Завершується формування достатнього професійного досвіду. Вивчивши, образно кажучи, всі головні таємниці діяльності, співробітник починає добре орієнтуватися в тому, якими нормами і обов'язками можна нехтувати або підміняти їх власним тлумаченням без особливої риски понести відповідальність за це. Розуміння суті законопокірної поведінки стає суто суб'єктивним і довільним: "Для досягнення мети всі засоби допустимі", "Якщо норми права обтяжують або заважають, їх можна не дотримуватися". У основі цього лежать дефекти правосвідомості працівника міліції, його етично-вольова ненадійність, психологічна нестійкість. Остання полягає в неможливості протистояти тиску з боку зацікавлених людей - посадових осіб, колег по службі, самого об'єкту діяльності, його родичів і ін.

На глибинному рівні деформаційні зміни вражають всю особу, яка потрапляє в повну залежність від професійної сфери. Співробітник починає оцінювати себе як неперевершеного професіонала, поблажливо і зневажливо відноситися до думок, які не співпадають з його власною позицією ("що вони в цьому розуміють, в порівнянні зі мною вони дилетанти"), хворобливо реагує на критику і контроль за своєю діяльністю, жорстко орієнтується на особистий досвід, включаючи презумпцію власної непогрішності ("я завжди дію правильно, оскільки все знаю"). Можуть актуалізуватися соціально небажані риси вдачі: жорстокість, мстивість, грубість, вседозволеність, цинізм; виникають і стають домінуючими певні психічні стани - розчарування, нудьга, дратівливість.

Що стосується ефективності службової діяльності, то на глибинному рівні деформації при загальному благополуччі можуть виникати серйозні зриви і невдачі, пов'язані з ослабленням внутрішнього контролю, самовпевненістю, втратою творчого підходу до рішення нових завдань і відповідного відношення до власного професійного досвіду.

Уникнути формування ознак професійної деформації можливо. Легше це вдається людям з розвиненою рефлексією, умінням об'єктивно оцінювати власну особу, бачити дійсні причини внутрішньоособових змін, не "ховатися" від самого себе. Широкий кругозір, інтереси позаслужбового круга, спілкування з людьми іншої сфери діяльності дозволяють не зациклюватися лише на службових питаннях, гармонійно розвиватися, рости над собою. Важливою є здатність "залишати на робочому місці" рішення службових завдань, психологічно перемикатися на взаємини з рідними і близькими, грамотно організовувати відпочинок. Проте все це можливо лише за наявності у співробітника адекватної самооцінки, активної позиції відносно власної особи, життєдіяльності, орієнтації на особове і професійне зростання [39].

Професійна деформація, крім сили відповідного впливу діяльності, пов’язана з тривалістю служби в ОВС. За відсутності спеціальних заходів з попередження та корекції деформації ймовірність її виникнення залежно від стажу оцінюється експертами так: від 1 до 5 років служби в ОВС — невисока ймовірність деформації, при цьому переважно спостерігається початковий рівень; 5-10 років — ймовірність досить висока, деформація виникає часто; 10-15 років — ймовірність деформації дуже висока, вона виникає у більшості співробітників; понад 15 років — деформація майже неминуча [32].

1.4 Причини, що викликають виникнення та розвиток
професійної деформації працівників міліції.

Дослідженням причин, які обумовлюють виникнення та розвиток професійної деформації працівників ОВС, займалося чимало вчених. Наслідуючи класифікацію, яку запропонував А. В. Буданов [13], можна визначити три групи чинників професійної деформації:

1. Чинники, які обумовлено специфікою діяльності у підрозділах міліції (функціональними обов’язками, правами працівника міліції, об’єктами професійної діяльності та ін.).

2. Чинники особистісного характеру, що складаються з деяких особистісних особливостей працівників міліції (рішучість, підвищений самоконтроль, сміливість та ін.).

3. Чинники соціально-психологічного характеру, під якими розуміється соціально-психологічний клімат, стиль керівництва в колективі, ступінь соціально-психологічної захищеності особистості тощо.

До чинників, які обумовлено специфікою діяльності у міліції, відносяться такі:

1. Детальна правова регламентація або "нормативний" характер діяльності працівників міліції означає необхідність керуватися точно фіксованими та заздалегідь наказаними правилами (наприклад, службовими інструкціями, наказами та ін.) [5].

Причому представник охорони порядку повинен точно додержуватися наказів, не обговорюючи їх. Висока жорсткість професійних ролей, які необхідно реалізувати та точно виконувати, призводять до формування певного відношення до цих ролей, їхньої інтеріоризації та прийняття особистістю як внутрішніх цінностей [8].

Результатом такої діяльності стає вироблення у співпрацівників міліції певних вольових якостей, акуратності, чіткості та ін. Проте цей чинник може також сприяти виникненню проявів професійної деформації, наприклад, тенденції діяти за шаблоном, не вникаючи глибоко у зміст тієї або іншої правової норми.

2. Владні повноваження. Деякі автори [14;15;27] серед чинників, що обумовлюють професійну деформацію, називають особливі владні повноваження працівників міліції. Ці повноваження надано працівникам для більш повної реалізації посадових обов’язків, які направлено на забезпечення безпеки, благополуччя та спокою громадян. До них, наприклад, відноситься можливість застосування санкцій примушування, з’ясування деталей та обставин приватного життя громадян, обмеження свободи окремих осіб і навіть застосування силових методів. Як результат, у працівників, які постійно знаходяться у подібних обставинах, може розвинутися схильність до надмірного застосовування вказаних методів.

3. Психічні та фізичні перевантаження. Вказаний чинник може виражатися, наприклад, у дефіциті часу та частій необхідності виконувати службові завдання у дуже обмежений строк. Для того, щоб людина могла об’єктивно проаналізувати результати своєї роботи, їй необхідні певні паузи між завершенням одного службового завдання та переходом до іншого [38]. У працівників міліції найчастіше немає такої можливості та не зостається часу для того, щоб відпочити та позбутися втоми, яка накопичується в кожної людини.

Треба зауважити, що особливості несення служби в поліції в інших державах і міліції в Україні суттєво відрізняються. Але можна зазначити і деяку подібність. Вона полягає, зокрема, у труднощах, із якими зіштовхуються представники поліції та міліції різних держав і які пов’язані зі специфікою професіональної діяльності. У зв’язку з цим ми вважаємо можливим звертання не тільки до вітчизняної,