Дезадаптовані діти характеризуються розвитком таких ознак НКТ: невміння пом'якшувати враження про некомунікабельні риси партнера - 7,94 бали (в нормальних дітей 6,2 бали), категоричність та консерватизм (7,3 бали) в дезадаптованих дітей та 5,89 бали в нормальних, прагнення змінити партнера під свої потреби (6,87 балів) в дезадаптованих та 5,6 бали в нормальних дітей, Я - взірець при оцінюванні інших (6,86 бали в дезадаптованих та 4,4 бали в нормальних), невміння пробачати іншому помилки (6,83 бали в дезадаптованих та 5, 2 бали в нормальних дітей), прагнення перевиховати партнера - 6,18 бали в дезадаптованих (4,5 бали в нормальних), неприйняття індивідуальності іншого (5,6 бали в дезадаптованих та 4,6 бали в нормальних дітей), невміння пристосовуватись до партнера (5,23 бали в дезадаптованих та 4,15 бали в нормальних дітей). Найнижчим показником характеризується нетерпимість до фізичного та психологічного дискомфорту партнера (4,93 бали в дезадаптованих та нормальних дітей). Тобто, серед перелічених ознак в обидвох групах найбільш вираженими виявились: Я - еталон при оцінюванні інших, категоричність та консерватизм, невміння пом'якшувати враження про некомунікативні риси партнера, прагнення змінити партнера під свої потреби, невміння пробачати іншому помилок. Проте, показники за даними ознаками значно вищі у дезадаптованих дітей.

Простежимо загальний стан ієрархії ціннісних орієнтацій в дезадаптованих та нормальних дітей (таблиці 5 та 6).

Нормальні діти серед термінальних цінностей надають перевагу здоров'ю (1), впевненості в собі (2), коханню (3), щасливому сімейному життю (4), наявності хороших і вірних друзів (5), матеріальному забезпеченню (6). Наступні ранги займають активна діяльність (7), свобода (8), цікава робота (9), життєва мудрість (10), розвиток (11), продуктивне життя (12). Останніх позицій в ієрархічній системі цінностей займають творчість (13), пізнання (14), щастя інших (15), розваги (16), суспільне визнання (17), краса природи та мистецтва (18).

Загалом, домінуючими серед термінальних цінностей у дезадаптованих дітей виявились здоров'я, впевненість в собі, кохання, щасливе сімейне життя, наявність хороших і вірних друзів, матеріальне забезпечення. Серед інструментальних цінностей переважають чесність, життєрадісність, відповідальність, незалежність, чуйність та вихованість.

Загалом серед дезадаптованих дітей характерний середній рівень емпатії, який найбільше проявляється у наступних видах: до незнайомих тварин, до людей похилого віку, до героїв художніх творів). Існує велика кількість опитуваних із низьким та високим рівнем емпатії. Серед підлітків, що не характеризуються шкільною дезадаптацією, домінує високий рівень емпатії, який ми розглядаємо як найбільш оптимальний для спілкування.

Висновок

Аналіз результатів теоретичного та емпіричного дослідження проблеми, що вивчалась, дозволяють зробити наступні висновки:

Проаналізовано поняття «комунікативна активність». Комунікативна активність виступає як багаторівнева категорія, яка розкриває індивідуально-особистісний рівень та спосіб здійснення спілкування. Проявами комунікативної активності учнів є потреба у спілкуванні як мотиваційна основа їх комунікативного потенціалу, комунікативна установка, комунікативні якості, що характеризують особистість у процесі взаємодії, адекватні ситуації та особистості стилі спілкування як прийоми та методи реалізації комунікативної активності. Вона є засобом оволодіння знань та соціально-психологічною характеристикою.

І в навчальному закладі, і у своєму сімейному оточенні можна спостерігати, як із дорослішанням підлітки відгороджуються від дорослих, замикаються, не пускають до свого внутрішнього світу навіть найближчих родичів. Добре, якщо в ролі старшого друга опиниться хтось із батьків, друзів, однолітків. Часто завдяки створенню атмосфери поваги й довіри ним стає вчитель в школі. Якщо ж підліток, юнак, дівчина не знаходять довіри в організованому освітньому просторі чи в родині, вони шукають розуміння й визнання в неформальному спілкуванні, яке часто приводить до асоціального, кримінального середовища, може навіть стати причиною суїциду.Іноді така ситуація може сприяти дезадаптованості дитини в школі.

Більшість дослідників виокремлюють шкільну дезадаптацію в “самостійний феномен”, що виникає в результаті невідповідності соціопсихологічного чи психофізіологічного статусу дитин з вимогами шкільного навчання.

Соціально-психологічною сферою вияву шкільної дезадаптації підлітків виступає спілкування та взаємодія з однолітками та вчителями. Тому, можна сказати, що комунікативну активність підлітка буде відображати соціально-психологічні характеристики його шкільної дезадаптації

Проаналізуємо результати дослідження комунікативних установок опитуваних. Під час дослідження спостерігались деякі незначні відмінності у показниках вираженості компонентів негативної комунікативної установки у дезадаптованих та нормальних дітей. Дані відмінності пояснюються індивідуальними психологічними особливостями дітей. Зокрема, показник завуальованої жорстокості серед дезадаптованих дітей - 83,45%, серед нормальних дітей – 56,46%. Відкрита жорстокість характеризується відповідно 63,49% та 54,04%.

Серед компонентів низької комунікативної установки у дезадаптованих дітей найбільшого вияву мають прихована жорстокість,обґрунтований негативізм.

Ознаки низької комунікативної толерантності також мають більшого вияву серед дезадаптованих дітей,аніж серед дітей,що не характеризуються шкільною дезадаптацією.

Серед дезадаптованих дітей характерний середній рівень емпатії, який найбільше проявляється у наступних видах: до незнайомих тварин, до людей похилого віку, до героїв художніх творів). Існує велика кількість опитуваних із низьким та високим рівнем емпатії. Серед підлітків, що не характеризуються шкільною дезадаптацією, домінує високий рівень емпатії, який ми розглядаємо як найбільш оптимальний для спілкування.

Загалом, для дезадаптованих підлітків, що відображають пізнавальну активність, не виявились домінуючими. Серед них найвищі ранги одержали активна діяльність, свобода дій і вчинків, цікава робота. Творчість, розвиток, пізнання, продуктивне життя є мало актуальними для студентів. Серед цінностей-комунікативних характеристик для опитуваних мають значення чесність, життєрадісність, відповідальність, незалежність, чуйність та вихованість. Цінності, що відображають пізнавальний аспект спілкування (освіченість, широта поглядів, раціоналізм) не є важливими для учнів.

Список використаної літератури

Абульханова-Славская К.А.