підкреслють негативні наслідки традиційної рольової моделі для жінок і чоловіків (Н.Голдберг, Д.Сканцоні, Г.Фокс та ін..), демонструють труднощі, в які потраплять сімї, що прийняли егалітарний зразок розподілу ролей (Р.Раппопорт, М.Беогер, ін..), виявляють вплив сфери рольових відносин на задоволення подружжя своїм шлюбом (Г.Боуен, Д.Отер та ін..)
Наведемо класифікацію основних сімейних ролей, описано Ю.Альошеною та С.Ковальовим: відповідальний за матеріальне забезпечення сімї; господар-господарка; роль відповідального за доглядом малюка; роль вихователя; роль сексуального партнера; роль організатора розваг;організатор сімейної субкультури; роль відповідального за підтримку родинних зв’язків; роль «психотерапевта».
Найважливіше значення у взаємодії сімейних ролей віді-грає те, наскільки співпадають уявлення членів родини з їх очікуваннями та яким чином налагоджено взаємодоповнення у забезпеченні нормальної життєдіяльності сім'ї, задоволенні власних потреб усіх членів родини. У цьому зв'язку розріз-няють традиційні та егалітарні сім'ї. У традиційній сім'ї відповідно до статевого поділу закріплені й певні ролі: дружина виконує роль матері й господарки, чоловік - в основному відпо-відальний за матеріальне забезпечення та сексуальні відносини. Причому один із членів подружжя виступає внутрішньосімейним лідером, активнішою стороною родинних стосунків і зв'яз-ків із соціумом. В егалітарній сім'ї фактично всі ролі розподіля-ються порівну, з урахуванням конкретних інтересів і мож-ливостей партнерів. Психологи виділяють ряд перехідних форм, в яких прослідковується видозміна й специфічна структура сімейних ролей, відбувається їх диференціація.
Вищим рівнем подружньої сумісності с ціннісно-орієнтаційна єдність, що фіксує міру збігу оцінок подружжям сімейних цілей і цінностей.
Більшість дослідників однією з найважливіших для налагодження сприятливого психологічного клімату вважають сексуальиу сумісність, хоча, звичайно, її необхідно розглядати тільки в єдності з іншими видами сумісності. [10]
В. Кравець виділяє такі основні етапи досягнень подружньої сумісності [145-146]:
Усвідомлення того, що твій шлюбний партнер відрізняється від тебе і має повне право бути іншим, не подібним на тебе, ні на будь-кого.
Усвідомлення того, що ти повинен пройти свою полови-ну шляху до сумісності, усвідомлення необхідності узгодити: збалансувати свою подружню, людську, життєву діяльність.
Інтенсивне пізнання особливостей партнера, його звичок, інтересів, пізнання його як людини.
4.Зміцнення позитивних емоційних установок щодо парт-нера, розвиток потреби в емоційному контакті, синхронізаціє емоційних реакцій і формування стійкого позитивного емоційного фону подружніх стосунків.
5.Досягнення координованості психомоторики, що: спільний темпоритм рухів влаштовував обох і не вимагав значного нервового напруження. Формування відповідності сі-мейних, рольових очікувань і відповідно характерологічної взає-модії. Прагнення з'ясувати і зрозуміти уявлення і невисловлені вимоги вашого партнера до вашої поведінки, якщо вони несуперечать вашим уявленням, слід намагатись засвоїти саме таку поведінку.
6.Поступове поглиблення взаєморозуміння, турбота про
зближення інтересів і культурних потреб.
7.Намагання кожного стати трішки схожим на партнера(у думках, звичках, потребах, вчинках, оцінках, діях).
8.Формування не лише спільної мети, але й спільних мотивів її досягнення. Адже спільний мотив, спільна мета спонукають до узгодженості дій, що допомагає виробити стиль сімейної взаємодії.
9. Підвищення культури спілкування у процесі подруж-ньої взаємодії. Вона допомагає ефективно обмінюватись знан-нями, емоціями. Відверто, щиро і тактовно спілкуючись, по-дружжя має можливість постійно розширювати зону взаємної згоди, зміцнювати почуття "МИ".
У процесі гармонізації сімейних стосунків важливими особливостями є:
І.Чим подібніші моделі сімей, з яких походять чоловік і дружина, тим більша вірогідність гармонійного подружнього життя.
2. Особи, що походять з виразно відмінних сімей, як правило не можуть бути повноцінними партнерами в сімейному житті.
З.Дві домінуючі чи дві підпорядковані особи не можуть утворити хорошої подружньої пари.
4. Однакові недоліки характеру утруднюють сумісність. Однакові або схожі позитивні якості теж сумуються, і це полегшує уживання.
Краще суміщаються люди з полярними психологічними темпераментами, близькою статевою силою і глибокою духов-ною родинністю.
Легше за інших уживаються між собою характери із середнім розвитком психологічних і нервових властивостей. Це амбіверти, люди із середньою збудливістю, середньою актив-ністю і середньою тривалістю відчуттів.
7. Важче уживаються між собою люди з високим розвитком своїх головних нервово-психологічних властивостей: крайні інтроверти і екстраверти, дуже збудливі й активні.
Легше один з одним уживаються два неегоїсти одного темпераменту, ніж два егоїсти різного темпераменту.
Чим дрібніші й уважніші люди, чим менше вони обтяжені почуттям неповноцінності, тим легше йде процес адаптації партнерів.
10. Сьогодні психологи так формулюють закон подруж-ньої сумісності: вроджені якості в сумісних парах мають бути контрастні, тоді як набуті - подібні, тобто успадковане батьками необхідно соціально взаємодоповнювати за рахунок самовихо-вання, зближення шлюбно-сімейних уявлень, високої культури взаємин.
11. У сімейному спілкуванні є ще одна закономірність - щасливим неможливо бути самому, не можна пізнати радість, не обдарувавши нею партнера, дітей [Кравець В,, 1995, 146].
Сукупність суб'єктивних психологічних чинників стабіль-ності сім'ї науковці об'єднують у поняття "психологічне здо-ров'я сім'ї”. В. Торохтій визначає психологічне здоров'я сім'ї як інтегральний показник динаміки життєво важливих сімейних функцій, що виражає якісний аспект соціально-психологічних процесів, які відбуваються в родині. За В. Торохтієм, структура психологічного здоров'я сім'ї включає показники, рівні, властивості та умови її підтримки [1996, 36-44].
Взаємопоєднаним вважається психологічний клімат сім'ї та несумісність подружжя. Соціолог В. Сисенко виділяє такі наслідки негативного впливу на дітей в умовах несумісності: дитина росте в суперечливих умовах, коли вимоги батька й матері не узгоджені; члени сім'ї позбавлені спокою, благо-получчя, стабільності, що вкрай необхідні для повноцінного різнобічного розвитку дитини; різко зростає ризик нервово-психічних захворювань; зростає бездоглядність і безконтроль-ність поведінки дітей; знижується можливість адаптації; дитина не засвоює ряд моральних загальнолюдських норм; часто