Важливою новою якістю учнів підліткового віку є самостійність у постановці складних цілей і можливість підпорядковувати їм свої дії і поведінку. Це пов'язано з новою фазою у розвитку волі підлітка. Розширення загального кругозору та пізнавальних інтересів, розвиток мотивації досягнення успіху та уникнення невдач, можливість з власної ініціативи підбирати захоплення, прагнення цілеспрямовано займатися самовихованням — всі ці явища сприяють розвитку в цьому віці таких вольових якостей, як ініціативність, рішучість, витримка, самоконтроль.

Підлітки не обмежуються виконанням лише навчальних завдань, вони поглиблюють свої знання, читаючи цікаву для них літературу, захоплюються винахідництвом, спортом, пригодницькими супербойовиками, в яких популярні кіногерої володіють якостями мужності, сміливості, витривалості, самоволодіння і силою волі. Багато з них прагнуть наслідувати цих героїв у житті, діючи у повсякденних ситуаціях за подібними сценаріями з фільмів або художніх книг.

Дуже розповсюдженим засобом розвитку вольових якостей у сучасних підлітків чоловічої статі є заняття різними видами спорту. Особливу їх прихильність мають бойові єдиноборства, спортивна боротьба, бокс, хокей і футбол. Дані види спорту пов'язані з фізичними навантаженнями, ризиком, а при оволодінні ними необхідно ще виявляти незвичайну силу, мужність, сміливість. Захоплюючись багатьма видами спорту спочатку заради розвитку вольових особистісних якостей, деякі підлітки у подальшому продовжують ними займатися для отримання високих результатів, що стимулює становлення мотивації досягнення успіхів.

Вироблення специфічних вольових якостей у дівчат-підлітків йде іншим шляхом. Дівчата хоч і вказують на необхідність оволодіння вольовими якостями, притаманними хлопцям, все ж обирають для себе найбільш "жіночі" види спорту: спортивну чи художню гімнастику, плавання, фігурне катання, теніс. Дівчата більше намагаються тренувати волю в неухильному і постійному виконанні навчальних завдань, побутових обов'язків. Вони більше схильні свідомо користуватися різними прийомами керування своєю поведінкою, боротися з поганими звичками, невитривалістю, запальністю, тривожністю і лінощами.

В кінці підліткового віку відмічається тенденція у представників обох статей займатися саморозвитком. Дослідження вчених вказують на те, що у підлітків розвивається здатність критично ставитися до себе, помічати недоліки своєї поведінки, виникає здатність усвідомлювати власні мотиви та підпорядковувати їм свою поведінку. Процес оволодіння особистісною рефлексією надає можливості користуватися прийомами самопереконання, самонаказу, самодисципліни, саморегуляції та самозаборони і самоприпинення.

Можна відзначити, що багато підлітків оволодівають прийомами самостійного планування і контролю своєї діяльності. При виконанні складних навчальних завдань чи доручень, вони здатні підпорядковувати свої дії прийнятому плану, який може бути розрахований на кілька тижнів. Здатні вносити корективи у свій постійний режим, розподіляти свої сили відповідно до розміру і термінів завдання. Цими діями підкреслюється наявність у них найважливішої якості волі — організованості.

При достатньо сприятливих умовах становлення особистості підлітка у сім'ї, шкільному середовищі та поза ними відбувається інтенсивне формування самостійності, опанування прийомами самовиховання вольової поведінки. Психологи (І.Ю. Кулагіна, B.C. Мухіна, Р.С. Немов) відзначають, що підлітковий вік є сензитивним для розвитку вольових якостей особистості. Однак, відсутність сприятливих умов розвитку вольових якостей може спричиняти появу в підлітків негативізму, впертості, невитривалості, неорганізованості, імпульсивності поведінки, які характеризують інший бік їх особистості — слабовілля.

Негативізм підлітків виявляється в непокірності, небажанні брати до уваги зауваження чи вимоги дорослих, а іноді у намаганні діяти всупереч цим вимогам. Основною причиною появи v деякої частини підлітків негативізму є серйозні недоліки у ставленні до них дорослих, які виявляються в неповазі до особистості підлітка, придушенні його прагнення до самостійності і самоствердження. Ця якість може виявлятися і в ситуаціях гіпопротекції — вседозволеності, у схвалюванні, потаканні всім бажанням і примхам підлітка. У першому випадку підліток демонструє різкий протест проти свавілля дорослих, у другому — виявляє низький рівень розвитку вольових якостей: нетерпимість до обмеження його невгамовних, незрозумілих поривів. Як наслідок, з'являються зумисні порушення дисципліни, зриви уроків, грубощі, агресивність і т.п.

В ряді досліджень (B.I. Селіванов, В.В.Калін) виділено ряд характеристик особливостей "стилю" діяльності тих підлітків, у яких існують, недоліки в розвитку волі. До них належать важкість переходу від неробочого стану до виконання цілеспрямованих дій, тривалий період "розкачування", нездатність до монотонності чи деталізованої роботи, невміння довести справу до кінця. Підлітки з слабкою волею схильні до уникнення складних і важких дій чи праці в цілому, яка потребує планомірних і цілеспрямованих зусиль. Будь-яку діяльність такі підлітки виконують малими дозами, з перервами, заповненими неробством. При цьому до виконання їх обов'язково систематично стимулюють батьки або вчителі. У них відмічається залежність активності від настрою: не готують уроків, тому що не мають на те бажання. Досить часто результати певних дій і поведінки залежать від нічим не підкріпленої самовпевненості в собі.

Необхідною умовою успішного розвитку вищих психічних функцій може бути виховання уваги у підлітків. Особливо важлива її роль у процесі навчання. Дуже часто нерозуміння підлітками нового матеріалу, погане запам'ятовування, неможливість логічно ув'язувати судження, здійснення помилок при виконанні письмових робіт — все це пов'язане з недоліками їх уваги.

Виховання уваги створює такі внутрішні умови пізнавальної діяльності особистості, які є гарантією розвитку пам'яті, мислення, уяви, почуттів і волі. Слідкуючи за проявами уваги в підлітковий період, можна зазначити, що це період парадоксів у досягненнях і втратах можливостей підлітків. Так, у значущій для себе діяльності підліток здатний зосереджуватися на об’єктах, які подані опосередковано, в уявленнях і мало підтримуються наочними засобами. При зацікавленій позиції виробляється вміння бути уважним, навіть, при перешкоджаючих зовнішніх обставинах, зростає концентрація і стійкість