Низький рівень емпатії притаманний людям, в яких переважають обмежені емоційні прояви. У людей з дуже низьким рівнем емпатії емпатійні тенденції практично не розвинуті. Тобто, дуже високий, низький та дуже низький рівні спричиняють труднощі особистості у спілкуванні. Найбільш успішним можна вважати високий рівень емпатії.

Для дослідження складових комунікативних особливостей та пізнавальної активності в системі ціннісних орієнтацій сучасного підлітка використано методику М. Рокича «Ціннісні орієнтації».

Дана методика дозволяє, по-перше, проаналізувати ієрархію цінностей особистості з точки зору того, як вони відображають довготривалу життєву перспективу, тобто, що людина цінить зараз і до чого прагне в майбутньому (термінальні цінності); по-друге, ієрархію цінностей-засобів (інструментальні цінності).

Цінності, запропоновані в методиці М.Рокича, в узагальненому вигляді відображають найбільш актуальні цінності людини, яка живе в сучасному розвиненому суспільстві. Серед усього набору цінностей детальному аналізу піддавалися позиції цінностей, що відображають пізнавальну активність студентів через призму їх комунікативних властивостей.

З цією метою виокремимо 2 групи цінностей. До першої належать ті, що відображають життєві плани в рамках навчання в університеті та подальшого професійного становлення (цінності навчання та пізнавальної активності): життєва мудрість (зрілість суджень і здоровий глузд, досягнений життєвим досвідом), цікава робота, активна діяльність (повнота і емоційна насищеність життя), свобода дій і вчинків, розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне удосконалення), пізнання (можливість розширення свого світогляду, освіти, загальної культури, інтелектуальний розвиток), продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил і здібностей), творчість (можливість творчої діяльності. Друга група включає комунікативні засоби реалізації вищевказаних планів (комунікативні характеристики як цінності): вихованість (хороші манери), відповідальність (почуття обовязку, уміння тримати слово), чесність, незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче), життєрадісність (почуття гумору), непримиримість до недоліків в собі та інших, самоконтроль (стриманість, самодисципліна), тверда воля (вміння настояти на своєму, не відступати перед труднощами), сміливість у відстоюванні своєї думки, своїх поглядів, раціоналізм (вміння тверезо і логічно мислити, приймати обдумані, раціональні рішення), терпимість (до поглядів інших, вміння прощати іншим їхні помилки й ілюзії), ширина поглядів (вміння зрозуміти чужу точку зору, поважати її), освіченість (широта знань, висока загальна культура). Перша група виокремлена серед термінальних цінностей, друга пберед інструментальних.

2.2. Аналіз рівня потреби у спілкуванні та комунікативної установки підлітків в ситуації шкільної дезадаптації

Потреба у спілкуванні виступає мотиваційною основою, джерелом комунікативної активності особистості. Значний рівень потреби у спілкуванні є показником адекватної комунікативної активності.

Показники дезадаптованих дітей виявили 33,3% опитуваних з низьким рівнем потреби у спілкуванні, 40% - нижче середнього, 20% - середнього та 6,7% вище середнього рівня потреби у спілкуванні. Тобто, у дезадаптованих дітей домінує нижче середнього рівня потреби у спілкуванні. Результати опитування нормальних дітей вказують на актуалізацію потреби у спілкуванні (табл. 1).

Таблиця 1

Результати по визначенню рівня потреби у спілкуванні

Рівень потреби у спілкуванні | Дезадаптовані діти | Діти,що не характеризуються шкільною дезадаптацією

Кількість (К) | % | Кількість (К) | %

Низький | 10 | 33,3 | 5 | 16,7

Нижче середнього | 12 | 40,0 | 6 | 20

Середній | 6 | 20,0 | 12 | 40

Вище середнього | 2 | 6,7 | 6 | 23,3

Високий

Як видно з таблиці 1. у дітей, що характеризуються ознаками шкільної дезадаптації, домінує середній (40%) рівень потреби у спілкуванні. Актуальним є рівень вище середнього (23,31%). Показники низького (16,71%) та середнього рівня (20%) суттєво відрізняються від даних показників дезадаптованих дітей (відповідно 33,3% та 40%).

Тобто, серед дітей, що характеризуються ознаками соціально-психологічної дезадаптації домінує нижче середнього рівень потреби у спілкуванні. Достатнього впливу набув низький рівень. Найменше прояву має вище середнього рівень потреби у спілкуванні. Серед дітей, що не характеризуються ознаками шкільної дезадаптації, найпоширенішим виявився середній рівень потреби у спілкуванні. Значними є показники вище середнього рівня потреби у спілкуванні.

Проаналізуємо результати дослідження комунікативних установок опитуваних (табл.2). Під час дослідження спостерігались деякі незначні відмінності у показниках вираженості компонентів негативної комунікативної установки у дезадаптованих та нормальних дітей. Дані відмінності пояснюються індивідуальними психологічними особливостями дітей. Зокрема, показник завуальованої жорстокості серед дезадаптованих дітей - 83,45%, серед нормальних дітей – 56,46%. Відкрита жорстокість характеризується відповідно 63,49% та 54,04%.

Таблиця 2

Показники вираженості негативної комунікативної установки (НКУ)

Компоненти НКУ | Дезадаптовані діти,% | Діти,що не характеризуються шкільною дезадаптацією,%

1. Прихована жорстокість | 83,45 | 56,46

2. Відкрита жорстокість | 63,49 | 54,04

3. Обгрунтований негативізм | 72,32 | 49,57

4. Бурчання | 40,67 | 29,7

5. Негативний досвід спілкування | 61,33 | 42,46

6. Загальна НКУ | 66,13 | 52,67

Показник обгрунтованого негативізму сягає 72,32% у дезадаптованих дітей, у нормальних – 49,57%, бурчання характеризується 40,67% у дезадаптованих дітей і 29,7% у нормальних. Розвиток негативного досвіду спілкування у дезадаптованих дітей характеризується 61,33%, у нормальних – 42,46%. Загальний показник негативних комунікативних установок в дезадаптованих дітей 66,13% а в нормальних – 52,67%. Зовнішнє середовище, в яких навчалися діти, не відрізнялось: одинакові умови навчання у школі, одинакові прослухані навчальні дисципліни, той самий учительський склад.

Комунікативна установка відображається на рівні комунікативної толерантності. Вивчення низького рівня загальної комунікативної толерантності дає змогу дослідити тенденції відношення особистості до партнерів по спілкуванню. Для самоперевірки комунікативної установки учасникам експерименту було запропоновано вивчити власну комунікативну толерантність за рядом поведінкових ознак. Перелік цих ознак, а також середній бал їх вираженості (за