенні. Стислість матеріалу забезпечується за рахунок як простого урізуван-ня, так і виокремлення найсуттєвішого.

Особливості цієї пам'яті виявляються, і в запам'ятовуванні ли-ше змісту матеріалу. В процесі його вичленування відбувається пе-реробка тексту в більш загальних поняттях. Відтворення такого матеріалу — це перехід від узагальнених понять до конкретних. Поступово, завдяки зв'язку пам'яті з мисленням та мовою, розви-вається словесно-логічна пам'ять.

Залежно від характеру мети діяльності розрізняють мимовільну і довільну пам'ять.

Мимовільна пам 'ять здійснюється без мети, без вольового зусил-ля запам'ятати і відтворити. Вона завжди є наслідком певної прак-тичної діяльності людини, тому її результативність визначається способом організації цієї діяльності (наприклад, в ігровій формі ІІивчати моря, океани, протоки тощо).

Мимовільна пам'ять починає працювати тоді, коли людина на-магається, наприклад, зрозуміти матеріал, і через певний проміжок часу він запам'ятовується, в ньому визначаються внутрішні і зовнішні зв'язки. Цю особливість мимовільної пам'яті з успіхом ви-користовують в усіх методах активного навчання.

Довільна пам'ять передбачає наявність чітко визначеної мети щось запам'ятати, відтворити, пригадати. Головним знаряддям цієї.

пам'яті є мова: людина використовує слово як самоінструкцію для запам'ятовування та відтворення. Розвиток довільної логічної пам'яті вимагає не тільки накопичення знань, а й оволодіння пев-ною системою розумових операцій.

Процеси запам'ятовування і відтворення виступають як спеціальні мнемічні дії, що виконуються за допомогою мнемічних операцій, а саме: включення матеріалу в систему досвіду індивіда; пошук і виділення способу організації матеріалу для його наступно-го відтворення; створення одиниць відтворення на основі встанов-лення просторово-часових зв'язків між елементами матеріалу тощо. Результатом стає мнемічний образ, який допомагає у підготовці до діяльності в майбутньому. Критерієм розвиненої довільної пам'яті є міра усвідомлення індивідом мети і змісту запам'ятовування і відтворення.

Мимовільна і довільна пам'ять являють собою два послідовних етапи розвитку пам'яті. Мимовільна пам'ять генетично є першим видом, вона без спеціальних зусиль збагачує наш досвід. Довільна пам'ять дає людині змогу керувати мнемічними діями.

Залежно від часу закріплення і зберігання матеріалу пам'ять поділяють на сенсорну, короткочасну і тривалу.

Сенсорна пам 'ять фіксує і зберігає інформацію в аферентних час-тинах аналізаторів (у внутрішніх каналах вуха, на сітківці ока, в закінченнях шкірного, нюхового, смакового нервів) протягом 250 мс. Цю пам'ять, миттєвий відбиток