Розпаданню шлюбів сприяють не тількі складні матеріально- економічні та житлово-побудові умови сім”ї, а й медично-соціальна, соціально-психологічна і психолого-педагогічна непідготовленість молоді до сімейного життя, невміння раціонально розв”язувати сімейні проблеми і запобігати конфліктним ситуаціям, відсутність правових, юридичних, медичних, економічних, сексологічних, наркологічних і психолого- педагогічних знань, необхідних для молодого подружжя.

Розділ 2

Одним з важливих напрямів діяльності практичного психолога є психологічне консультування сім’ї. Цей аспект роботи набуває все більшої значущості у зв’язку з тим, що сім’я — специфічний соціальний інститут, завданням якого є репродукування і виховання молодого покоління, забезпечення особистого щастя людей. У той же час аналіз стану сучасної сім’ї вказує на численні проблеми в її становленні, при цьому часто причини тих або інших проблем, неблагополуччя сім’ї в цілому полягають або у внутрішньосімейному спі-лкуванні, або в індивідуальних особливостях членів сім’ї, тобто мають психологічну природу. Такий підхід зумовив виділення в програмному матеріалі курсу двох основних розділів. Психологи повинні знати особливості становлення і розвитку сім’ї як соціально-психологічного феномена, об’єктивні та суб’єктивні фактори стабільності шлюбу і сім’ї, механізми соціалізації дитини в сім’ї, шляхи психологічної підтримки сім’ї, вміти користуватися методами психодіагностики сім’ї з метою надання їй відповідної психологічної допомоги.

Невміння знайти розумний баланс між існуючим досвідом, рівнем соціальної компетентності й мірою своїх претензій нерідко в молодих сім’ях призводить до напруження у стосунках, ворожого ставлення до старших членів родини, до розлучення шлюбних партнерів або до переоцінки власних можливостей у соціальному житті і, як результат, до розчарувань, депресій, актів протесту в різних формах і виявах. Таким чином, адаптація не завжди відбувається безболісно і часто супроводжується конфліктами, які в цьому випадку виконують роль механізму, який впливає на розвиток сім’ї. Залежно від способів вирішення, конфлікти можуть відіграти в сімейних стосунках як деструктивну, так і конструктивну роль. Резерви і можливості щодо конструктивного вирішення конфліктних ситуацій подружнього життя молоді, на наш погляд, криються у наявності досить високого ступеня близьких стосунків та взаємовідкритості молодого подружжя. Як показали результати соціологічного дослідження, лише 3 % респондентів зазначили, що вони практично нічого не розповідають своїй «другій половині» про свої стосунки з іншими людьми. Розповідають практично все і досить багато 76 %. Про 
близькі стосунки свідчить також і те, що 68% респондентів знають про захоплення та інтереси одне одного. Такою ж мірою подружжя вважає, що в них є спільні погляди та інтереси в житті, що, на нашу думку, сприяє зниженню рівня конфліктності молодих подружжів. Проте лише 47% подружжів розповідають одне одному про свої невдачі та проблеми. Це свідчить про певну недовіру до рідної людини, оскільки підтримка в складних ситуаціях, мабуть, від неї не очікується.

Перший період подружнього життя, очікування та взаємини подружжя в основному обумовлені сталим набором соціальних норм. Через виховання батьків та виховання в певному соціумі, молоді люди складають відповідні уявлення про те, яким має бути їхнє подружнє життя. Ролі чоловіка і жінки в сім’ї досить чітко “розписано” традиціями і звичаями суспільства. Проте кожна сім’я проходить етап, який умовно можна назвати етапом “напрацювання власних правил”. На цьому етапі неодмінно виникають суперечності, які вимагають відкритого обговорення. Цей етап буває в психологічному плані дуже складним для молодого подружжя, що відобразилось у відповідях на запитання стосовно найкращих та найгірших періодів сімейного життя. Більшість респондентів зазначили, що особливо несприятливим був перший рік подружнього життя (тобто перехід від етапу романтизації стосунків до етапу “напрацювання власних правил” почався раніше, що цілком природно і навіть більш доцільно), або після народження дитини. Це вказує на недостатню обізнаність молоді про закономірності розвитку сім’ї.

Якщо чоловік та дружина не знають, що існують певні етапи розвитку сімейних стосунків, то необхідність обговорення обов‘язків, ролей та ієрархії викликає велике напруження. Помічаючи, що подружнє життя стає “якимось не таким”, людина відчуває себе розчарованою та нещасною, бажає щось змінити. Настає переломний момент: розлучення або терпляча робота над тим, щоб досягти гармонії та щастя в існуючому шлюбі.

Досить впливовим фактором сталості шлюбу є, зокрема, тривалість знайомства зі своїм шлюбним партнером, оскільки багато шлюбів розпадаються внаслідок відсутності уявлення про поведінку в побутових ситуаціях. Так, за результатами обстеження модальний інтервал тривалості знайомства для повних сімей становив 1–2 роки, а для неповних 6–11 місяців. Із загального числа опитаних повних сімей 42% жили спільно до створення сім’ї.

Таблиця 1.Розподіл відповідей респондентів з неповних сімей на запитання.
“Протягом якого часу існувала Ваша сім’я, в якій народилася
Ваша перша дитина?”, *

Період існування сім'ї,
 років | Один із подружжя
неповної сім'ї,%

Рік та менше | 14

1– 2 | 21

2– 3 | 18

3– 4 | 19

4– 6 | 17

більше 6 | 11

* За даними Державного інституту проблем сім’ї та молоді, 2003 р.

Окрім тривалості знайомства та спільного проживання до шлюбу досить важливим є виважене ставлення до створення сім’ї. Так, серед членів повних молодих сімей, які були опитані (ДІПСМ, 2003 р.), 64 % респондентів обговорювали різні аспекти майбутнього сімейного життя, у той час як у неповних сім’ях таке практикувалося лише в % випадків. Це вказує на недооцінку молодими людьми більш глибокого пізнання позицій та поглядів один одного до створення сім’ї, що пізніше може вплинути на рівень взаєморозуміння подружжя з різних питань вже під час сімейного життя.

Привертають увагу відповіді респондентів на запитання про особисті мотиви створення сім’ї. Абсолютна більшість респондентів (93%) рішуче заперечили наявність буквальних матеріально-фінансових стимулів,