кількість одиниць інформації, яку звичайно люди утримують у короткочасній пам'яті. Характерне воно також для уваги і сприймання, що й падало йому магіч-ності. Хоча слід зазначити, що число це настільки універ-сальне, наскільки й відносне: кожна одиниця використову-ваного матеріалу може відрізнятися від інших, і тому справ-жні обсяги запам'ятовуваної інформації будуть неоднако-вими, а число 7 залишиться у всіх випадках незмінним.
Використання тестових методик дає змогу вдосконалити вивчення пам'яті. В них дібраний і апробований матеріал для експозиції, розроблені умови, визначені критерії й шкали оцінювання результатів випробувань.
2.1. Методика вивчення запам’ятовування чисел (механічна пам’ять)
Методика вивчення запам'ятовування чисел (механічна пам'ять) дає можливість демонструвати матеріал для запам'ятовування як шляхом зорового сприймання, так і слухового проводити випробування індивідуально з кожним і з групою одночасно. Методика передбачає виготовлення кількох таб-лиць із радами двозначних чисел. Для зорового сприймання кожний ряд мас бути на окремій таблиці, а для зачитування і сприймання на слух усе може бути розташоване на одній таблиці. Числа – від 21 до 98, за винятком таких, як 20, 30, 22, 33 і подібних. У кожному ряді вміщується по 12 двозначних чисел, написаних без коми.
43 91 42 89 65 83 34 51 23 84 71 94
64 28 93 57 87 68 46 37 39 52 74 49
73 67 91 43 81 62 32 27 53 85 29 94
54 93 71 58 35 82 61 47 97 21 59 34
Мал.5.
Перший ряд розрахований на пробну експозицію і вве-дення піддослідних в актуальний стан, останні три варіанти контрольні.
Умови випробування передбачають зачитування (наочну експозицію) одного ряду, а піддослідні повинні слухати і спробувати запам'ятати всі числа. Після читання за сигна-лом треба записати все запам'ятоване в будь-якому порядку Час експозиції (читання) одного ряду – 30 с.
За результатами випробування підраховується кількість правильних відповідей з кожного ряду й обраховується се-редній показник. Він має бути в межах 2 і 7 – для слухового сприймання, 3 і 9 – для зорового (орієнтовно)
2.2. Методика вивчення смислової пам’яті
Методика вивчення смислової пам'яті допомагає виявити вплив смислових зв'язків на запам'ятовування словесного матеріалу. Матеріал для запам'ятовування – 10 пар слів. Усього потрібні три варіанти набору слів.
Спочатку з інтервалом 2 с зачитуються пари слів одного ряду, а піддослідний намагається встановити зв'язки між словами й запам'ятати. Через 10 с зачитуються тільки перші слова з інтервалом 5 с, а піддослідний має записати інші слова пари. Так усі три ряди. Потім підраховуються правильні відповіді, орієнтовно для серії в середньому їх може бути до 9. Обраховуємо коефіцієнт словесно-логічного запам'ятовування, визначивши відношення одержаного ре-зультату до запитаних пар.
2.3. Методика вивчення образної пам’яті
Методика вивчення образної пам'яті дає можливість ви-явити її обсяг, що важливо для профвідбору на художні й технічні професії. Піддослідному протягом 20 с. демонструється таблиця з 16 (мал. 3) зображеннями. Зображення треба запам'ятати і за 1хв відтворити на бланку, відповідно заповнивши клітинки зображеннями або написами в сло-весній формі.
Оцінка результатів здійснюється за кількістю відтворе-них образів. Норма – шість і більше правильних відпові-дей. Методика використовується в групі та індивідуально.
Застосовуючи стандартні тестові методики, треба мати на увазі, що шкали оцінювання в них розроблені для певних умов і контингентів. Тому бажано розробити шкалу для тих умов і груп, з якими проводиться робота з вивчення властивостей пам'яті. Процедура істотно підвищить надійність одержуваних даних.
Розділ 3 Результати дослідження і їх обговорення
3.1. Результати дослідження механічної пам’яті
Табл.3.1
Піддослідні №п/п | Кількість правильних відповідей
За 30хв. До фізичного навантаження | Відразу після фізичного навантаження | Через 1 годину після фізичного навантаження
7 | 5 | 6
6 | 2 | 5
6 | 3 | 6
5 | 3 | 6
3 | 0 | 4
4 | 2 | 3
4 | 1 | 2
7 | 3 | 6
6 | 3 | 4
5 | 0 | 3
3 | 0 | 1
2 | 1 | 4
4 | 3 | 6
3 | 2 | 5
3 | 2 | 3
4 | 2 | 3
6 | 4 | 5
7 | 4 | 7
2 | 2 | 4
2 | 0 | 3
За 30 хв до фізичного навантаження кількість правильних відповідей серед студентів становила середньому 4. відразу після фізичного навантаження кількість правильних відповідей серед студентів дослідної групи становила 2.
Через 1 годину після фізичного навантаження кількість правильних відповідей серед студентів дослідної групи становила 4. це на 50% більше ніж відразу після фізичного навантаження.
Відразу після фізичного навантаження у студентів спостерігається зниження функціональних показників механічної пам’яті в середньому на 48%.
Через годину після фізичного навантаження у студентів спостерігається зниження функціональних показників механічної пам’яті в середньому на 15%.
3.2. Результати дослідження смислової пам’яті
Табл. 3.2. |
Кількість правильних відповідей
Піддослідні №п/п | За 30хв. до фізичного навантаження | Відразу після фізичного навантаження | Через 1 годину після фізичного наватаження
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20 | 8
7
8
5
7
7
11
9
6
4
8
5
3
10
11
9
7
6
5
10 | 6
5
6
2
5
3
9
8
4
1
7
3
0
6
8
7
5
6
3
7 | 7
6
9
6
8
5
12
8
6
2
10
7
4
8
8
12
7
7
7
9
За 30 хв. До фізичного навантаження кількість правильних відповідей серед студентів становила в середньому 7.
Відразу після фізичного навантаження кількість правильних відповідей серед піддослідних студентів становила середньому 5.
Через 1 годину після фізичного навантаження кількість правильних відповідей серед студентів дослідної групи становила 7, що відразу після фізичного навантаження.
Відразу після фізичного навантаження у всіх студентів спостерігається зниження функціональних показників смислової пам’яті в середньому на 30%.
Через годину після фізичного навантаження у студентів спостерігається підвищення функціональних показників смислової пам’яті в середньому на 8%.
3.3. Результати дослідження образної