для подальшого розвитку мислення, а пікові значення змін у мисленні створюють сприятливі умови для нових зрушень у розвитку пам'яті.
Мал.5. Рівні розвитку функцій пам’яті в дорослих
Хоча пам'ять у цей період і досягає високого рівня, про-те потік інформації, що її необхідно засвоїти, зростає наба-гато швидше. Подолати цю розбіжність можна тільки шля-хом осмислення інформації та конспективного структурування матеріалу. Однак і це не вирішує повністю проблеми. Розгортання процесів переробки інформації потребує спе-ціалізації навчання і продуктивної діяльності, тобто природ-ного обмеження потоків інформації й підвищення компетен-тності суб'єкта. Особливо великого значення набуває уміння самостійно працювати з книгою, словником, довідником, складати плани й реферувати спеціальні матеріали, вести конспекти й дослідження на професійному рівні.
У зрілому віці розвиток пам'яті тісно пов'язаний з профе-сійною діяльністю, спочатку з практичним засвоєнням знань та вмінь, яких потребує виконання обов'язків, а потім фаховим зростанням, творчим розв'язанням виробничих питань, удосконаленням праці, науковими дослідженнями й організацією і виробництва. Ініціативна, творча робота вимагає величезного досвіду й безперервного засвоювання но-вих знань, високої лабільності процесу відтворення відо-мостей, що зберігаються в пам'яті. Отже, зростає мотивація до діяльності, підвищуються компетентність та інтерес, відбувається становлення професійної майстерності особистості.
У похилому віці продуктивність пам'яті дещо знижується. Проте посилення мотивації у виробничій діяльності й на-явність значного досвіду компенсують потреби в даних па-м'яті для продуктивної праці.
Розвиток пам'яті залежить від того, як забезпечу-ється управління цим процесом. Педагоги мають створю-вати умови, що прискорюють навчання, дають можливість краще засвоїти і зберегти в пам'яті знання. Особистість тільки тоді матиме вагомі успіхи, коли буде достатньо наполегливо докладати зусиль до запам'ятовування необхідного якнай-більше, загалом і в деталях. Пам'ять погіршується від не-повного її використання.
Розвиток пам'яті насамперед залежить від зацікавленого включення особистості в продуктивну діяльність, зокрема навчальну, спрямовану на самостійне пізнання світу або досягнення нових результатів діяльності. Чим вагоміші мо-тиви супроводжують діяльність суб'єкта, тим успішніші ре-зультати запам'ятовування. При цьому запам'ятовування є результативним незалежно від того, чи ставилася мета запа-м'ятати.
Виховання пам'яті нерозривно пов'язане з вихованням самої особистості. Для розвитку пам'яті в учнівської молоді треба виховувати передусім позитивні мотиви навчання і праці, любов до знань і трудової діяльності, зацікавленість у результатах діяльності та почуття відповідальності за вико-нання своїх обов'язків. Тільки повноцінна діяльність осо-бистості сприяє розвиткові доброї пам'яті. Інтерес, зацікав-леність, активне ставлення до діяльності сприяють мимо-вільному запам'ятовуванню.
Слабка пам'ять не існує сама по собі. Це є не що інше, як слабка увага і розпорошена спостережливість, спрямова-на одночасно на кілька предметів. Тому треба систематично розвивати вольову увагу й навички концентрації думки спе-ціальними вправами. Крім того, сила уяви залежить від сту-пеня вольової й вторинної уваги – репродукування в под-робицях за допомогою уяви на тлі загального уявлення про предмет.
Для запам'ятовування важливим є перше враження, його якість і глибина. Воно посилюється комплексним сприй-манням об'єкта різними органами чуття. Вся інформація мас сприйматись як щось змістово ціле й значуще, логічно пов'язане. Краще, якщо вона с предметом активної діяль-ності, зацікавлених роздумів, розумової переробки: виділен-ня головного, істотних зв'язків, структурування, аргумен-тації тощо. Легко й надійно запам'ятовується новий ма-теріал, пов'язаний з попереднім досвідом, коли він його чимось доповнює і збагачує, розширює можливості діяль-ності особи. Ефект запам'ятовування значно посилюється, якщо інформація є для суб'єкта необхідною, пов'язана з метою його діяльності, становить певний інтерес. Напри-клад, готуючись до польоту і вивчаючи заданий маршрут, штурман не тільки визначає й обчислює основні етапи і контрольні пункти шляху, а й без спеціальних зусиль добре запам'ятовує найважливіші орієнтири, супровідні ознаки, які допоможуть надійно ідентифікувати його з місцевістю, по-казниками приладів тощо. Така мобілізація пам'яті пояс-нюється тим, що в польоті всі дані можуть виявитися дуже потрібними к важливими і без них не можна якісно вико-нати завдання. Незнання цих даних може призвести навіть но аварії.
Удосконалення пам'яті вимагає постійних тренувань. Ре-гулярна й напружена робота пам'яті стає звичкою, створює умови для формування продуктивної пам'яті. Тренування не повинно бути ізольованим актом, штучним повторенням одного й тою самого. Тренуючи пам'ять, кожного разу по-трібно виявляти наполегливість, волю та впевненість, пос-тійно домагатись поліпшення результатів запам'ятовування. Не треба надмірно лякати себе невдачами, вдосконаленню пам'яті дуже шкодять перенапруження, негативні емоції, пасивність і лінощі. Завдання крок за кроком повинні збіль-шуватись, а їх виконання свідчитиме про зростання трену-вального ефекту.
Важливою умовою ефективного запам'ятовування є до-тримання певних правил. Запам'ятовувати треба в доброму настрої й на «свіжу голову», коли ще не настала втома. Під час запам'ятовування не треба чергувати матеріал, близький за формою і змістом. Слід обробляти інформацію для запа-м'ятовування, порівнюючи різні дані, спираючись на асо-ціації (смислові й структурні), виділяючи опорні сигнали («вузлики на пам'ять»). Потрібно творчо застосовувати мнемотехнічні прийоми, штучно наділяючи інформативний ма-теріал смисловими зв'язками, змістом, значенням, залуча-ючи різні види пам'яті.
Головний сенс мнемотехнічних прийомів полягає в то-му, що матеріал запам'ятовування глибше аналізується, структурується і більше усвідомлюється. Так, при запам'ятову-ванні історичних дат можна використати порівняння за схо-жістю і контрастом з відомими подіями, при запам'ято-вуванні іноземних слів – з уже засвоєними словами або зі словами рідної мови тощо.
Чим більше людина знає, тим легше їй запам'ятати нове, пов'язуючи маловідоме з нагромадженим досвідом. Засво-єння понять та інших інформативних даних у процесі бага-торазового повторення створює базу для подальших асоціа-цій з новим матеріалом запам'ятовування. Тому на почат-кових етапах навчання, коли нову інформацію нема з чим пов'язувати, виникають значні труднощі й доводиться бага-то разів повторювати, щоб добре запам'ятати.