Одним із найважливіших психологічних параметрів особистості є характер — сукупність стійких психологіч-них рис, що визначають лінію поведінки людини, її став-лення до справи, до інших людей і до самої себе. Вплив на характер підлеглого повинен виявлятися в упорядкуван-ні стабілізованих відносин, а за необхідності у відповід-них їх змінах. При цьому слід враховувати такі характе-рологічні аспекти, як: принциповість — безпринципність; тактовність — безтактність; організованість — неоргані-зованість; працелюбність — лінь; упевненість — невпев-неність; переоцінка власних сил — недооцінка; самокри-тичність — несамокритичність; вимогливість — невимо-гливість; акуратність — нечупарність; бережливість — нехлюйство; жадність — марнотратство та ін.

Певному типу характеру відповідає певний тип тем-пераменту — сутності індивідуальних особливостей осо-бистості, в основі яких типи вищої нервової діяльності, котрі характеризують сила, швидкість, напруженість, урів-новажність перебігу психічних процесів. Темперамент за-лежить від особливостей вищої нервової діяльності люди-ни, основних нервових процесів — збудження й гальму-вання. Ці процеси у різних людей можуть відрізнятися за силою, рухомістю й урівноваженістю. Поєднання їх вияв-ляється в певному темпераменті (табл. 8.1).

Таблиця 8.1 Типи темпераментів

Тип вищої нервової діяльності |

Особливості нервових процесів |

Тип темпера-менту

Сила |

Урівнова-женість |

Рухомість

Нестримний |

Сильний |

Неврівно-важений |

Рухомий |

Холерик

Живий |

Сильний |

Урівнова-жений |

Рухомий |

Сангвінік

Спокійний |

Сильний |

Урівнова-жений |

Інертний |

Флегматик

Хвороб-ливий |

Слабкий |

Неврівно-важений |

Гальмівний (емоційний) |

Меланхолік

Ідеалом для окремої людини може бути інша людина, певний соціальний статус, певний психологічний стан, пев-не уявлення про спосіб поведінки. Наявність ідеалу дає змо-гу прогнозувати поведінку працівника за апологією з пове-дінкою ідеалу (якщо це інша людина) або орієнтуючись на параметри явища (процесу), визначені індивідом як ідеал. Сукупність якостей особистості є важливою психоло-гічною передумовою успішної її діяльності.

Можливості особистості. Менеджеру необхідно знати й використовувати такі якості особистості, як здібності, навички, біологічні характеристики тощо.

Здібності — анатомо-фізіологічні та психічні якості лю-дей, що дають їм змогу засвоювати знання і набувати нави-чок для певної діяльності. Здебільшого в системі набуття досвіду кожна людина може оволодіти необхідним мініму-мом знань, умінь і навичок. Однак за рівних зовнішніх умов різні люди оволодіватимуть ними з різними темпами і якістю. У деяких видах діяльності успіху може досягти ли-ше людина, наділена відповідними даними (здібностями).

Природа здібностей не досить вивчена. Відомо, що вони успадковуються, однак прямо від батьків до дітей не пере-даються. Менеджер повинен добирати людей, наділених здіб-ностями до виконання своїх функціональних обов'язків. Як-що певну роботу виконує людина без відповідних здібнос-тей, неминучими будуть помилки, прорахунки, недоліки.

Для виявлення здібностей людини до певної діяльнос-ті існують різноманітні тестові методики, однак навіть вони не забезпечують абсолютного результату. Тому нерідко вис-новки про наявність у людини конкретних здібностей роб-лять на підставі швидкості набуття нею навичок, необхід-них для виконання службових обов'язків.

Навички — способи автоматичного чи напівавтоматич-ного виконання компонентів процесу трудової діяльнос-ті. Формуються вони внаслідок створення у мозку люди-ни стійких ланцюжків нейронів, які дають змогу при повторенні однотипних (інколи й різнотипних) операцій виконувати їх, не обдумуючи послідовності чи способів виконання. За ринкових умов утверджується система при-йому працівників із випробувальним строком або поєд-нання такого випробування з контрактним найманням на роботу. Ця форма дає змогу проконтролювати формуван-ня навичок до праці у претендента, і на цій підставі про-довжити чи припинити трудові відносини з ними.

Невід'ємною складовою особистості є її біологічні харак-теристики. Індивідуальними біологічними особливостя-ми (зріст, вага, м'язова сила і т. д.) обумовлюються фізич-

формізм — прийняття готових стандартів у поведінці, ви-знання існуючих порядків, норм, правил.

Загальні цілі, цінності, норми соціальної групи справ-ляють значний вплив на думки і поведінку індивіда. Зго-да його з колективом може означати щире сприйняття колективних норм, тобто колективізм, або маскування за сприйняттям цих норм байдужості, соціальної інертності.

Протилежний конформізму нонконформізм (інакодум-ство, бунтарність) також може проявлятися по-різному. Трапляються ситуації, коли людина, свідомо й принципо-во переконана у своїй правоті, протиставляє себе колек-тиву і перемагає. Іноді нонконформізм є марнолюбним, необґрунтованим протиставленням особистості колективу. Для впливу на таких людей необхідно продемонструвати справжні, а не уявні результати їх старань, аргументова-но проаналізувати наміри, спрогнозувати ймовірні нас-лідки такої поведінки.

Знаючи індивідуальні психологічні особливості людей, володіючи відповідними засобами впливу на них, мене-джер може «м'яко», інколи й непомітно, керувати пове-дінкою підлеглих, створювати в колективі сприятливий клімат для розкриття й реалізації їх особистісних якос-тей в інтересах організації.

Психологія особистісних контактів

Успішна діяльність, психологічний клімат трудового колективу формуються також у процесі особистісних кон-тактів менеджера з підлеглими. Вони бувають індивіду-альними та груповими.

Індивідуальні контакти. Формою індивідуального кон-такту менеджера з підлеглим є бесіда, розмова. Бесіду використовують для аналізу позиції підлеглого, вирішен-ня різноманітних виробничих, соціальних, побутових, сі-мейних та інших проблем. Перед початком її необхідно попередньо оцінити особистість відвідувача. Те, як люди-на входить до приміщення, як звертається з питаннями, як очікує прийому, дає підстави для висновків про її дру-желюбність, самовладання, рішучість, обережність та ін-ші риси. Важливо при цьому розрізняти природну й на-грану, демонстративну поведінку.

У процесі розмови менеджери часто допускають такі психологічні помилки:—

«проекція» — приписування співрозмовнику своїх почуттів і думок;Оцінювання за властивостями темпераменту є надій ною методикою вивчення людей, підвищення ефективно сті управлінської діяльності. При цьому необхідно спира-тися на позитивні риси темпераменту і долати негативні. Так, на невитриманість холерика слід реагувати тактов-ністю й стриманістю; інертності флегматика доцільно про-тиставити активність; емоційність і песимізм меланхоліка можна нейтралізувати оптимізмом.

Психологами помічено, що меланхоліки, коли їм, на-приклад, необхідно підготувати ділові папери, витрача-ють багато часу на чернеткові витрати, їхню перевірку, виправлення; сангвініки — пишуть чернетки скорочено або зовсім обходяться без них;