У противагу цьому у вітчизняній психології приймається ідея єдності спілкування і діяльності. Такий висновок логічно випливає з розуміння спілкування як реальності людських відносин, що припускає, що будь-які форми спілкування включені в специфічні форми спільної діяльності: люди не просто спілкуються в процесі виконання ними різних функцій, але вони завжди спілкуються в деякій діяльності, «із приводу» її.

Таким чином, спілкується завжди діяльна людина: його діяльність неминуче перетинається з діяльністю інших людей. Але саме це перетинання діяльностей і створює визначені відносини діяльної людини не тільки до предмета своєї діяльності, але і до інших людей. Саме спілкування формує спільність індивідів, що виконують спільну діяльність. Таким чином, факт зв'язку спілкування з діяльністю констатується так чи інакше всіма дослідниками.

Однак характер цього зв'язку розуміється по-різному. Іноді діяльність і спілкування розглядаються не як паралельно існуючі взаємозалежні процеси, а як дві сторони соціального буття людини; його способу життя 15, 130 В інших випадках спілкування розуміється як визначена сторона діяльності: воно включено в будь-яку діяльність, є її елемент, у той час як саму діяльність можна розглядати як умова спілкування 14, с.289.

Нарешті, спілкування можна інтерпретувати як особливий вид діяльності. Усередині цієї точки зору виділяються два її різновиди: в одній з них спілкування розуміється як комунікативна діяльність, чи діяльність спілкування, що виступає самостійно на визначеному етапі онтогенезу, наприклад, у дошкільників і особливо в підлітковому віці (Ельконін, 1991). В іншій — спілкування в загальному плані розуміється як один з видів діяльності (мається на увазі насамперед мовна діяльність), і щодо її відшукуються всі елементи, властиві діяльності.

Висновки до розділу 1

Таким чином, спілкування, а особливе спілкування комунікативне є основним чинником розвитку людського суспільства. Тому для будь-якої людини, а особливо бажаючого працювати в сфері «людин –людина» необхідно підтримувати і розвивати в себе комунікативні здібності. Природно, що кожен ряд відносин реалізується в специфічних формах спілкування. Спілкування як реалізація міжособистісних відносин — процес, більш вивчений у соціальній психології, у те час як спілкування між групами скоріше досліджується в соціології. Спілкування, у тому числі в системі міжособистісних відносин, змушено спільною життєдіяльністю людей, тому воно необхідно здійснюється при найрізноманітніших міжособистісних відносинах, тобто дано й у випадку позитивного, і у випадку негативного відношення однієї людини до іншого. Тип міжособистісних відносин не байдужний до тому, як буде побудоване спілкування, але воно існує в специфічних формах, навіть коли відносини вкрай загострені. Те ж відноситься і до характеристики спілкування на макрорівні як реалізації суспільних відносин.

Розділ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ.

2.1. Вивчення методики "КОС-1"

Дане дослідження ми проведемо за допомогою тесту «Виявлення й оцінка комунікативних і організаторських здібностей (методика "КОС-1")» 4.

У процесі дослідження випробуваному пред'являється "Лист питань" методики "КОС-1", і дається інструкція для виконання відповідної роботи: "Вам треба дуже уважно простежити за тим, щоб номер питання і номер клітки, куди ви запишіть свою відповідь збігалися. Заповнюючи "Лист відповідей", майте на увазі, що питання короткі і не можуть містити всіх необхідних подробиць. Уявіть собі типові ситуації і не задумуйтеся над деталями. Не слід затрачати багато часу на обмірковування, відповідайте швидко. Можливо, що на деякі питання вам буде важко відповісти. Тоді постарайтеся дати та відповідь, що ви вважаєте кращим. Коли ви відповідаєте на кожнім з цих питань, звертайте увагу на перші його слова. Ваша відповідь повинна бути дуже точно погоджений з цими словами. Давайте подивимося на правила відповідей при такім питанні: "Чи правда, що вам не подобається займатися математикою?" Якщо вам дійсно не подобається займатися математикою, то ви спочатку для себе відповісти на запитання так: "Так, це правда". Отже, у "Листі відповідей" ви поставите "+". Але якщо вам подобається займатися математикою, то на питання " Чи правда що вам не подобається займатися математикою?" ви відповісте негативно: "Ні, неправда". У такому випадку в "Листі відповідей" поставте "-". Відповідаючи на питання, не прагнете зробити свідомо сприятливе враження своїми відповідями. Вільно виражайте свою думку. Поганих чи гарних відповідей тут немає. Постарайтеся відповісти на всі питання. Ніяких додаткових написів і знаків робити не слід". Запитальник КІС-112. Чи часто ви відкладаєте на інші дні ті справи, який потрібно було б виконати сьогодні?

Анкетна частина методики "КОС-Г пропонує випробуваному питання, відповіді на який можуть бути тільки позитивними чи негативними, тобто "так" чи "ні". Відповіді випробуваного будуються на основі самоаналізу досвіду свого поводження в тій чи іншій ситуації.

Можливості прояву комунікативних і організаторських схильностей закладені у відповідних групах питань, сукупність яких представлена в бланку "КІС-1" "Лист питань". Спектр питань у ньому настільки широкий, що за результатами відповідей випробуваного з'являється можливість виявити якісні особливості його комунікативних і організаторських схильностей. При побудові запитальника були враховані також різні форми відносини опитуваних до питань. Справа в тім, що одні випробувані можуть бути більш схильні до позитивних відповідей, інші - до негативного. Тому питання в бланку побудовані так, щоб позитивна відповідь на одне питання мав таке ж значеннєве значення, що і негативна відповідь на інше питання В програму вивчення комунікативних схильностей уведені питання наступного змісту:

а) чи виявляє учень прагнення до спілкування, чи багато в нього друзів;

б) чи любить знаходитися в дружньому колі чи віддає перевагу самітності;

в) чи швидко звикає