покращення рефлексії стосунків з дитиною, вивчення світу дитинства як такого, поглиблене пізнання своєї дитини, її вчинків, емоцій, думок;*

відпрацювання нових навичок взаємодії з дитиною, активізація комунікації у сім'ї, пошук та використання адекватних методів виховання і розвитку дитини та умов їх повного прийняття.

Під час проведення тренінгу слід враховувати безпосереднє оточення групи.

Фізичне оточення. Кімната для занять площею 25-30 кв. м, м'яке покриття на підлозі, 11-13 крісел, магнітофон, планшет або дошка з крейдою для запису, папір формату А4, ручки, олівці, маркери.

Особистісне оточення. Група учасників складається з 10-12 осіб, що мають потребу в підвищенні своєї батьківської компетентності. Добре, щоб у групі було порівну представників чоловічої й жіночої статі. Бажана також участь сімейних пар. Вік учасників - довільний.

Соціальне оточення. Вплив соціального статусу членів групи (місця роботи, посади, прибутку, статі тощо) має враховуватися ведучим у процесі утворення групової ієрархії, розподілу ролей.

Проблемне оточення. У членів групи, як правило, є проблеми, пов'язані з батьківсько-дитячими стосунками. У декого існують проблеми іншого плану, розв'язанню яких також може сприяти тренінг батьківської ефективності (особистісні проблеми, проблеми подружніх взаємин тощо). Тому ведучому важливо визначити очікування учасників і враховувати це у процесі обговорення мети і завдань тренінгу.

Регламент тренінгу. Тренінг складається з 9 занять по 2 години. Заняття проходять один раз на тиждень або частіше, залежно від можливостей учасників.

Методичні прийоми, що використовуються під час тренінгу: рольова гра, дискусія, розгляд реальних проблемних ситуацій учасників тренінгу, аналіз власного життєвого досвіду, обговорення поданої інформації.

Висновок

В темі "Вплив типу батьківського ставлення на формування у підлітків мотивації до навчання" висвітлюються особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з дорослими, як на ці особливості впливає той чи інший тип батьківського ставлення до своїх дітей. Основною ж метою даної наукової роботи було з'ясувати чи формується у дітей підлітків мотивованість до навчання під впливом стилів батьківського виховання.

Предметом дипломної роботи є особливості впливу типу батьківського ставлення на формування мотивації до навчання саме у підлітків, адже підлітковий вік – один з найскладніших та найвідповідальніших періодів становлення й розвитку психіки людини. Це вік допитливого розуму, жагучого прагнення до пізнання світу, пошуку свого призначення в ньому, бурхливої активності . Він характеризується також зміною "почуття дитячості", яке перетворюється на "почуття дорослості", що зумовлює основну суперечливість підліткового віку. Бажання молодих людей якомога швидше подорослішати породжує низку різноманітних проблем, зокрема, в навчання. Навчання для підлітка – один із головних видів діяльності. Від того, як він навчається, здебільшого залежить його нормальний психічний розвиток. Навчити учня навчатись, підтримати інтереси до знань, важливе завдання не лише педагогів, а й батьків. Батьки повинні сприяти самостійному навчанню дітей, якісному виконанню домашніх завдань, контролю й оцінюванню своєї роботи. Батьки, співпрацюючи з педколективом, повинні формувати у підлітків інтереси до пошуку знань, уміння знайти відповіді на запитання, що їх хвилюють.

Якщо у підлітків не сформоване зацікавлення до навчання, вони неминуче впадають у стан нудьги, апатії, байдужості, у них починає формуватись різко негативне ставлення до "нецікавих" предметів. Важливо, щоб старші навчили підлітків ефективних валеологічних обгрунтованих методів навчання.

Деякі батьки безпідставно вимагають від дитини тільки високих балів. За невиконання їхніх вимог вони карають: забороняють займатись улюбленими справами, не дозволяють гратись на вулиці тощо. Але це ще більше зміцнює негативне ставлення підлітка до школи та навчання, збільшує прірву непорозумінь і суперечностей між батьками та дитиною.

В ході дослідження з'ясувалося, що позитивно впливає на формування у підлітків адекватної мотивації до навчання авторитетний стиль батьківського виховання. Це спосіб дій батьків, який відрізняється твердим контролем за дітьми, і в той же час, батьки заохочують спілкування та обговорення в сімейному колі правил поведінки, встановлених для дитини. Авторитетний стиль батьківської поведінки поєднує у собі високий рівень контролю та теплі стосунки. Такі батьки визнають і заохочують автономію своїх дітей, відкриті для спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки, допускають зміни своїх вимог у розумних межах. Діти в авторитетних батьків чудово адаптовані: впевнені у собі, у них розвинуті самоконтроль і соціальні навички, вони добре вчаться в школі й наділені високою самооцінкою.

Ми, провівши дослідження, з'ясували, що серед стилів батьківського ставлення переважає саме авторитетний, при якому діти мотивовані на здобуття знань, а не оцінки, що позитивно впливає на їх навчальну успішність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Абрамова Г.С. Возрастная психология.- М., 1997.

Антонова-Турченко А.Г., Дранищева Э.И., Дробот Л.С. Психологическая диагностика и коррекция личности трудновоспитемых детей и подростков.- К.: ИСИО, 1997.

Андреева Т. Семейная психология. - СПб: "Речь", 2004. - 244 с.

Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека.- М.: Издательство МГУ, 1982.

Божович Л.И. Избр. псих. тр.: Проблемы формирования личности.- М.: Междунорадн. пед. ак., 1995.

Божович Л.И., Морозова Н.И., Славина Л.С. Развитие мотивов учения у советских школьников.- М., 1952.

Бехтерев В.М. Проблемы развития и воспитания человека: Избр. Псих.тр. - Москва, Воронеж, 1997.

Бойко А.М. основна парадигма виховання: шляхи реалізації (підготовка вчителя до формування виховуючих відносин з учнями). Навчально-методичний посібник.- К.,1996.- С.232.

Выготский Андреева Т. Семейная психология. - СПб: "Речь", 2004. - 244 с.Л.С. Развитие высших психических функций.— М., I960. -Гончарук П.А. Психологія навчання.— К., 1985.

Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава, 1994.

Вицлак Г. Оценка поведения и характеристика учащегося.: Пер.с нем.- М.: Просвещение, 1986.

Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка.- К., 1976.- Розділи ІІІ, IV.

Взаимосвязь обучения, воспитания