6. Професійний вік (професійний досвід) працівників міліції.

Явище професійної деформації, імовірно, пов’язано і з професійним віком – ступенем професійного розвитку людини та його професійним досвідом.

Так, за даними дослідження професійної деформації, у працівників із десятилітнім стажем роботи відбувається підсилення функції самоконтролю та наростання емоційної напруги, що призводить до зниження стресостійкості.

У поведінці це може проявлятися як втомленість від служби та емоційне згоряння, тобто людині стає байдуже, як буде складатися її професійна кар’єра у майбутньому. Разом із цим розвивається підвищена комунікативна та поведінкова сторожкість.

Дослідники відмічають, що підвищення самоконтролю може призвести до появи визначених службових ритуалів, наприклад, “кожен документ повинен вилежати”, “чим більше підписів на документі, тим краще” і таке ін. Крім того, виникає шаблонність у мисленні та діях, вироблюється службовий автоматизм, що, з іншого боку, може бути наслідком високого професіоналізму.

7. Наявність соціально-психологічної дезадаптації особистості працівників міліції.

Схильність до професійної деформації може бути обумовлена наявністю соціально-психологічної дезадаптації особистості працівника міліції. Такі особи не роблять висновки з власного досвіду та не завжди можуть нести відповідальність за свою поведінку.

8. Деякі особистісні зміни, які викликано процесом професійної адаптації працівників міліції [2].

Період професійної адаптації виступає одним із найбільш сприятливих до виникнення передумов професійної адаптації. Наприклад, представники міліції, які мали проблеми на перших стадіях своєї кар’єри, потім стають схильними до насильства та надмірного застосування сили.

Показником успішної професійної адаптації стає високий ступінь засвоєння робітником норм, які характерні для даної професійної діяльності.

Ці норми можуть бути засвоєні людиною ще до початку трудової діяльності. Проте професійна деформація особистості виступає чинником, який сприяє розвитку цього явища у тих випадках, коли стратегії рольової професійної поведінки переносяться в інші сфери активності людини. Так, некритичне прийняття норм субординації у професійній діяльності може проявитися у позаслужбових стосунках, у неформальному спілкуванні та знайти вираз, наприклад, у неспроможності (у небажанні) враховувати альтернативні точки зору та йти на компроміс.

Процес професійної адаптації може супроводжуватися переглядом та частковою або повною відмовою від попередніх норм, цінностей і засобів поведінки особистості, які властиві цій професії. Наприклад, жадання та настанови, що сформовані в людини ще до початку виконування професійної діяльності, та реальність, із якою вона зіштовхується в процесі її виконання, починають суперечити одне одному. Це може викликати розчарування, негативне відношення до професії, переоцінку її значення та втрату заінтересованості в ній. Вказані наслідки, в свою чергу, представляють собою передумови розвитку професійної деформації працівника міліції.

Третя група чинників, які сприяють розвиткові професійної деформації працівників міліції, за класифікацією А.В.Буданова представлена такими соціально-психологічними особливостями виконання професійної діяльності, як неадекватний стиль керівництва та конфліктні стосунки в колективі, а також особливим впливом на працівника міліції соціального оточення поза роботою.

1. Неадекватний стиль керівництва.

До нього можна віднести нераціональне контролювання за процесом професійної діяльності. На думку деяких дослідників, він міститься у тому, що контролюючі заходи в один період недостатньо ефективні або відсутні зовсім. У інші же періоди, навпаки, вони інтенсивні та обумовлені множинністю контролюючих інстанцій. У результаті відносне затишшя в роботі змінюється суттєвими перевантажуваннями, що дестабілізує процес виконування службових обов’язків.

Неадекватний стиль керівництва може проявитися в надмірній причепливості, авторитарності, ігноруванні рівня підготовки та досвіду працівників, відсутності врахування їхніх індивідуальних особливостей і не визнавання їхнього права самостійно приймати значні рішення.

Зазначений чинник виражається і в тих випадках, коли керівник підрозділу міліції використовує неефективні прийоми впливу на підлеглих, наприклад, недостатньо повно інформує їх про завдання професійної діяльності та стан справ на службі.

Неадекватний стиль керівництва може характеризуватися тим, що начальник несвоєчасно повідомляє робітника про перспективи його професійного росту або не хоче признати заслуги підлеглого та надати йому можливість службового просунення.

Надання робітнику можливості уявлення професійних перспектив, за думкою Д. Фонтана, сприяє осмисленню як цінності свого професіоналізму, так і впевненості в довгочасні перспективи. Без таких перспектив багато людей відчуває стрес, який викликано ущемленням їхніх домагань. У них виникає гостре почуття, що час минає, полишаючи їх у спокої. Ці обставини можуть призвести до того, що підлеглих супроводжує почуття безпорадності, безвихідності та професійної нереалізованості. У результаті чого відбувається зниження працездатності та підвищення вірогідності розвитку професійної деформації.

2. Існування напружених, конфліктних відношень між працівниками міліції, байдужість, відокремленість один від одного та взаємна підозрілість також сприяють розвитку професійної деформації.

Напружені відношення викликають у багатьох працівників міліції почуття незадоволення тим, що вони належать до даної соціальної групи. Крім того, стають неможливими ділова критика та вільне висловлювання власної думки при обговоренні службових питань, знижується вірогідність взаємодопомоги у складних професійних ситуаціях та здібність колегіально приймати конструктивні рішення. Такий соціально-психологічний клімат у підрозділах міліції перешкоджає продуктивному виконанню спільної діяльності робітників та утруднює гармонійний розвиток особистості у групі.

3. Негативний вплив близького соціального оточення поза службою (сім’ї, друзів).

На думку дослідників працівники міліції, які мають неблагополучні сім’ї, схильні до професійної деформації у більшій мірі.

Причиною, що сприяє розвитку професійної деформації, може бути таке ставлення суспільства до діяльності працівників міліції, яке засновано на негативному іміджі системи органів внутрішніх справ у цілому. До цього можна віднести нерозуміння дружнім оточенням професійних інтересів і цінностей працівника міліції. У цьому випадку в представника правопорядку виникає почуття самотності, занедбаності та емоційної ізоляції. Як