Рівень прояву комунікативних схильностей | Оцінка | «К» | Кількість опитаних що одержали даний бал

Низький | 1 | 0,10- 0,45 | 1

Нижче середнього | 2 | 0,46 - 0,55 | 2

Середній | 3 | 0,56 - 0,65 . | 1

високий | 4 | 0,66 - 0,75 | 8

Дуже високий | 5 | 0,76 - 1,00 | 8

По комунікативних здібностях:

- оцінку 1 низький рівень комунікативних здібностей одержали 1 студент.

- оцінку 2 рівень комунікативних здібностей нижче середнього одержали 2 студента.

- оцінку 3 середній рівень комунікативних здібностей одержали 1 студент

- оцінку 4 - високий рівень комунікативних здібностей одержали 8 студентів

- оцінку 5 - дуже високий рівень комунікативних здібностей одержали 8 студентів. У сумі 80 балів

Таблиця 4. Дані тестування 3 курси по прояві організаторських здібностей

Рівень прояву організаторських схильностей | Оцінка | "К" | Кількість опитаних що одержали даний бал

низький | 1 | 0,20 - 0,55 | 2

нижче середнього | 2 | 0,56 - 0,65 | 8

середній | 3 | 0,66 - 0,70 | 4

високий | 4 | 0,71 - 0,80 | 3

Дуже високий | 5 | 0,81 - 1,00 | 6

- оцінку 1 низький рівень організаторських здібностей одержало 2 студента.

- оцінку 2 рівень організаторських здібностей нижче середнього одержали 8 студента.

- оцінку 3 середній рівень організаторських здібностей одержали 4 студента.

- оцінку 3 - високий рівень організаторських здібностей одержали 3 студента.

- оцінку 5 - дуже високий рівень організаторських здібностей одержали 6 студентів. У сумі 72 бала.

При тестуванні варто пам'ятати, що методика констатує лише наявний рівень розвитку комунікативних і організаторських схильностей у даний період розвитку особистості. Якщо при обстеженні учня виявляється не дуже високий рівень розвитку комунікативних і організаторських схильностей, то це зовсім не означає, що вони залишаться незмінними в процесі подальшого розвитку особистості. При наявності позитивної мотивації, цілеспрямованості і належних умов діяльності дані схильності можуть розвиватися.

Отримані дані підтверджують теоретичне припущення про те, що рівень комунікативних здібностей у людини може розвиватися при сприятливих соціальних умовах, при наявності бажання самої людини, а також при необхідності розвитку цих здібностей для обраної професії (у даному випадку психолога).

Організаторські здібності ще в більшому ступені можуть бути розвиті самою людиною при наявності бажання і реального практичного досвіду. Ми бачимо, що від першого до третього курсу вони підвищилися майже в двох.

Висновки до розділу 2

Дана методика констатує лише наявний рівень розвитку комунікативних і організаторських схильностей у даний період розвитку особистості. Якщо при обстеженні учня виявляється не дуже високий рівень розвитку комунікативних і організаторських схильностей, то це зовсім не означає, що вони залишаться незмінними в процесі подальшого розвитку особистості. При наявності позитивної мотивації, цілеспрямованості і належних умов діяльності дані схильності можуть розвиватися.

Метою курсової роботи було підтвердження теоретичної гіпотези про те, що рівень комунікативних здібностей у людини може розвиватися при сприятливих соціальних умовах, при наявності бажання самої людини, а також при необхідності розвитку цих здібностей для обраної професії (у даному випадку психолога). Отримані дані підтверджують дане теоретичне припущення. Організаторські здібності у випробуваних також зросли ще в більшій мері, чим комунікативні, що дозволяє говорити про те, що ні були затребувані, тому що від першого до третього курсу вони підвищилися майже вдвічі.

ЛІТЕРАТУРА

1.Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. – М, 1995.

2.Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – Л, 1968.

3. Андреева Г.М. Принцип деятельности и исследование общения // Об-щение и деятельность. На рус. и чешек, яз. Прага, 1981..

4.БесединА. Н., Липатов И.И. и др. Книга практического психолога Часть1 и Часть2.-Х.: РИП «Оригинал», фирма «Фортуна-пресс», -1996

5.Блюм Г. Психоаналитические концепции личности. М., 1996

6.Богомолова Н.Н. Социальная психология печати, радио и телевиде-ния. М., 1991.

7.Брудный А.А. К теории коммуникативного воздействия // Теоретичес-кие и методологические проблемы социальной психологии. М., 1977.

8.Зимбардо Ф. Застенчивость. Пер. с англ. М., 1992.

9.Зимняя И.А. Психология обучения иностранному языку в школе. М., 1991

10.Кэлвис С. Холл, Гарднер, Линдсей. Теории личности.? М.:«ЭКСМО ПРЕСС», 2000

11.Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. М., 1990.

12.Кучинский Г.М. Психология внутреннего диалога. Минск, 1988.

13.Лабунская В.А. Невербальное поведение. Ростов-на-Дону, 1986.

14.Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М., 1972.

15.Леонтьев А.А. Общение как объект психологического исследования // Методологические проблемы социальной психологии. М., 1975.

16.Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологи.- М, 1984.

17.Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Основы теоретической психологии. – М.: ИНФРА-М, 1988. – 528 с.

18.Психологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ю.Л. Трофімов, М.І. Алексєєва, П.А. Гончарук та ін.. – К.: Либідь, 2003. – 558 с.

19.Степанов Е.В. Ступницкий В.П. Психология: Учебник для вузов. –М.: «Дашков и К»., 2004.-578 с.

20.Хелл Л , Зиглер Д. . Теория личности. ? Питер, 2003