Та все ж втішним є те, що результати моїх опитувань показали, що більшість батьків багато спілкуються з підлітками щодо їхнього навчання. На запитання: "Які теми ви найчастіше обговорюєте з дітьми?" 91% опитаних відповіли, що про навчання.

Провівши анкетування я з’ясувала, що в загальному комплексі чинників, які впливають на формування до навчання підлітка, дуже значущим є характер взаємин у сім’ї.

2.2. Результати проведеного дослідження

Психодіагностика обстеження підлітків за методикою "Спрямованість на набуття Знань" Є.А.Ільїна та Н.О.Курдюкової [25]

Мета: вивчити тип мотивації до навчання підлітків.

Місце проведення: Річківська ЗОШ І-ІІІ ст.

Опитані: учні 8-х класів.

Кількість опитуваних: 39.

Оснащення: текст методики, листи для відповідей.

Хід проведення

З початку роботи досліджувані отримали інструкцію: "Вам потрібно уважно прочитати ряд стверджень-питань з парними відповідями. Із двох відповідей потрібно вибрати одну".

Час обмеження: не обмежується, але зазвичай на виконання потрібно 20-30 хв.

Обробка й оцінювання результатів дослідження

За кожну відповідь, яка співпадає з ключем, нараховуємо 1 бал.

Ключ: про мотивацію на набуття знань свідчать відповіді "а", на питання 1-6, 8-11 і відповіді "б" на питання 7 і 12.

Інтерпретація: сума балів від 6 до 12 свідчить про вираженість мотивації на набуття знань.

Узагальнені результати дослідження представлені на діаграмі 1. |

Мотивовані на знання | Мотивовані на оцінку

Кількість | 12 / 43% | 22 / 57%

Висновок: як бачимо з результатів дослідження, більшість опитаних виявляють мотивованість на отримання оцінки, хоча слід зазначити, що переважання кількості незначне (43% виявляють мотивацію до набуття знань).

Психодіагностичне обстеження підлітків за методикою: "Визначення типу батьківського виховання"

Мета: визначити вплив типу батьківського виховання до навчання дітей.

Місце проведення: Річківська ЗОШ І-ІІІ ст.

Опитані: учні 8-х класів, які проходили дослідження за попередньою методикою (див.вище).

Кількість опитаних: 39.

Оснащення: текст методики, листи для відповідей.

Хід проведення

Досліджувані отримали вказівку відповідати на покладені їм запитання "так" або "ні". Запитань в сумі було 17.

Час обмеження: 10 хв.

Обробка й оцінювання результатів дослідження

За кожну ствердну відповідь нараховується 1 бал, за відповідь, на яку опитуваний відповість "ні" – 0 балів.

Ключ: більшість ствердних відповідей свідчить про високий контроль над учнями з боку батьків, більшість заперечних – про відсутність контролю.

Інтерпретація результатів: сума набраних балів від 17 до 12 свідчить про авторитарний стиль виховання батьків, від 12 балів до 8 – авторитетний тип, якщо опитуваний отримав кількість балів від 8 до 5, то це показує, що його батьки використовують ліберальний стиль виховання, індиферентний тип ставлення до дітей у тих батьків, діти які в результаті дослідження отримали менше 5 балів.

Узагальнені результати

Тип батьківського вихованню | кількість | %

Авторитетний | 16 | 41%

Авторитарний | 14 | 35%

Ліберальний | 4 | 10%

Індиферентний | 5 | 14%

Висновок: як бачимо з результатів діагностування у 41% опитаних переважає авторитетний тип батьківського ставлення, у 35% - авторитарний, 10% - ліберальний та у 14% досліджуваних індиферентний тип батьківського виховання.

Співставивши результати двох досліджень можна зробити висновок, що у дітей, в сім’ях яких переважає авторитетний стиль батьківського виховання, мотивованість більше напрямлена на набуття знань, тому що батьки такого типу батьківського ставлення поєднують твердий контроль зі спілкуванням та обговоренням в сімейному колі правил поведінки, встановлених для дитини. Діти таких батьків впевнені у собі, своїх силах, так як у них розвинуті самоконтроль і соціальні навички, вони досягають високих результатів в навчанні.

2.3. Вивчення мотивації навчальної діяльності підлітків

Для вивчення навчальної мотивації були опитані учні 7-их, 8-их класів та вчителі школи.

Перше місце серед найулюбленіших предметів в учнів сьомих класів посіла математика. Учні пояснили це тим, що вона спонукає до мислення й навчання взагалі. Також багато учнів відповіло, що надають перевагу фізкультурі, аргументуючи свій вибір тим, що немає домашнього завдання. На другому місці улюблених предметів в учнів знаходиться географія, оскільки вона захоплююча, дає можливість багато дізнатись про інші країни. Третє місце посіла українська література. Аргумент на користь цього предмету найчастіше був таким: "дуже цікава".

Також мене цікавило, як ставляться учні до курсу "Всесвітня історія" та"Історія України".

На питання: "Що вам подобається на уроці історії?" учні 7 класів переважно відповіли: 1) історія просто цікавий навчальний предмет; 2) подобається як викладає вчитель; 3) історія необхідна для майбутньої професії та вступу до ВНЗ; 4) на уроках історії є можливість висловлювати власну думку.

Учні 8 класів на це ж питання відповіли: 1) подобається, як розповідає вчитель про історичне минуле, просто цікаво вивчати історію; 2) є можливість висловлювати власну думку; 3) подобається отримувати гарні бали та пізнавати минуле.

Чому урок історії цікавить учнів, я опитала й вчителів. Отримані результати були наступними: 1) 93% вчителів відповідали, що на уроці є можливість для самовираження, висловлення власної думки; 2) 79% зазначили, що історія цікава сама по собі; 3) 67% підкреслили, що урок історії розвиває логіку та мислення.

Отже, вчителі та учні визначили такі основні мотиви вивчення історії: 1)позиційно-оціночні соціальні мотиви (можливість для самовираження, висловлення власної думки; 2) пізнавальні мотиви (історія цікава за своїм змістом); 3) соціальні мотиви співробітництва та спілкування (позитивна психологічна атмосфера на уроці).

Розділ ІІІ. Програма формування мотивації навчання школярів старших класів

3.1. Колективна навчальна діяльність

Батькам слід переводити учнів з рівня негативного і байдужого ставлення до навчання до зрілих форм позитивного відношення до навчання.

Об’єктом формування слід було б зробити всі компоненти мотиваційної сфери (мотиви, цілі, емоції) і всі сторони вміння