Фотеевой. — М.: Ин-т социологии РАН, 1993. — 96 с.

22. Семья в психологической консультации: Опыт и проблемы психо-

логического консультирования / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Сто-

лина. — М.: Педагогика, 1998. — 254 с.

23. Сысенко В. А. Супружеские конфликты - 2-е изд. Переработаное и дополненое.-М.: Мысль, 1989. – С. 15 – 17, 92 – 94.

24. Торохтий В. С. Психологическое здоровье семьи и пути его изуче-

ния // Вестн. психосоциальной и коррекционно-реабилита-ционной

работы. — 1996. — № 3, 4; 1997. — № 2.

25. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкис В. У. Психология и психотерапия се-

мьи. — СПб.: Питер, 1999. — 656 с.

26. Шилов И. Ю. Фамилистика (психология и педагогика семьи ) Практикум. Санкт-Петербург, изд-во «Петрополис», 2000, - 416 с.

Додатки

Діагностика рівня алекситимії.

Призначення.

Методика спрямована на вивчення алекситимії – якість особистості, яка характеризує неадекватне відношення до партнера. Алекситимія розглядається нами як прояв пониженої здатності або труднощів у верболізації емоційних станів.

До її критеріїв відносяться:

труднощі у визначенні (ідентифікації) і описанні власних переживань;

труднощі при проведенні паралелей між почуттями і тілесними відчуттями;

зниження здатності до символізації, про що свідчить бідність фантазії та уяви;

концентрація уваги в більшій мірі на зовнішніх подіях, ніж на внутрішніх переживаннях.

Алекситимія характерна людям, які з тих чи інших причин обмежено переживають емоційні враження.

Інструкція.

Пропонуємо вам визначити свій рівень алекситимії за допомогою спеціального опитувальника – Торонтської алекситимічної школи, апробованої в інституті ім. В.М. Бехтєрєва. Користуючись даною школою, вкажіть, в якій мірі ви згідні чи не згідні з кожним із наступних тверджень (ставте знак „Х” у відповідному місці).

На кожне твердження слід давати одну відповідь:

цілком не погоджуюсь;

швидше незгоден;

ні те, ні інше;

швидше згоден;

цілком погоджуюсь.

ТВЕРДЖЕННЯ | Цілком не погоджуюсь | Швидше незгоден | Ні те, ні інше | Швидше згоден | Цілком погоджуюсь

1. Коли я плачу, то завжди знаю чому?

2. Мрії – це трата часу

3. Я хотів би бути не таким сором’язливим

4. Мені часто важко сказати, що я відчуваю

5. Я часто мрію про майбутнє

6. Мені здається, що я так само легко завожу друзів, як інші

7. Знати, як вирішити проблему, важливіше, ніж розуміти причину її вирішення

8. Мені важко знаходити правильні слова для прояву почуттів

9. Мені подобається ставити людей до відома про свою позицію у тому чи іншому питанні

10. У мене бувають такі фізичні відчуття яких не розуміють навіть лікарі

11. Мені недостатньо знати, що саме привело до такого результату, мені необхідно знати, чому і як саме це відбувається

12. Я здатен з легкістю описати свої почуття

13. Я надаю перевагу аналізувати проблеми, а не просто їх описувати

14. Коли я засмучений, то не знаю сумний я, наляканий чи злий.

15. Я часто даю волю уяві

16. Я провожу багато часу у мріях, коли незанятий будь – чим іншим

17. Мене часто турбують почуття, які з’являються у моєму тілі

18. Я рідко мрію

19. Я надаю перевагу, щоб все йшло само собою, ніж розуміти чому відбулось саме так

20. У мене бувають відчуття, яким я не можу дати точного визначення

21. Дуже важливо вміти розбиратись в емоціях.

22. Мені важко описати свої відчуття по відношенню до людей

23. Люди мені говорять, щоб я більше виражав свої почуття

24. Слід шукати більш глибокі пояснення тому, що відбувається

25. Я не знаю, що відбувається у мене всередині

26. Я часто не знаю, чому я злюсь

Інтерпретація результатів.

Підрахунок балів проводять таким чином:

1)Відповідь „цілком не погоджуюсь” оцінюється в 1бал,

„швидше незгоден” – 2,

„ні те, ні інше” – 3,

„швидше згоден” – 4,

„цілком погоджуюсь” – 5.

Ця система балів дійсна для пунктів школи 2,3,4,7,8, 10,14,16,17,18,19,20,22,23, 25, 26.

2) Негативний код мають пункти школи: 1,5,6,9,11,12,13,15,21,24.

Для одержання кінцевої оцінки в балах слід проставити протилежну оцінку по цих пунктах (тобто оцінка 1 отримує 5балів; 2-4; 3-3; 4-2; 5-1).

3) Сума балів по цих пунктах і є кінцевим результатом алексиметичності.

Теоретичний розподіл результатів можливий від 26 до 130 балів.

За даними авторів методики, „алексиметичний” тип особистості отримує 74 бали і вище.

„Неалекситемічний” тип особистості набирає 62 бали і нижче.

Вчені психоневрологічного інституту ім.. В.М. Бехтєрєва, які адаптували методику, виявити середнє значення показника алекситимії у декількох груп: контрольна група здорових людей – 59,3 +\- 1,3;

група хворих з психосоматичними розладами – 72,09 +\- 0,82;

група хворих неврозами – 70,1 +\-1,3.