Жінки частіше дотримуються консервативних норм і взірців у галузі подружнього життя. У випадку позаподружніх зв'язків чоловіки частіше проявляють нерішучість, схильні до сумнівів і продовження конфліктної ситуації, що склалася. Жінки швидше прий-мають рішення, визначаючи свою позицію в любовному трикутнику. Більшість невірних чоловіків вважають свій шлюб щасли-вим, в той час як більшість невірних жінок вважають його нещасливим. У одружених чоловіків позашлюбні зв'язки, як правило численні, але не тривалі; в основному це короткотривалі випад-кові зустрічі - тільки для сексу. До своєї першої зради жінки йдуть довше, ніж чоловіки. Для невірних чоловіків секс і кохання, як правило, речі різні. Жінки ж традиційно не розділяють здатність чоловіків відділяти одне від іншого. Вони, як правило, не в силах відокремити почуття від сексу [1].

1.3. Вплив конфліктів на задоволеність шлюбом

Аналіз впливу конфліктів на задоволеність шлю-бом свідчить, що серед тих, хто уклав подружній союз з любові і за спільністю поглядів водночас, найбільше задоволених шлюбом.

За дослідженнями Е. Ейдеміллера [18], у сім'ях, де спостерігають-ся порушення в нормальній реалізації сімейних функцій (у так званих дисфункціональних сім'ях) і відповідно незадоволеність шлюбом, при-чини створення сім'ї були такі, що заздалегідь таїли у собі певні конфлікти. Наприклад: Втеча від батьків; Почуття обов'язку; Самотність; Наслідування традицій (ініціатива батьків); Престиж, пошук матеріальних благ; Помста колишньому коханому(ій)

Якщо при цьому мотивація взяття шлюбу є суперечливою, то риси шлюбного партнера (фізичні, особисті тощо), які спочатку не помічалися (як небажані), починають сприйматися особливо негативно, посилюючи конфлікти у сім'ї. Таким чином, задоволеність шлюбом залежить також від узгодженості шлюбно-сімейної мотивації, яка багато в чому зумовлює його стабільність.

В той же час існують фактори стабільності сім'ї, що сприяють вирішенню конфліктів та впливають на задоволеність браком. Їх можливо розрізняти таким чином : зовнішні — внутрішні та об'єктивні — су-б'єктивні (рис. 1).

Зовнішні фактори

стабільність соціальної системи, дієвість правових і моральних норм,

рівень життя у країні культурних І національних традицій,

очікування референтних для сім'ї людей

Об'єктивні Суб'єктивні

матеріальні і соціальні умови життя готовність до сімейного життя;

конкретної сім'ї шлюбно-сімейна мотивація;

,

0рівень подружньої сумісності,

особливості міжособистісного

спілкування подружжя,

у яких виявляються їхні почуття

(любов, відповідальність,

почуття обов'язку тощо)

Внутрішні фактори

Рис.1. Фактори стабільності сім’ї, що впливають на задоволеність браком

Безумовно, об'єктивні фактори (несприятливі соціальні процеси, війни, економічні кризи, стихійні лиха тощо) істотно впливають на жит-тєдіяльність сім'ї. Водночас успішність вирішення сімейних проблем багато в чому залежить від особливостей усвідомлення членами сім'ї сімейної ситуації, їх готовності і вміння сконцентрувати зусилля на вирішенні конфліктів та збереженні сім'ї.

Таким чином, основними факторами, що формують задоволеність шлюбом, є внутрішні суб'єктивні, тобто психологічні. Насамперед — це подружня сумісність як соціально-психологічний показник згуртова-ності сім'ї.

Відповідно до сучасних уявлень сумісність як здатність подружжя узгоджувати свої дії й оптимізувати взаємини в різних видах спільної діяльності утворює ієрархію рівнів [8].

Нижній рівень становить психофізіологічна сумісність темпе-раментів подружжя, сенсомоторна узгодженість дій, які виконуються спільно. Вищий рівень психофізіологічної сумісності характерний для пар холерик — флегматик і сангвінік — меланхолік, що ніби доповню-ють один одного (наприклад, спокій флегматика "гасить" запальність холерика, а життєрадісність сангвініка компенсує знижений фон на-строю меланхоліка).

Середній рівень психофізіологічної сумісності характерний для сполучених по "колу" Г. Айзенка 1. темпераментів (кут аси-метрії а = 90±45 °): холерик — меланхолік, яким не вистачає емо-ційної стабільності; меланхолік — флегматик і флегматик — сангвінік, які характеризуються відповідно безініціативністю і відчуженістю один від одного; сангвінік — холерик, які сперечаються за відпові-дальність і верховенство в сім'ї.

Низький рівень психофізіологічної сумісності властивий парам з однаковим темпераментом через відсутність у двох холериків витрим-ки, у меланхоліків — бадьорості та енергії, у флегматиків — ініціатив-ності і швидкості реагування, у сангвініків — послідовності.

Другий рівень подружньої сумісності становить функціональна ро-льова узгодженість, тобто узгодженість структури, розуміння, розподі-лу і прийняття сімейних і міжособистісних ролей При цьо-му важливе значення має бажане і реальне співвідношення ролей [4].

Вищим рівнем сумісності є ціннісно-орієнтаційна єдність, що фіксує ступінь збігу оцінок подружжям сімейних цілей і цінностей.

Серед загальнолюдських цінностей чоловіки найчастіше виокремлюють цікаву роботу, професійне зростання, а також впевненість у ї собі, матеріальну забезпеченість і спілкування з друзями [7]. Розбіжності в поглядах чоловіків і жінок на сімейні цілі й цінності, і інші аспекти життєдіяльності сім'ї у принципі можна подолати у процесі їх взаємної адаптації до спільного способу життя.

Важливим показником задаволенністю шлюбом є рівень сімейної адаптації У широкому розумінні під адаптацією (від лат. — присто-совую) розуміється цілісна система активних і спрямованих дій інди-віда, що сприяють не тільки підтримці динамічної рівноваги в конкрет-них умовах, а й забезпечують можливість еволюції при їх зміні [8]. У психології адаптація — це єдність двох процесів: асиміляції (у найзагальнішому розумінні зміни оточення для успішного пристосування) і акомодації (зміни самого себе з тією самою метою).

Таким чином, психологічна сутність адаптації полягає у взаєм-ному уподібненні подружжя, узгодженні, зближенні думок, почуттів і поводженні на основі насамперед таких психологічних механізмів пізнання один одного, як ідентифікація і рефлексія. Розрізняють такі напрямки