Увага. Найбільше в цьому віці розвинута мимовільна увага, та процес навчання ставить дитину в умови, що потребують від нього постійних вправ в довільній увазі, вольових зусиль для зосередження.

28. Соціальна ситуація та основні новоутворення молодшого шкільного віку.

Поступлення в школу вносить важливі зміни в життя дитини. Різко міняється її стиль життя, його соціальне положення, положення в колективі, сім’ї. Основною діяльністю першокласника стає навчання. Все частіше приходиться робити те, що потрібно, а не те що хочеться. Школяр включається в новий для нього колектив, в якому він буде вчитися, жити, розвиватися цілих 10 років.

Засвоєння знань в навчальній школі вимагає від молодшого школяра порівняно високого рівня спостережливості, довільного запам’ятовування, організованої уваги, вміння аналізувати, узагальнювати та ін. З перших вже днів виникає протиріччя між постійно наростаючими потребами, що пред’являють вчитель, колектив до його уваги, пам’яті, мислення та рівнем психологічного розвитку дитини, рівнем розвитку його пізнавальних процесів. Вимоги ці наростають і ускладнюються з кожним днем, але і рівень психічного розвитку непреривно “підтягується” до рівня вимог.

32. Розвиток емоційно-вольової та мотиваційної сфери у молодшому шкільному віці.

В молодшому шкільному віці при правильному вихованні складаються основи майбутньої особистості. Нові відносини з батьками та однолітками, включення в новий вид діяльності (навчання) – все це відображається на формуванні емоцій, волі та ін. Вікова особливість дітей, що поступили в школу – загальна недостатність волі: молодший школяр ще не оволодіває навиком довготривалої боротьби за намічену ціль. Переробляти, вдосконалювати свою роботу він також не любить. Поступово під впливом систематичного виховання формується вміння долати труднощі, подавлювати безпосередні бажання, проявляти наполегливість, терпіння.

Молодші школярі дуже емоційні тому що:

їх психічна діяльність окрашена емоціями;

вони не вміють стримувати відчуття, контролювати їх прояви, вони щирі в виразі страху, горя, радості.

Вони емоційно нестійкі, часта зміна настрою, схильність до афектів та ін.

З роками у дітей все більше розвивається схильність до регулювання своїх відчуттів, а також стримувати їх небажані прояви.

30. Навчання – провідна діяльність молодшого школяра.

Дитина стала школярем і основною її діяльністю, першим і найважливішим обов’язком є навчання – набуття нових знань, вмінь, навиків, накопичення систематичних відомостей про навколишнє середовище, природу і соціум.

Знання молодших школярів в процесі навчання формуються при раціональному співвідношенні двох шляхів пізнання – шляхом безпосереднього сприйняття і шляхом засвоєння, словесного опису тих чи інших предметів і явищ.

Разом з набуттям знань відбувається і розумовий розвиток молодших школярів. Хоча заучування відіграє в учбовій діяльності досить важливу роль, та будувати навчання на експлуатації пам’яті школяра – велика помилка. З самого початку потрібно намагатися, щоб школяр осмислював отримані відомості самостійно шукав відповіді на поставлені запитання.

33. Соціальна ситуація розвитку та основні психічні новоутворення у підлітковому віці.

Підлітковий вік називають перехідним віком, тому що впродовж цього періоду відбувається перехід від дитячого до дорослого стану, від незрілості до зрілості. В цьому розумінні підліток – напівдитина і напівдорослий, дитинство вже пройшло, але зрілість ще не наступила. Перехід від дитинства до дорослості пронизує всі сторони розвитку підлітка і його анатомо-фізіологічний, інтелектуальний і моральний розвиток і всі його види діяльності: учбову, трудову і ігрову.

В підлітковому віці суттєво змінюються умови життя і діяльності школяра, що приводить до перебудови психіки, ломці старих форм взаємовідношень з людьми. В ІV класі школярі переходять до систематичного вивчення основ наук. А це потребує від їх психічної діяльності більш високого рівня: глибоких узагальнень, доказів, розуміння більш складних і абстрактних відношень між об’єктами. У школяра суттєво змінюється суспільна позиція, його положення в колективі.

35. Розвиток пізнавальних процесів у середньому шкільному віці.

Розвиток мислення. Основна особливість мисленнєвої діяльності підлітка – наростаюча з кожним роком здібність до абстрактного мислення, зміни співвідношення між конкретно-образним і абстрактним мисленням на користь останнього. Конкретно-образні компоненти мислення не зникають, а зберігаються і розвиваються.

Сприйняття стає плановим, послідовним і всебічним, хоча залежить від відношення до сприймаючого об’єкту.

Суттєві зміни відбуваються в пам’яті та увазі. Зростає вміння організовувати і контролювати свою увагу, процеси пам’яті, керувати ними. В середньому шкільному віці відмічається значний прогрес в запам’ятовуванні словесного і абстрактного матеріалу. Вміння організовувати мовленнєву роботу. Неуважний на одному уроці (“нелюбимому”) школяр може зібрано зовсім не відволікаючись працювати на іншому (“любимому”) уроці.

Активна пізнавальна діяльність – ось що робить урок інтересним для підлітка, ось що саме по собі сприяє організації його уваги.