Значення ранньої юності у формуванні особистості. Особистісне та професійне самовизначення.

Самосвідомість старших школярів набуває якісно новий характер, вона пов’язана з потребою усвідомити і оцінити морально-психологічні властивості своєї особистості вже в плані конкретних життєвих цілей. Специфічна риса морального розвитку – підсилення ролі моральних переконань, моральної свідомості в поведінці. Саме тут формується вміння вибрати правильну лінію поведінки в різних умовах і обставинах, потреба діяти в відповідності з власною мораллю.

Відчуття дорослості в ранній юності з однієї сторони стає глибше і гостріше, з іншої воно трансформується в відчуття самовиразу, самоутвердження. Якщо раніше в підлітковому віці школяр прагнув щоб його признали дорослим, то тепер він хоче, щоб признавали його індивідуальність, оригінальність.

Під впливом найближчої перспективи переходу до самостійного трудового життя формується направленість на майбутнє. Рання юність – це вік життєво-трудового самовизначення. В цьому віці починаються серйозні пошуки трудового призначення, устремління намітити свою майбутню професію.

Декотрі професії високо оцінюються школярами інші низько, тому потрібна спеціальна робота школи для того щоб пояснити значення кожної професії для нашого суспільства.

40. Пізнавальні процеси та розумовий розвиток в ранній юності

Розвиток пізнавальних процесів, ріст свідомого відношення до навчання стимулюють подальший розвиток мимовільності пізнавальних процесів, вміння керувати ними. В ранній юності учні в цьому сенсі оволодівають своїми пізнавальними процесами (сприйняттям, пам’яттю, уявленням, а також увагою), підкорюючи їх організацію деяким завданням життя та діяльності.

Мовленнєва діяльність старшокласника характеризується порівняно з підлітковим віком більш високим рівнем узагальнення і абстрагування, вмінням аргументувати судження. Розвивається критичність мислення та формується теоретичне мислення.

Відчуття дорослості в ранній юності з однієї сторони стає глибше і гостріше, з іншої, до кінця цього віку воно трансформується в своєрідне відчуття самовиразу, самоутвердження, що проявляється в прагненні виразити свою індивідуальність. Якщо раніше, в підлітковому віці, школяр прагнув щоб його признали дорослим, прагнув стояти разом з дорослими, нічим не відрізнятися від них, то тепер він хоче, щоб признавали його індивідуальність, оригінальністю, його право виділятися з загальної маси дорослих.

Учбова діяльність старшокласників пред’являє більш високі вимоги до їх розумової активності і самостійності. Для того щоб глибоко засвоїти програмовий матеріал, необхідний достатньо високий рівень розвитку узагальнюючого понятійного мислення. Труднощі, котрі нерідко відчувають в процесі навчання старшокласників, перш за все пов’язані з невмінням вчитися в цих нових умовах, а не з небажанням вчитися.

36. Розвиток самосвідомості підлітка

Один з самих важливих моментів в розвитку особистості підлітка – формування у нього самосвідомості, потреби пізнати себе як особистість. У підлітка виникає потреба оцінювати свої можливості, для того, щоб знайти своє місце в колективі.

На перших порах в основі самосвідомості підлітка лежать судження про нього інших дорослих друзів. Підліток немов дивиться на себе очима оточуючих.

З віком школяр самостійно аналізує і оцінює свою особистість.

Та оскільки він ще не може правильно аналізувати себе, то можуть виникати конфлікти між думкою про себе і реальним положенням в колективі.

На основі розвитку самовиховання, його нового положення в колективі виникає прагнення до самовиховання, до свідомого і цілеспрямованого розвиту у себе позитивних якостей, ліквідацію недоліків. Але порівняно невеликий життєвий досвід часто призводить до того, що самовиховання підлітка приймає наївні і чудакувати форми.

37. Особливості розвитку емоційно-вольової сфери у підлітковому віці

Самітно розвиваються в підлітковому віці вольові риси характеру: наполегливість в здобуванні цілі, вміння оволодівати перешкоди та труднощі.

Недостатність волі підлітка відмічається в тому, що він далеко не завжди проявляє волю в усіх видах діяльності: проявляючи наполегливість в одному виді діяльності (нап. спортивній), він не бачить його в інших видах.

Якщо молодший школяр рідко самостійно ставить перед собою задачі і цілі, що потребують волі для їх досягнення (переважно завдання ставлять вчителі, батьки), то підліток набагато частіше сам ставить перед собою такі цілі, сам планує діяльність по їх здійсненню.

В зв’язку з особливостями фізичного розвитку необхідно відмітити притаманну для підліткового віку підвищену збудливість, котра разом з бурною енергією і активністю при недостатній витримці призводить часто до небажаних вчинків, порушенням дисципліни. Пустощі не обов’язковий атрибут цього віку, у добре організованих колективах картина поведінки підлітків дещо інша. Але все одно вони подвижні, дієві, імпульсивні, шумливі.

29. Специфіка розвитку пізнавальних процесів у молодшому шкільному віці.

До пізнавальних процесів відносять: сприйняття, пам’ять, уявлення, мислення та мова, увага.

Сприйняття – молодші школярі відрізняються гостротою та свіжістю сприйняття, хоча воно ще поверхневе та неідеальне. Характерна особливість школярів І-ІІ класів – це ярко виражене емоційне сприйняття (в першу чергу діти сприймають ті об’єкти, що викликають безпосередній емоційний відгук). В процесі навчання воно перестроюється, стає ціленаправленою та керуючою діяльністю.

Пам’ять – у молодших школярів більш розвинена наглядово-образна пам’ять чим мовно-логічна. Вони та швидше запам’ятовують конкретні предмети, обличчя, факти, чим пояснення, описання, визначення. Основним напрямком розвитку пам’яті молодших школярів під впливом навчання – це зростання ролі та питомої ваги словесно логічного, змістовного запам’ятовування і розвиток здібності свідомо керувати пам’яттю і регулювати її прояви.

Уявлення – особливість уявлення молодших школярів – це опора на сприйняття. Уявлення вдосконалюється за рахунок все більш правильного і повного відображення дійсності.

Мислення та мова – мислення наглядно-образне і опирається на сприйняття та представлення. В процесі навчання мислення інтенсивно розвивається. Діти поступово вчаться виділяти суттєві признаки предметів і явищ і роблять перші узагальнення. А для розвитку мови корисні твори на