8. Корпоративність також може виступати як один із чинників професійної деформації особистості. Це явище визначається, наприклад, в ухиленні від “відкритості” інформації перед суспільством, щоб запобігти з її боку критики на адресу системи МВС. Відчуження органів внутрішніх справ і підрозділів міліції, зокрема, від суспільства, від імені якого вони формально виступають, сприяло, з одного боку, формуванню негативного іміджу органів внутрішніх справ та ще більшого їхнього ізолювання. З іншого боку – наростанню зацентралізованості, жорсткої ієрархічності та авторитарності всередині самої системи.

Не можна заперечувати необхідність покори перед уставною дисципліною та службовою ієрархією, які є важливими принципами службової діяльності. Однак абсолютизація цих принципів у поєднанні з недосконалою нормативною базою травмує особистість працівника, перешкоджає її саморозкриттю та самоактуалізації.

Вище вже було названо чинники зв’язані з особливостями несення служби, які визначають професійну деформацію працівника міліції. Зазначимо, що професійна діяльність, впливаючи на людину, опосередковується через її індивідуально-психологічні характеристики.

Тому можна сказати, що не тільки особливості професійної діяльності викликають професійну деформацію, а й деякі особистісні характеристики працівника міліції також сприяють або запобігають розвитку цього явища. Це положення підтверджується відомостями, які містяться в наукових джерелах відносно таких особистісних особливостей, які обумовлюють професійну деформацію працівника міліції.

Згідно із класифікацією А. В. Буданова [13], це друга група чинників.

1. Професійно важливі якості особистості у деяких випадках виступають чинником професійної деформації працівника міліції. Наприклад, рішучість як уміння самостійно приймати та реалізувати відповідальні рішення виявляється важливою умовою успішності виконання службових завдань. Але якщо у працівника міліції знижений самоконтроль і самокритичність, то рішучість у процесі подальшої служби може розвинутися до надмірної віри у безпомилковість своїх рішень і виразитися в переоцінці свого професійного досвіду.

Іншою професійно важливою якістю представників юридичної справи виявляється воля, яка передбачає самодетермінацію та саморегуляцію своєї діяльності та різних психічних процесів. Проте, за думкою деяких дослідників, воля може трансформуватися у надмірну жорсткість, нетерпіння по відношенню до колег, членів власної сім’ї та інших оточуючих людей [14].

Педантичність, на думку деяких авторів [16;35], належить до проявів професійної деформації працівників міліції. Погоджуючись із даним ствердженням, хотілося б уточнити, що у залежності від ситуації ця якість особистості може бути професійно значущою в одних випадках, в інших же – виступати проявленням професійної деформації, а у третіх – чинником, що її визначив.

Наприклад, ця якість може бути важливою в монотонних, стабільних умовах діяльності. У той же час педантичність може перешкоджати виконанню функціональних обов’язків у надзвичайних обставинах, приводити до помилок і неадекватних дій, що сприяє формуванню ознак професійної деформації особистості працівника міліції.

2. Нереалістично високі особистісні очікування.

Однією з суб’єктивних причин виникнення професійної деформації можуть бути нереалістично високі особистісні очікування, коли людина постійно очікує від себе більшого, працює у повну силу, але зостається невдоволеною результатами. У цьому випадку спеціаліст майже завжди не отримує задоволення від своєї справи, не має можливості розслабитися та відчути, що роботу виконано ним добре. Не усвідомлюючи обмежень, він не може сформулювати точні критерії оцінювання свого успіху, з одного боку, та власних зусиль, з іншого. В підсумку, це заважає діяти відповідно до своїх можливостей.

Крім того, надмірна захопленість роботою означає, що людина, виконуючи її, становиться дуже чутливою до усього, що відкидає тінь на її професійну компетентність. Для професіонала, який глибоко занурений у роботу, сумніви в його професійній компетентності рівноцінні сумнівам у його особистісній цінності, тому вони сприймаються як речі, що погрожують і викликають стрес. Наслідки такого надмірного зануряння в роботу призводять до того, що подібні люди стають дуже агресивними або займають оборонну позицію, коли зачіпають їхню професійну гордість.

3. Випереджене формування трудових навичок по відношенню до професійно значущих якостей особистості.

Можна визначити як мінімум дві групи професій за ознакою важливості тих чи інших професійно важливих особливостей особистості.

В одній групі домінуюче значення має формування вузько спеціалізованих професійних знань, вмінь і навичок технічного рівня. У другій – важливішим компонентом успішного професійного становлення стає наявність визначених якостей особистості. На думку ряду дослідників, такими якостями особистості працівника міліції є, наприклад, емпатійність, гуманні риси, критичність.

У зв’язку з цим випереджаюче формування трудових навичок по відношенню до професійно значущих особливостей особистості виступає чинником, який викликає професійну деформацію працівників органів правопорядку. Наприклад, наявність відмінних професійних знань і вмінь у юриста не виключає можливості зневажливого відношення цього спеціаліста до положень законодавства. У цьому випадку суттєву роль відіграють ціннісні орієнтації працівника міліції, які відображують визнану значущість для нього правових норм.

4. Недостатня професійна підготовка.

Незважаючи на високу значимість особистісних характеристик, які могуть сприяти або перешкоджати розвитку професійної деформації працівника міліції, велику роль грає і рівень сформованості професійних знань, умінь і навичок. Від них також залежить успішність виконання функціональних обов’язків.

Таким чином, недостатня професійна підготовка працівників міліції може привести до використання ними заборонених методів діяльності. Ці робітники, як правило, особливо прихильні до провокацій, застосовують рукоприкладство та силу, щоб показати свою владу.

5. Професійні настанови.

Особистісним чинником професійної деформації представників органів правопорядку можуть бути їхні професійні настанови. Одне з таких установлень міститься у тому, що поняття норм права представником юридичної справи більш компетентно, ніж поняття цих норм суб’єктом правовідносин. При наявності таких якостей особистості, як ригідність і схильність до необдуманих вчинків і рішень, ця настанова може перерости в упевненість у свідому правильність власних діянь і призвести до помилок у рішенні професійних завдань.

Інша настанова представників підрозділів міліції характеризується направленістю