- роздратування – схильність, яка при найменшому емоційному збудженні проявляється через запальність, різкість, грубість по відношенні до інших;

- негативізм – опозиційна форма поведінки, спрямована переважно проти авторитету і керівництва, яка може наростати від пасивної протидії до активних дій проти вимог, правил і законів;

- образа – прояви заздрості та ненависті до оточуючих, зумовлені почуттям гніву, незадоволення кимось конкретно чи всіма через реальні чи вигадані страждання;

- підозрілість – схильність до недовіри та обережного відношення до людей, що виходять із впевненості в тому, що оточуючі мають намір вчинити шкоду по відношенню до них;

- вербальна агресія - вираження негативних почуттів у певній формі (сварка, крик), та змісті словесних образ до інших осіб (погрози, прокляття, нецензурна лайка);

- почуття провини (аутоагресія) – негативне відношення до самого себе та дії стосовно себе і оточуючих, що можливо пояснюються переконанням самого досліджуваного тим, що він є поганою людиною, злою та безсовісною.

За результатами відповідей вираховуються індекси ворожості і агресивності При цьому слід урахувати, що даний опитувальник через ефект "соціальної бажаності" відповідей слід використовувати спільно з іншими методиками, зокрема, проективними.

2.2.4 Методика для визначення акцентуацій характеру Леонгарда-Шмішека

Кожна особистість – це сукупністть, різноманітність типів індивідуальності. Межа між розладом особистості (психопатією) і здоровою психікою не завжди чітка, і на ній перебувають перехідні стани, що отримали назви акцентуйована особистість (К. Леонгард, 1968) і акцентуація характеру (А. Лічко, 1997).

Такі риси ще не є патологічними, але при певних умовах можуть розвиватися в позитивному або негативному напрямку, досягаючи крайніх варіантів норми, які межують з патологічними станами – психопатіями.

К. Леонгард і Н. Шмішек виділяють 10 основних типів акцентуації характеру, які виявляються за допомогою даного опитувальника:

- застрягаючий;

- збудливий;

- демонстративний;

- педантичний;

- гіпертимний;

- дистимічний;

- циклоїдний (циклотимічний);

- екзальтований;

- тривожний;

- емотивний;

Перечислені типи акцентуації можна обєднати в дві групи, які відображають акцентуації власне характеру (застрягаючий, збудливий, демонстративний, педантичний) і акцентуації темпераменту (гіпертимний, дистимічний, циклоїдний, екзальтований, тривожний, емотивний).

За результатами даного тесту ми можемо більш детальніше і чіткіше простежити за формуванням поведінкових адикцій а також розробити профілактичний комплекс вправ спрямованих на запобігання їх формування в ранньому юнацькому віці.

2.2.5Торонтська алекситимічна шкала (адаптована в інституті ім В. М. Бехтєрева)

Алекситимія – це знижена здатність або важкість вербалізації емоційних станів. В той же час це характеристика особистості з такими особливостями в когнітивно-афективній сфері:

1. Труднощі у визначенні та описі власних переживань.

2. Важкість в розмежуванні почуттів та тілесних відчуттів.

3. Знижена здатність до символічності – бідність фантазії, уяви.

4. Сфокусованість в більшій мірі на зовнішніх подіях, ніж на внутрішніх переживаннях.

Дана методика визначає здатність людини визначати і описувати свої почуття, емоції, стани.

2.2.6 Анкета-опитувальник « Ваше відношення до вживання алкоголю?»

Нами була розроблена анкета - опитувальник «Ваше відношення до вживання алкоголю?». Анкета являє собою 13 запитань, на які досліджуваний повинен відповісти «Так» або «Ні» зробивши помітку у відповідній графі. Досліджуваним пропонувалось послідовно розглядати кожне запитання, і відповідати не задумуючись. В залежності від отриманих відповідей можна говорити про ступінь схильності до алкоголю, внаслідок чого можна припустити що прояви девіантної поведінки можуть стати частішими чи рідшими. Дана анкета також дає можливість дізнатися чи вживають алкоголь в сім?ї досліджуваного, і з?ясувати ресурсність самого досліджуваного як протидію існуючій чи можливій алкогольній залежності.

Висновки до другого розділу:

Для вивчення особливостей профілактичної роботи з юнаками призивного віку, які схильні до алкоголізму, нами була розроблена система методик спрямована на вивчення насамперед причин, які зумовлюють формування адикцій. Сред них можемо виділити:

- емоційні проблеми – тривогу, депресію, переживання негативних емоцій, алекситимію (ускладнення в розумінні своїх переживань і невміння сформулювати їх у словах), емоційне огрубіння (втрата здатності визначати доцільність тих чи ігших емоційних реакцій, дозувати їх), афективнісь.

- негативний життєвий досвід – наявність шкідливих звичок, психічних травм, досвіду насильства, соціальну некомпетентність тощо.

- проблеми саморегуляції – неадекватні самооцінку і рівень домагань, слабкий розвиток рефлексії, надмірний або недостатній самоконтроль, низький рівень адаптивних можливостей.

Для розв’язання мети і завдань дослідження була скомплектована вибірка, яка охопила юнаків призивного віку, що навчалися в двох школах та середньо-спеціальному закладі (Іванівецька ЗОШ І-ІІІ ст., Саджавська ЗОШ І-ІІІ ступеня та Коломийський індустріально-педагогічний технікум), що дозволило представити особливості поведінки юнаків призивного віку, їх ставлення до алкоголю з врахуванням місця проживання (село, місто) та зміст навчання в цих закладах.

Розділ 3

Результати емпіричного дослідження девіантної поведінки юнаків призивного віку

3.1. Аналіз даних та результатів емпіричного дослідження схильності до поведінки що відхиляється від норми

Результати дослідження по шкалах.

Шкала установки на соціальну бажаність (службова шкала).

Дана шкала призначена для вимірювання готовності досліджуваного показати себе якнайкраще з точки зору соціальної бажаності.

Результатами дослідження встановлено показники по даній шкалі від 44 до 65 Т – балів. Показники нижче 50 Т – балів, у нас їх 17 , говорять про те, що дані досліджувані не схильні приховувати власні норми і цінності, корегувати свої відповіді у напрямку соціальної бажаності. Показники від 50 до 60 Т – балів, яких є 24, свідчать про помірну тенденцію давати при заповненні опитувальника соціально – бажані відповіді. Показники вище 60 Т – балів, яких є 15, свідчать про тенденцію досліджуваного демонструвати строге дотримання навіть иаловажливих соціальних норм, про бажання показати себе з кращого боку.

Отже, роблячи висновок по даній шкалі, ми можемо вважати, що досліджувані не мали