опитаних (9 у сумі), що говорить про невміння опитаних вибудовувати добросерді відносини з навколишніми в тому числі і зі своїми чоловіками, що повинно негативно позначатися на стабільності шлюбу й задовільністю ним.
Можливо помітити, що пари 7 та 9 які у попередньому тесті показали задоволеність шлюбом, також виявили низький рівень конфликтності, у той же час пари 2, 4 и 5 мають одного з супругів з високим рівнем конфліктності та (по 2 методики) низький рівень задоволеності шлюбом. Таким чином можливо говорити о деякій залежності між задоволеностю шлюбом та рівнем конфліктності.
Кореляція
Проведемо кореляцію отриманих даних. У кореляції розглянемо залежність між конфліктність й задовільністю шлюбом. Для дослідження сполучимо підсумкові значення таблиці 1 і 2 . Суми результатів тестів на задоволеність шлюбом і конфліктність. Дані занесемо в таблицю 5.
Таблиця 5
№ | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20
Задоволеність шлюбом | 11 | 26 | 19 | 14 | 18 | 22 | 12 | 23 | 27 | 29 | 34 | 39 | 36 | 30 | 23 | 23 | 34 | 33 | 24 | 20
конфликтостійкість | 19 | 32 | 34 | 18 | 20 | 40 | 15 | 15 | 30 | 35 | 10 | 25 | 30 | 31 | 39 | 25 | 29 | 30 | 26 | 32
Кореляцію розраховуємо по формулі:
ВИСНОВКИ
Таким чином до факторів виникнення сімейних конфліктів можливо віднести: фізична і фізіологічна не зрілість майбутнього подружжя, соціальну не готовність, яка означає, що майбутні шлюбні партне-ри не спроможні викону-вати соціальні ролі й обов'язки, емоціональну не готовність, коли немає орієнтація на спільність сексуально-еро-тичних переживань з коханим партнером іншої статі, також стають етико-психологічна не готовність подружжя яка зумовлена не спроможність турбуватися про іншу людину, співчувати, співпереживати іншому, спілкуватися на основі співпраці з іншим.
Кохання жінки відрізняється від кохання чоловіка. Закоханість чоловіка но-сить більше ігровий характер, чоловік активно розвиває це по-чуття, розігрує його, пориваючись до своєї «жертви». Закоханість жінки більш сакральна. Вона важче за чоловіка переносить за-вершення закоханості, хоча чоловік може глибше пережити це завершення. У закоханості чоловік схильний ідеалізувати жінку, створювати її міфічний образ. Закохана жінка тверезіше дивить-ся на чоловіка. Звідси серйозніше ставлення жінки до закоханос-ті.
Аналіз впливу конфліктів на задоволеність шлю-бом свідчить, що серед тих, хто уклав подружній союз з любові і за спільністю поглядів водночас, найбільше задоволених шлюбом. Для забезпечення максималь-ної задоволеності шлюбом і чоловікам, і жінкам необхідно враховувати у своїх взаєминах особливості психології протилеж-ної статі бути обережними одне до одного. Намагатися уникати конфліктів.
Дослідження за допомогою методик виявило залежність між задоволеністю шлюбом та конфликтністю одного чи обох супругів. Чоловік не повинен вважати, що жінка обов'язково мис-лить, відчуває, діє так само, як він, а жінка не повинна вимагати від чоловіка притаманних їй стандартів поведінки і виразу почут-тів. Відмінності між чоловіком і жінкою досить суттєві і різнома-нітні, їх не можна ігнорувати, їх треба враховувати. Ці відмінності дають можливість доповнити достоїнства один одного і нівелю-вати недоліки. Знання подібних проявів психіки і психологічних феноменів допомагає подружжю значно краще, тонше і глибше взаємодіяти між собою і з оточуючими людьми, підвищити культуру почут-тів, культуру дошлюбного і сімейного спілкування тощо. Розуміння цих відмінностей необхідне для врахування у сімейному житті і організації міжстатевого спілкування для будування та збереження сім’ї.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алешина Ю.Е. Цикл развития семьи и проблемы взаимодействия.К.: Сфера, 1997.
2. Бондарчук О И. Психология семьи. Курс лекций
3 Гозмон Л. Я. Процессы межличностного восприятия в семье / Под ред. Г. М. Андреевой, А. Й. Донцова // Межличностное восприятие в группе. — М.: Изд-во МГУ, 1981. - С 210-232.
4. Голод С. Й. Любовь: нравственно-психологические й социальные основы взаимоотношений юношей й девушек / Сост. 3. В. Соколов // Духовное становление человека. — Л.: Знание, 1982. — С. 124-146.
5. Когон В. Е. Воспитателю о сексологии. — М.: Педагогика, 1991.
6.Коволев С. В. Психология современной семьи. — М.: Просвещение, 1988.
7.Кравець В. Теорія і практика дошлюбній підготовки учнів. М.: Педагогика, 1998
8. Курко Т.А. Психологические особенности становлення молодой семьи. — М.: Политиздат, 1999.
9. Мойерс Д. Социальная психология. — СПб.: Питер. Ком., 1998. — 267с.
10. Молодо сім'я України 90-х / За ред. Ю. М. Якубовой. — К.: АЛД, 1996.
11. Психология: Словарь / Под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. — 2-е изд. — М.: Политиздат, 1990. — С. 366-377.
12. Сотир В. Как строить себя и свою семью. — М.: Педагогика, 1992.
13. Семья: социально-психологические й этические проблеми: Справоч. / В. Й. Зацепин, Л. Н. Бучинская, Й. Н. Гавриленко й др. — К.: Политиздат Ук-раины, 1989.
14. Служба семьи: изучение опыта й принципов организации / Под ред. 3. А. Янковой, А. Ф. Севериной. — М.: Изд-во Ин-та соц. исспед. АН СССР, 1981.
15. Сысенко В. А. Молодежь вступает в брак. — М.: Мьісль, 1986.
16. Тийт 3., Уколова В. Нравственные основы молодой семьи. — М.: Б. Й., 1979.
15. Торохтий В. С. Психологическое здоровье семьи й пути его изучения // Вести, психосоц. й коррекц.-реабилитацион. работы. — 1996.