способу залежить від здатності індивіда до швидкого, точного й тривалого запам'ятовування; його віку; став-лення до матеріалу, значущості для нього завдання, що вимагає за-пам'ятовування; особливостей матеріалу. Експерименти, проведені з дошкільниками, довели, що запам'ятовування, зумовлене грою -провідною діяльністю даного віку, — перевершує за продуктивністю всі інші мотиви.
Активність запам'ятовування підвищується відтворенням, яке виступає у формі переказування самому собі змісту того, що за пам'ятовується. Але до цього засобу треба звертатися тільки після попереднього осмислення, усвідомлення матеріалу. Відтворення поліпшує розуміння, особливо тоді, коли ми намагаємося переказу вати зміст "своїми словами".
Ф Друга група способів довільного запам'ятовування — мнемічні, використовуються в тому разі, коли змістові знання про внутрішню структуру матеріалу відсутні або їх важко виявити. Розглянемо кіль ка способів цього запам'ятовування.
Утворення смислових фраз і початкових букв інформації, що ча пам'ятовується.
Ритмізація — переведення інформації у вірші, пісеньки, у рядки,
пов'язані певним ритмом чи римою. » Запам'ятовування довгих термінів за допомогою асоціювання її
звучними словами.
Віднаходження яскравих, незвичайних образів, картинок, ми-люнків, які за "методом пов'язування" поєднують з інформації Іо, яку потрібно запам'ятати (наприклад, певні слова уявляють пер» сонажами мультфільмів).
рень, може запам'ятовуватися трьома способа
2. Індивідуальні особливості пам'яті
Дослідники відзначають істотне розмаїття індивіду-альних особливостей пам'яті у людей, що виявляється в швидкості, точності, міцності запам'ятовування та готовності до відтворення.
Швидкість запам'ятовування визначається кількістю повторень, необхідних для запам'ятовування нового матеріалу, точність — від-повідністю відтвореного тому, що запам'ятовувалося.
Міцність запам'ятовування виявляється в тривалості збереження мученого або повільності його забування, готовність до відтворен-ня — в тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може Пригадати необхідні їй знання, вміння, навички.
Індивідуальні відмінності пам'яті зумовлені типом вищої нерво-ЮЇ діяльності (ВНД). При зіставленні показників ефективності ПІІм'яті з виразністю основних трьох безумовних властивостей ВИД (сила, лабільність, врівноваженість) були встановлені посту-пиш взаємозв'язки. Люди з сильною нервовою системою мають (фінці показники пам'яті при роботі в ускладнених умовах, бо у них ЙІиІ.ІІІ виражена швидкість утворення умовних рефлексів. Вони нніпіляїоть переваги в заучуванні складного матеріалу з недостат-ньою логічністю. У людей зі слабкою нервовою системою існують перпшги при запам'ятовуванні логічно пов'язаної вербальної інфор-мації,
Індивіди з лабільною нервовою системою мають більшу продук-ІИМНІсть мимовільного запам'ятовування, з інертною — переваги в попільному запам'ятовуванні.
3. Розвиток пам'яті
З народження дитина виявляє пам'ять в елементар ній формі — у виробленні умовних рефлексів. Так, у відповідь па положення під час годування немовля затихає, шукає губами грудь,діти, включені в практичну діяльність разом з батьками, демонструють вражаючі здібності запам'ятовування. Коли ж ця взаємодія з батьками змінюється формальними прийомами, такими як повторення, пам'ять може погіршитися. Водночас з'являється довільне запам'ятовування, тривалішим стає зберігання запам'ято-Ііаного. Впізнавання в цей період розвинуте значно краще, ніж відтворення. Коли дітей у віці від 2 до 4 років просили назвати об'єкти, які їм щойно показав експериментатор, 3-річні малюки *шогли назвати тільки 22 % речей, а 4-річні — 40 %. Показники ІІІІізнавання у цих же дітей значно кращі: у 3-річних — 81 %, у 4-річних — 92 %.
Дошкільне дитинство характеризується формуванням довільної пам'яті, інтенсивним розвитком мимовільної пам'яті, чому сприяє ІІрова діяльність. Пам'ять набуває більшої стійкості й міцності, три-палим стає зберігання. У віці 5—6 років здібність відтворювати предмети, які запам'яталися, значно підвищується. Діти починають І'ІІідомо ставити собі за мету запам'ятати певний матеріал і повто-рюють його про себе до появи суб'єктивної впевненості в тому, що вони його знають.
Діти вже можуть групувати матеріал за категоріями, створюючи Іороні образи, які допомагають краще запам'ятовувати. Отже, роз-ширення прийомів запам'ятовування сприяє більш ефективному відтворенню.
Засвоювати абстрактні поняття допомагає розвиток мови, що При Інодить до формування логічної пам'яті. Зі вступом до школи Підкупається значна перебудова і розвиток пам'яті. Вона поступово все більш організованим і керованим психічним процесом.
У молодшому шкільному віці розвиваються всі види пам'яті. Інтенсивно формується словесно-логічна пам'ять, яка має конкрет-ний характер і водночас будується на елементарних наукових уза-гальненнях..