зловживання алкоголем, ранній (дитячий та підлітковий) алкоголізм. Учень вживає алкоголь переважно у святкові дні. Під час першого вживання алкоголю більшість підлітків відчувають огиду або байдужість і тільки близько 24% - задоволення. Подальше вживання алкоголю залежить від ставлення до нього інших, зокрема батьків.

Основні труднощі взаємодії з підлітками можуть бути зумовлені позиціями і стилями спілкування дорослих. На основі узагальнених суджень підлітків психолог М.Кле представив сім видів батьківської влади у спілкуванні:—

автократичний – підліток не може ні висловити свою особисту точку зору, ні бути учасником рішень, які його стосуються;—

авторитарний — підліток може бути учасником в обговоренні проблем, але батьки приймають остаточне рішення, враховуючи тільки власні думки;—

демократичний — підліток робить свій внесок в обговорення проблеми і може сам приймати будь-яке рішення, однак він повинен повідомити про це батьків, від яких залежить остаточне рішення;—

егалітарний — ролі практично не диференційовані, батьки і діти "на рівних" є учасниками в прийнятті рішень;—

дозволяючий — підліток займає більш активну і впливову позицію у формуванні рішень;—

попускний — підліток має вибір: інформувати чи ні батьків про свої рішення; —

ігноруючий — батьки не знають про рішення, які прийняв підліток, і він не інформує їх про це.

За проблемами авторитарного і автократичного стилю батьків обов'язково виникає наступна проблема— формування стилю спілкування підлітка за такими ж зразками з іншими людьми. У взаєминах поза сім'єю такі підлітки, позбавившись жорсткого контролю і небезпеки покарання, починають самі жорстко спілкуватися з однолітками, виявляють неповагу до дорослих, демонструють свою свободу, порушують норми моралі у громадських місцях. Інколи їх поведінка носить характер безпомічності, сором'язливості (говорить тихим голосом, опускає очі) або, навпаки, виявляють зухвалість, виконуючи роль паяців. Підсилений контроль і оцінка приносять тільки негативні наслідки: підліток втрачає можливість бути вільним, не вміє користуватися свободою. У неконтрольованих ситуаціях у нього активізується прагнення до самостійності, хоча морально-етичні зразки його реалізації відсутні. В результаті підліток опиняється в ситуації конфлікту як з батьками, так і з іншими дорослими.

Моделі поведінки дорослих, що пов'язані з попускним та ігноруючим стилями, як правило, демонструють недостатність уваги, турботи і керівництва старших. Підліток дуже часто почуває себе самостійним, або таким, якого "ніхто не розуміє", адже він може стати джерелом проблем і тривог всієї сім'ї. А прагнення звільнити підлітка від труднощів і неприємних обов'язків спричиняє нездатність до об'єктивної рефлексії. Підліток, якому все дозволяють, рано чи пізно потрапляє в критичну ситуацію. Невміння рахуватися з думкою оточуючих, відсутність терпимості, поява неадекватно високого рівня домагань та потреба уваги до себе не узгоджуються з недостатнім досвідом подолання складних життєвих ситуацій.

В той же час підлітки, які стикаються з демократичним, егалітарним та дозволяючим типами взаємовідносин з дорослими, здатні відповідати суспільним очікуванням у сфері спілкування і бувають достатньо прогнозованими. Вони рідко переживають почуття відторгнутості і покинутості. Дані моделі гарантують поступовий розвиток емоційної і поведінкової самостійності і дозволяють підліткам оволодівати навичками прийняття рішень та взяття відповідальності за їх виконання на себе.

Отже, зазначені стилі спілкування і виховання, які використовуються дорослими, дають можливість уявити варіанти умов, що створюються для підлітків батьками та шкільними вчителями. Саме різноманітність стилів спілкування, яку отримує підліток у повсякденних взаємовідносинах з дорослими, навчають його стратегіям спілкування у реальних взаємодіях між людьми.

Розділ II. Дослідження впливу батьківського ставлення

на навчання підлітків

2.1. Вибір методів діагностики. Результати анкетування

Дослідження проводилося на базі Річківської ЗОШ І-ІІІ ст. У ньому брали участь учні 8-их класів. Основною метою дослідження було з’ясувати як той чи інший стиль батьківського виховання впливає на формування в учнів мотивації до навчання.

Важливо було також з’ясувати:

Для проведення дослідження був підібраний опитувальник для батьків Е.Г.Ейдеміллера та В.В.Юстицькіса, методика Е.П.Ільїна та Н.А.Курдюкової "Направленість на здобуття знань", методика Е.П.Ільїна та Н.А.Кордуюкової "Направленість на оцінку" та методика "Вплив батьківського ставлення на навчання дитини" Л.С.Славіної, Л.І.Божовича.

Результати опитування батьків та старшокласників [91]

Першопричиною поганого засвоєння знань у середніх класах є відсутність адекватної мотивації до навчання. Учні найчастіше перебувають під гіперопікою батьків. В такому разі вони направлені на здобуття високої оцінки, не усвідомлюючи істинної потреби в навчанні. (Навчаються, тому що "всі вчаться", "мама так сказала, що потрібно гарно вчитись", "батьки б’ють, якщо приношу додому менше 5 балів"). Отже, у сучасній школі втрата підлітками смислу навчання відбувається внаслідок того, що батьки приділяючи занадто мало часу вихованню дитини, не пояснюють, що слід здобувати знання, щоб в майбутньому здобути гарну професію, відповідально виконувати свої обов’язки. При домінуючій гіперпротекції батьки висувають перед дитиною завдання отримувати високі бали, підлітки їх здобувають, та в них в такому випадку немає власного бажання гарно навчатись, роблять вони це лише через страх перед батьками. Та врешті страх бути покараним колись зникає, і в цьому випадку успішність учня різко знижується.

Згідно результатів опитування з’ясувалося, що у багатьох підлітків батьки центровані на дитині, потурають її примхи. І в цьому випадку у підлітків формується неадекватна мотивація до навчання, адже вони знають, що якщо