Однією з форм захисту пунктуальних людей від постійних сумнівів може стати спеціально вироблений педантизм, в основі якого лежить ідея про те, що якщо все завчасно ретельно продумати, передбачити і потім діяти, не відступаючи від накресленого плану, то нічого непоправного і небезпечного не відбудеться.

Л. Н. Собчик вважає педантизм результатом змішування «ригідності» з «агресивністю», що супроводжується наполегливістю у відстоюванні своїх установлень і протестними формами реагування при опорі впливові середовища.

На поведінковому рівні педантизм, як і підозріливість, приводить до виконання працівником шаблонних, стереотипних вчинків, не завжди адекватних професійній ситуації, які утруднюють успішне виконання оперативних службових функцій.

Таким чином, такі помірковано виражені особистісні якості працівників міліції, як пильність і пунктуальність, є професійно значущими. Одночасно вони можуть виконувати роль чинників особистісної властивості, які спричиняють до розвитку професійної деформації.

Чинники особистісної властивості можна також визначити як особистісні передумови розвитку професійної деформації.

Якщо ці передумови під впливом службової діяльності та професійної ролі стають яскраво вираженими, то ми розглядаємо їх як вияв професійної деформації.

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ У ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ

2.1. Методологічний апарат та процедура дослідження.

Проведене дослідження присвячене вивченню впливу умов правоохоронної діяльності на особистісні якості працівників міліції.

Результати аналізу наукової літератури показали, що, по-перше, єдиної загальноприйнятої думки вчених щодо чинників, що визначають розвиток цього феномена, немає.

По-друге, в зарубіжній психології праці акцент робиться на пошуку тих особистісних рис працівників, які в найбільшій мірі можуть забезпечити ефективне виконання потрібних трудових операцій, тому дослідників мало хвилює проблема впливу особливостей професійної діяльності на особистість працюючого.

По-третє, вивчення проявів професійної деформації у працівників ОВС здійснювалося, проте аналізові впливу саме специфіки правоохоронної діяльності в існуючих роботах не приділено належної уваги. В результаті в літературі є відомості про прояви професійної деформації в «узагальненого» працівника міліції. Хоча цілком очевидно, що, наприклад, служба в управлінні ОВС значно відрізняється від служби у працівників груп захвату, а виконання професійних обов’язків у працівників державної автомобільної інспекції вимагає зовсім інших особистісних якостей, ніж, скажімо, для служби в секретному відділі.

І, нарешті по-четверте, враховуючи той факт, що розвиток професійної деформації в правоохоронній системі має найвищий ступінь небезпеки як для суспільства, так і для самої системи, вирішено було здійснити це дослідження, головною метою якого було вивчення причин виникнення і розвитку цього феномена та пошук способів його профілактики і корекції.

Тестування було проведене на співробітниках МВС України в кількості 24 осіб.

Проведене нами дослідження припускає отримання емпіричних відомостей, які дають відносно цілісне уявлення про явище, що вивчається та про його структурні елементи.

Для психодіагностичного обстеження було відібрано наступні методи психодіагностики:

Опитувальник “ОПД”

(розробник В.С.Медведєв).

Інструкція.

Вам пропонуються 36 тверджень, які пов’язані з Вашою професійною діяльністю. Уважно прочитайте кожне з них та дайте відповідь у варіанті “Завжди”, “Часто”, “Інколи”, “Майже ніколи”, або у варіанті “Так”, “Ні” в залежності від твердження.

Відповіді фіксуйте на спеціальному бланку. Намагайтеся бути максимально щирими і об’єктивними, Ваші відповіді не будуть розглядатися як гарні чи погані.

За допомогою “ключа” здійснюються такі підрахунки:

5 основних показників:

1. Упереджене ставлення до громадянина, громадян, що виступають об’єктами службової діяльності працівника. В його основі лежить специфічний професійний стереотип, який характеризується переважанням негативного змісту та емоційного забарвлення, стійкістю, спрощенням.

2. Довільно-суб’єктивне тлумачення регламентації власної діяльності та поведінки громадян. Таке тлумачення полягає в тому, що працівник вважає припустимим і навіть доцільним порушувати службові норми, вимоги, дисципліну для досягнення офіційного результату чи у власних інтересах та провокувати на це громадян.

3. Виконання професійної ролі в цілому, окремих її елементів поза службою, коли в цьому немає об’єктивної необхідності. Перш за все, це стосується стилю службового спілкування, недоречного вживання професійного жаргону, гумору тощо.

4. Професійне огрублення особистості працівника. Воно полягає у постійній, надмірній зацікавленості службовими справами, бажанні подовше перебувати на роботі, соціо-професійній ізоляції.

5. Зміни в образі “Я”. Такі зміни полягають у стійкому завищенні професійної самооцінки, поблажливості у оцінці колег, неадекватному реагуванні на контроль і критику в свою адресу, переконаності у власній безпомилковості.

На підставі загальної суми балів формулюється один із наступних висновків:

1. Деформація в цілому відсутня 0-6 б.

2. Початковий рівень деформації 7-34 б.

- на стадії утворення 7-15 б.

- в основному утворився 16-24 б.

- повністю утворився 25-34 б.

3. Середній рівень деформації 35-62 б.

- на стадії утворення 35-43 б.

- в основному утворився 44-52 б.

- повністю утворився 53-62 б.

4. Глибинний рівень деформації 63-90 б.

- на стадії утворення 63-71 б.

- в основному утворився 72-80 б.

- повністю утворився 81-90 б.

Опитувальник “МВІ”

Спрямований на виявлення так званого професійного вигорання, окремі аспекти якого є змістовно близькими до професійної деформації

Опитник “МВІ” спирається на розроблену американськими дослідниками К. Маслач та С. Джексон трьохкомпонентну модель професійного вигорання у представників професій типу “людина-людина”. Модель включає:

Емоційна виснаженість полягає в емоційній перенасиченості, спустошеності, втомі працівника від роботи.

Деперсоналізація полягає у негативізмі, цинічному ставленні працівника до роботи та її об’єктів.

Редукція полягає у негативній оцінці власних професійних досягнень та самого себе, спрощенні та обмеженні професійних обов’язків.

Басса-Даркі

Диференціює прояви агресії і ворожості.

А.Басс та А.Даркі виділили наступні види реакцій:

1. Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої людини.

2. Непряма агресія - обхідним шляхом спрямована на іншу людину чи не спрямована ні на кого.

3. Роздратування - готовність до